Дата документу 23.11.2018
Справа №320/8754/18
№ 3/320/1397/18
23 листопада 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорозької області у складі судді Урупи І.В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки НП України відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючої головним бухгалтером КП «Міьксвітло» Мелітопольської міської ради Запорізької області, що зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,
за ч. 1 ст.172-6 КУпАП,
ОСОБА_1, яка є головним бухгалтером КП «Міськсвітло» Мелітопольської міської ради Запорізької області, та відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до ст. 172-6 КУпАП, будучи суб'єктом відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, достовірно знаючи про необхідність подати у період часу з 01.01.2018 по 01.04.2018 декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 № 2 подала її несвоєчасно, лише 13.04.2018.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, як несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 172-6 ч.1 КУпАП визнала та пояснила, що вона відправила із запізненням декларацію у зв'язку з тим, що була змінена електронна пошта, а тому вона не мала можливості з 29.03.2018 увійти на сайт НАЗК та подати декларацію. Про можливість виникнення проблем з електронною поштою вона не знала, до 29.03.2018 увійти до свого кабінету не намагалася.
Прокурор в судовому засіданні висловив думку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, просив притягнути останню до адміністративної відповідальності, оскільки нею були порушені вимоги антикорупційного законодавства та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши ОСОБА_1, думку прокурора, суд приходить до наступного.
У відповідності до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП підтверджується зібраними по справі доказами: протоколом № 280 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією від 22 жовтня 2018 року; листом Національного агентства з питань запобігання корупції; повідомленням від 13 квітня 2018 року № 51; поясненнями ОСОБА_1; щорічною декларацією за 2017 рік та іншими матеріалами справи.
У відповідності зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її відповідно до закону.
У протоколі про адміністративне правопорушення складеному відносно ОСОБА_2 зазначено, що днем виявлення правопорушення є 22 жовтня 2018 року, тобто дата складання протоколу, оскільки саме в цей день посадовою особою органу Національної поліції надається оцінка зібраним доказам у їх сукупності.
З даним твердженням суд погодитись не може через наступне.
Відповідно до ч.3 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164--14, 212--15, 212--21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
З даної норми вбачається, що строк накладення стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією має відраховуватися з дня його виявлення.
Разом з цим, діючим законодавством чітко не визначено, що слід розуміти під виявленням правопорушення.
Згідно з вимогами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, з вимогою, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого питання, порушує вимогу «якості закону». В разі, коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Так, відповідно до повідомлення Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення було виявлено 13 квітня 2018 року.
Тобто інформацією про правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 спеціально уповноважені органи володіли вже 13.04.2018.
Отже, днем виявлення інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення є день повідомлення Національне агентство з питань запобігання корупції про факт несвоєчасного подання декларації, тобто 13.04.2018.
Таким чином, ОСОБА_1 може бути притягнуто до адміністративної відповідальності у даному випадку протягом трьох місяців з часу його виявлення.
Оскільки вказані матеріали надійшли до суду для розгляду тільки 23.10.2018, вже на дату надходження справи до суду строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності сплив, а тому, відповідно п.7 ч.1 ст.247 КУпАП лише за даних обставин провадження в справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Діюче адміністративне законодавство не передбачає зупинення строків накладення адміністративного стягнення.
Зволікання з проведенням ефективної адміністративної перевірки та зі складенням протоколу про вчинення адміністративного правопорушення не може бути підставою для штучного подовження строків, визначених у ст.38 КУпАП.
Такий висновок узгоджується і з правовою позицією, викладеною у п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 25 травня 1998 року «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією».
Питання закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення врегульовано статтею 247 КУпАП. Приписи цієї статті встановлюють обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення. Зокрема, відповідно до пункту 7 частини першої цієї статті до підстав, за наявності яких провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, віднесено закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Враховуючи викладене вважаю, що провадження у вказаній справі підлягає закриттю, в зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.38, 172-6 ч.1, 221, 247, 284 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП закрити.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляції через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: