Справа № 352/1230/18
Провадження № 1-кп/352/216/18
23 листопада 2018 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
з участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківськ кримінальне провадження від 16.05.2018 № 12018090250000238
про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого по АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, не працюючого, з середньою спеціальною освітою, одруженого, на утриманні 3 неповнолітніх дітей, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-
13.05.2018 року близько 20 год. 22 хв., ОСОБА_6 знаходилась в приміщенні магазину СТ «Ніка СМС», за адресою вул. Бандери, 40, смт. Єзупіль, Тисменицького району. В цей час, до неї підійшов раніше знайомий ОСОБА_4 , який на ґрунті тривалих неприязних стосунків розпочав словесний конфлікт із ОСОБА_6 , в ході якого остання, відштовхнула ОСОБА_4 , з метою припинення вищевказаного конфлікту.
Обурившись поведінкою останньої, ОСОБА_4 реалізовуючи свій злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , діючи умисно, на ґрунті тривалих неприязних відносин, з метою спричинення тілесних ушкоджень, розуміючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи настання таких негативних наслідків щодо здоров'я ОСОБА_6 , наніс останній один удар правою рукою в потиличну ділянку голови.
В результаті злочинних дій, ОСОБА_4 , спричинив ОСОБА_6 , тілесні ушкодження у вигляді синця в потиличній ділянці голови, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачуються в умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України визнав повністю, підтвердив вищевикладені обставини вчинення злочину і при цьому пояснив, що дійсно на ґрунті тривалих неприязних відносин наніс ОСОБА_6 один удар правою рукою в потиличну ділянку голови.
Враховуючи, що учасниками судового розгляду визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, суд ухвалив проводити судовий розгляд у порядку, встановленому ч.3 ст. 349 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого.
Крім визнання підсуднім своєї вини, його вина підтверджується зібраними у справі доказами в їх сукупності.
З урахуванням викладеного, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_4 у нанесенні легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_6 і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне спричинення легких тілесних ушкоджень.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності, тяжкість вчиненого злочину, дані про особу підсудного.
Так, ОСОБА_4 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в психоневрологічній лікарні та наркологічному диспансері не перебуває, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_7 , 2006 року народження, дочку ОСОБА_8 , 2010 року народження, сина ОСОБА_9 , 2010 року народження.
Обставини, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують вину обвинуваченого суд вважає: щире каяття.
Передбачені ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.
Злочин, скоєний ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 125 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Беручи до уваги наявність кількох обставин, що в сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і пом'якшують покарання, а також враховують особу підсудного, конкретні обставини справи, суд вважає що ОСОБА_4 достатнім для його виправлення, перевиховання та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде призначення покарання у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України.
У кримінальному провадженні процесуальні витрати відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Питання речових доказів вирішити в силу ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
Керуючись ст.ст. 349, 370, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) грн. 00 коп.
Речовий доказ: оптичний носій інформації - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду на протязі 30 діб з моменту проголошення, а засудженим з часу отримання його копії, через Тисменицький районний суд.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в судді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1