Справа № 344/16599/18
Провадження № 2-а/344/797/18
20 листопада 2018 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Польської М.В.
секретаря Гули Р.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПП в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач в жовтні 2018р. звернувся в суд з наведеним адміністративним позовом, посилаючись на те, що згідно постанови серії ЕАВ №641946 від 04.10.2018р. в справі про адміністративне правопорушення, він визнаний винним в тому, що 04.10.2018р. о 20.30год. в м.Івано-Франківську на вул.Незалежності,181 керував ТЗ не пристебнутим ремнем безпеки, чим порушив п.2.3в ПДР. У зв'язку з чим на нього накладено штраф у розмірі 51грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП. Вважає постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності незаконною, такою, що винесена без повного, всебічного та об'єктивного вивчення обставин справи, не було дано право позивачу надати пояснення та скористатись правовою допомогою, у постанові відсутній підпис позивач чи запис про відмову від підпису, а тому вона підлягає скасуванню.
Представник позивача просив позов задовольнити, подавши відповідну заяву.
Відповідач в судове засідання не з'явився, 19.11.2018 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов в якому відповідач вказує, що вимоги позову не визнає, дії поліцейського є правомірними, на відеозаписі який долучається до відзиву вбачається визнання позивачем факту правопорушення, як і роз'яснення йому прав та не заявленням ним жодних клопотань.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Згідно оскаржуваної постанови серії ЕАВ №641946 від 04.10.2018р. в справі про адміністративне правопорушення, він визнаний винним в тому, що 04.10.2018р. о 20.30год. в м.Івано-Франківську на вул.Незалежності,181 керував ТЗ не пристебнутим ремнем безпеки, чим порушив п.2.3в ПДР. У зв'язку з чим на нього накладено штраф у розмірі 51грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Пункт 2.3в Правил дорожнього руху передбачає, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких заважають користуватися ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі (зі змінами 11.07.2018).
Згідно ч.5 ст.121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
А саме, згідно вимог ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Нормою ст. 33 КУпАП чітко вказано, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Інспектор патрульної поліції при розгляді справи про адміністративне правопорушення та складанні оскаржуваної постанови діяв відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Доводи позивача про позбавлення його прав на реалізацію надання доказів чи використання правової допомоги, як і перевищення прав відповідача є голослівними, та не беруться судом до уваги.
При поданні до суду відзиву на позов, відповідач надав доказ передбачений ст. 251 КУпАП, а саме відеозапис з службового реєстратора, з якого вбачається про відсутність жодних клопотань позивача після зачитування йому прав, а також проханням про обмеженням попередження замість штрафу оскільки не знав про те, що по місту необхідно користуватись ременем безпеки. Отже поясненнями позивача зафіксованого на відеозаписі не спростовано факт допущення порушення ним ПДР.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, окрім цього, згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Однак, доведення при оскарженні протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, з врахуванням ч.2 ст.77 КАС України покладається на відповідача.
Враховуючи, що відповідач виконав покладений на нього, згідно вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, обов'язок доказування правомірності свого рішення, а позивач не довів підстав для скасування постанови при наявності встановленого факту правопорушення, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 33, 122 ч. 2, 251, 252, 254, 256, 258 КУпАП, керуючись ст. ст. 9, 77, 241-246, 286 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до УПП в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський міський суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (а після чого, безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду).
Суддя Польська М.В.
Повний текст рішення виготовлено 22 листопада 2018 року.