1Справа № 335/5197/16-ц 2/335/38/2018
19 листопада 2018 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Соболєвої І.П.,
за участю секретаря судового засідання Хома Д.М.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянув у судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107-б, цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «БАНК УКРСОЦБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії шляхом звернення стягнення на майно,
11.05.2016 публічне акціонерне товариство «БАНК УКРСОЦБАНК» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії шляхом звернення стягнення на майно.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.02.2014 між ПАТ «Укрсоцбанк» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, було укладено Договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 318028220REVOLLINE1. Згідно умов Договору, Банк зобов'язався надавати ОСОБА_5 кредит на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності. Надання Кредиту здійснювалося окремим частинами, зі сплатою 19,5% річних, в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 166 000,00 грн. та кінцевим терміном повернення заборгованості не пізніше 12.02.2016. Всього було отримано траншів на загальну суму 136 870,00 грн., з яких 50 866,13 грн. було повернуто. 25.02.2015 року ОСОБА_4 помер, про що ПАТ «Укрсоцбанк» стало відомо із звернення ОСОБА_6 (Іпотекодавець) 08.09.2015.
15.01.2016 ПАТ «Укрсоцбанк» було направлено претензії безпосередньо до спадкоємців та до нотаріальної контори. Із відповіді приватного нотаріуса ОСОБА_7, стало відомо, що спадкоємцями, які прийняли спадщину, є доньки: ОСОБА_3 і ОСОБА_8. Свідоцтво про право на спадщину за законом було видано на ім'я ОСОБА_3.
Станом на 08.12.2015 заборгованість складає: 97 950,97 гривень, з яких: 82 441,92 грн. сума заборгованості за кредитом; 11 077,18 грн. розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту; 4 431,87 грн. розмір інфляційних витрат за кредитом.
Позивач звертався до Відповідача з приводу добровільного погашення заборгованості по Кредитному Договору. На підставі зазначеного, просить суд звернути стягнення на майно ОСОБА_3, що одержано в натурі на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, ЗКПО 00039019, МФО 300023, р/р 29092010130002), у розмірі 97 950,97 грн., в рахунок погашення боргу ОСОБА_4, померлого 25.02.2015.
Ухвалою суду від 28.11.2016 до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_6 (АДРЕСА_1).
31.01.2017 до суду від відповідача надійшов відзив на позов. Відповідач позов не визнає, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. В обґрунтування відзиву зазначено, що відповідачем у справі успадковані в натурі:
- 2/3 земельної ділянки, розташованої на території сільської ради Любимівська Гуляйпільського району Запорізької області, площею 7,203 га із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
- право власності на майновий пай члена КСП ім. Калініна Любимівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області, який становить 0,194 % пайового фонду підприємства.
На теперішній час у законодавстві закріплено мораторій на відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що перебувають у власності держави, територіальних громад, юридичних осіб та громадян України. Наявність такої заборони виключає звернення стягнення на земельні ділянки, що належать на праві власності вказаним суб'єктам до моменту набрання чинності відповідними законами України. Окрім того, успадкований відповідачем майновий пай не виділений у натурі, тобто відповідач має лише певне речове право, що унеможливлює його реалізацію, як того вимагає позивач.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав зазначених у позові, просить його задовольнити повністю.
Представник відповідача проти позову заперечує повністю з підстав зазначених у відзиві на позов. Просить відмовити у позові повністю.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
13.02.2014 між ПАТ «Укрсоцбанк» - Кредитор (код ЄДРПОУ 00039016) і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (69096, АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1) - ОСОБА_5, укладено Договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 318028220REVOLLINE1.
Пунктом 1.1 Договору визначено, що Кредитор зобов'язується надавати ОСОБА_5 грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення строковості та платності, надалі - Кредит:
1.1.1. Надання Кредиту буде здійснюватися окремими часинами, надалі за текстом кожна частина окремо - «Транш», а у сукупності - «Транші», зі сплатою 19,5% річних за Кредитом та Комісій, в розмірі та порядку, визначеному Тарифами на послуги по наданню кредитів, що містяться в Додатку 2 до цього Договору, який є невід'ємною складовою частиною цього Договору, надалі за текстом - «Тарифи», в межах максимального ліміту заборгованості ОСОБА_5 за Кредитом, в сумі 166 000,00 гривень та кінцевим терміном повернення заборгованості за Кредитом не пізніше 12.02.2016 року на умовах, визначених цим Договором.
13.02.2014 між ПАТ «Укрсоцбанк» - Іпотекодержатель і ОСОБА_6 - Іпотекодавець, укладено Іпотечний договір № 318028220REVOLLINEI-I з майновим поручителем, який укладено, зокрема, для забезпечення виконання ОСОБА_5 зобов'язань за Договором відновлення кредитної лінії № 318028220REVOLLINE1 від 13.02.2014 , наступним майном житловий будинок, загальною площею 311,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, Запорізький район, сел. Сонячне, вул. Дніпровські пороги, буд. 64 та земельна ділянка, площею 0,15га, кадастровий номер 2322181600:05:001:0058, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку.
25.02.2015 помер ОСОБА_4.
Згідно з нормою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права й обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за винятком прав і обов'язків, зазначених у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 цього Кодексу).
Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).
В матеріалах справи (а.с. 80), наявна копія запиту приватного нотаріуса ОСОБА_7 від 20.08.2015 вих. № 278/02-14 до ПАТ «Укрсоцбанк» про надання інформації щодо наявності рахунків на ім'я померлого ОСОБА_4 У запиті нотаріус просив надати інформацію про наявні рахунки померлого ОСОБА_4М з метою видачі свідоцтва про право на спадщину.
Крім того, в матеріалах справи наявне повідомлення ОСОБА_6 (третя особа), керівнику Академічного відділення ПАТ «Укрсоцбанк» щодо загибелі ОСОБА_4 Суд звертає увагу, що датоване повідомлення 08.08.2015, але місяць закреслено і зверху написано «вересня». Тому, суд скептично ставиться до цього доказу, оскільки Банком не надано до справи доказів отримання вказаного повідомлення.
Згідно матеріалів справи, свідоцтва про право на спадщину №№ 58247544, 58247545 видані приватним нотаріусом ОСОБА_3 22.11.2015.
14.01.2016 за вих. № 4172-П представником ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до спадкоємців - ОСОБА_3 (м. Запоріжжя, вул. Донбаська, 8) і ОСОБА_8 (м. Запоріжжя, вул. Молодогвардійська, 37) із претензією (а.с. 21) щодо сплати заборгованості у розмірі 97 950,97 грн. Докази отримання в матеріалах справи відсутні.
18.02.2016 року за вих. № 4202-з представником ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до спадкоємців - ОСОБА_3 і ОСОБА_8 із неаналогічною претензією (а.с. 24).
Згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, які направлені ТОВ «БА «Пристав» 18.02.2016 на адреси відповідача, останньою отримано претензію 03.03.2016 (а.с.22).
До позову, позивачем також надано копію листа приватного нотаріуса ОСОБА_7 щодо кола спадкоємців (від 29.01.2016 вих. № 18/02-14), який надано на № 4174-П від 15.01.2016 . Також у листі зазначено, що Претензію банку про обов'язок спадкодавця померлого 25.02.2015 отримано 28.01.2016, яку направлено спадкоємцям рекомендованим листом із зворотнім повідомленням. Також банк повідомлено, що Спадкоємцями є доньки померлого ОСОБА_3 і ОСОБА_9
Вирішуючи питання щодо розміру заборгованості, суд виходить з наступного.
13.02.2014 ОСОБА_4 (позичальником) підписано заяву на перерахування кредитних коштів № 1 для поповнення обігових коштів шляхом оплати платіжного доручення № 1 на суму 5 870,00 грн. від 13.02.2014.
12.03.2014 ОСОБА_4 підписано заяву на перерахування кредитних коштів № 1 для поповнення обігових коштів шляхом оплати платіжного доручення № 2 на суму 50 000,00 грн. від 12.03.2014.
03.06.2014 позичальником підписано заяву на перерахування кредитних коштів № 1 для поповнення обігових коштів шляхом оплати платіжного доручення № 1 на суму 66 000,00 грн. від 03.06.2014.
23.07.2014 ОСОБА_4 згідно виписки по особовому рахунку № 20635700001294 отримано Транш згідно Договору № 318028220REVOLLINE1 від 13.02.2014 у розмірі 15 000,00 грн.
Отже, згідно умов Договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 318028220REVOLLINE1, ОСОБА_4 отримано грошових коштів на суму 136 870,00 грн.
Згідно з доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості, станом на 08.12.2015 ОСОБА_4 через неналежне виконання умов договору має заборгованість у розмірі 97 950,97 грн., а саме: 82 441,92 грн. заборгованість за кредитом; 11 077,18 грн. розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту; 4 431,87 грн. розмір інфляційних витрат за кредитом.
Проте, погодитися з визначеною позивачем сумою заборгованості неможливо з огляду на таке.
Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до підпункту 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 30.12.1998 № 566 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин до 07.07.2018), є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечено отримання інформації на паперовому носії.
Положенням про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим постановою Національного банку України від 18.06.2003 № 254 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин до 07.07.2018), визначено перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції, та їх обов'язкові реквізити.
Залежно від виду операції первинні документи банку (паперові та електронні) поділяють на касові, які підтверджують здійснення операцій з готівкою, та меморіальні, що використовуються для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій.
До первинних меморіальних документів, які підтверджують надання банком послуг з розрахунково-касового обслуговування, належать меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, платіжні вимоги, розрахункові чеки та інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.
Пунктом 5.1 глави 5 Положення № 254 визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується у регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.
Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом певного періоду, та є підтвердженням виконаних операцій.
Суд звертає увагу, що ухвалою від 28.11.2016 від позивача витребувано належним чином завірену копію іпотечного договору №318028220REVOLLINEI-1 від 13.02.2014 року укладеного між ОСОБА_6 та ПАТ «Банк Укрсоцбанк», докази сповіщення ОСОБА_6 ПАТ «Банк Укрсоцбанк» про смерть ОСОБА_4, виписку по рахунку №26000000096185 за період з 01.01.2015 по 11.05.2016.
Вказана ухвала отримана позивачем 05.12.2016 року, але виконана частково, а саме 10.02.2017 позивачем додано до матеріалів справи копію іпотечного договору; копію повідомлення від 08.09.2015 без доказів отримання.
Отже, ПАТ «Укрсоцбанк» не надано суду виписки по рахунку позичальника як доказу виплати коштів за кредитом та періодичного погашення ОСОБА_4 платежів. Отже, позивачем до матеріалів справи не надані у повному обсязі належні докази отримання ОСОБА_4 кредитних коштів, а також доказу, який би підтверджував дійсну дату останнього платежу за кредитним договором.
Аналізуючи у сукупності наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд визнає недоведеною наявну у ОСОБА_4 заборгованість за кредитом.
Окрім того, щодо вимог про сплату пені за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 11 077,18 грн. і інфляційних виплат за неповернутим кредитом і відсотками у розмірі 4 431,87 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з розрахунком, наданим позивачем (а.с.14):
- пеня за несвоєчасне погашення кредиту становить 11 077,18 грн. за період з 07.06.2015 по 07.12.2015;
- інфляційні виплати за неповернутим кредитом і відсотками становлять 4 431,87 грн. за період з березня 2015 року по листопад 2015 року.
Частиною 3 ст. 1231 ЦК України передбачено, що до спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із спадкодавця за життя спадкодавця.
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Окрім того, відповідачем до позову надано документи які містять інформацію щодо майна, успадкованого відповідачем та його вартісну оцінку.
Згідно з фотокопією витягу (а.с. 91-92) про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 42201394 від 22.11.2015, спадкоємець ОСОБА_3 отримала Свідоцтво про спадщину № 58247544, спадкове майно: право власності на майновий пай члена КСП ім. Калініна Любимівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області, частка становить 0,201% пайового фонду. Загальна вартість майна 14 768,00 грн.
Згідно з фотокопією витягу (а.с. 93-94) про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 42201398 від 22.11.2015, спадкоємець ОСОБА_3 отримала Свідоцтво про спадщину № 58247545, спадкове майно: частка земельної ділянки площею 7,2030 га, кадастровий номер 2321883500:04:002:0011, 2/3, Запорізька область, Гуляйпільський район, Любимівська сільська рада, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Загальна вартість майна 155 188,85 грн.
Щодо земельної ділянки, суд вважає за необхідне зазначити, що частиною 1 ст. 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Покупцем земельних ділянок сільськогосподарського призначення можуть бути особи, визначені Земельним кодексом України. Такими особами згідно з ч. 1 ст. 130 ЗК України є громадяни України, які мають сільськогосподарську освіту або досвід роботи у сільському господарстві чи займаються веденням товарного сільськогосподарського виробництва, юридичні особи України, установчими документами яких передбачається ведення сільськогосподарського виробництва.
Отже, земельна ділянка сільськогосподарського призначення не може переходити у власність банку, установчими документами якого не передбачається ведення сільськогосподарського виробництва.
З матеріалів справи вбачається будь-які належні докази на підтвердження того, що установчими документами позивача ПАТ «Укрсоцбанк» передбачається ведення сільськогосподарського виробництва відсутні.
Окрім того, слід зазначити на теперішній час встановлена заборона на продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок, виділених у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, передбачена п. 15 розділу Х «Перехідних положень» ЗК України.
Пунктом 15 «Перехідних положень» Земельного кодексу України визначено, що до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2019 року, не допускається, зокрема: б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.
Отже, суд дійшов висновку щодо передчасності позовних вимог в силу наявності мораторію на продаж земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частинами 1, 5 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Зважаючи у сукупності, на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «БАНК УКРСОЦБАНК» є такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки позивач не надав суду належних доказів визначення розміру зобов'язань ОСОБА_4 з повернення кредиту, не надано належним чином доказів щодо обізнаності про смерть ОСОБА_5, що позбавляє суд визначити дотримання позивачем строків звернення до Спадкоємців з вимогою про сплату.
На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати з відповідача на користь позивача стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 19, 7680, 89, 141, 142, 259, 265, 273 ЦПК України, суд
У задоволенні позову публічного акціонерного товариства «БАНК УКРСОЦБАНК» до ОСОБА_3 звернення стягнення на майно відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дні вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вступну та резолютивну частини рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено в судовому засіданні 19 листопада 2018 р.
Повне рішення складене 23 листопада 2018 р.
Суддя І.П. Соболєва