Справа №345/346/18
Провадження № 2/345/450/2018
12.11.2018 м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:
судді Якиміва Р.В.,
секретар судового засідання Гладенька Л.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Боднар Ірина Михайлівна, Калуський МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
за участю представника позивача ОСОБА_3,
Позивач звернулася до суду з даним позовом, мотивуючи його тим, що 21.10.2006 між нею та ПАТ КБ «Приватбанк» був укладений кредитний договір № DNH4KP20920612, згідно якого вона отримала кредит розмірі 2499,90 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом 2,09% на місяць на суму залишків заборгованості за кредитом та строком погашення до 21.10.2008.
Рішенням Калуського міськрайонного суду від 16.10.2014 ПАТ КБ «Приватбанк» було відмовлено в задоволенні позову про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором за спливом строків позовної давності. Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25.11.2014 вказане рішення було залишене без змін.
Однак в грудні 2017 позивач отримала від Калуського міськрайонного відділу ДВС постанову про відкриття виконавчого провадження від 26.07.2017 з виконання виконавчого напису нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу № 2813 від 03.04.2017, а також постанову державного виконавця про накладення арешту на все нерухоме майно позивача.
Ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження, ОСОБА_1 побачила, що 03.04.2017 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Боднар І.М. вчинено виконавчий напис за реєстровим № 2813 про стягнення з неї на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором № DNH4KP20920612 від 21.10.2006 за період з 21.10.2006 по 10.03.2017 у розмірі 25 091,19 грн.
Позивач вважає вказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, так як ПАТ КБ «Приватбанк» ввело в оману нотаріуса щодо безспірності стягнення суми заборгованості за кредитним договором, оскільки спір про стягнення боргу вже вирішувався в судовому порядку та в задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» було відмовлено. Крім того виконавчий напис вчинений поза межами строку, визначеного ст. 88 Закону України «Про нотаріат», а також відсутні документи, які підтверджують визнання боржником існуючої заборгованості.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала в повному обсязі та просила його задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, не повідомив суд про причини своєї неявки та не подав суду відзив. Тому суд за згодою представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280, 281 ЦПК України.
Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Боднар І.М. надала суду пояснення, в якому зазначила про безпідставність позову та просила відмовити в його задоволенні, розгляд справи просила проводити в її відсутності. Пояснила, що виконавчий напис вчинений нею з дотриманням вимог чинного законодавства. Безспірність заборгованості в розумінні статті 88 Закону України «Про нотаріат» є не доведенням боргу, а факт існування між кредитором та боржником правовідносин, при яких презюмується наявність боргу, а документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого КМУ - не письмові докази наявності боргу, а докази наявності правовідносин. При вчиненні виконавчого напису нотаріус не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.
Докази, передбачені Переліком, були надані їй банком при зверненні із заявою про вчинення виконавчого напису, зокрема надано виписку з рахунку боржника та оригінал кредитного договору, а також письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором з доказами її направлення на адресу боржника.
Крім того, згідно підпунктів 3.1, 3.3 та 3.4 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердженні Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012 № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчий напис за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року, а строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. На думку Боднар І.М. вказані строки обчислюються не за правилами обчислення строків позовної давності, а за правилами, викладеними у ст. 88 Закону України «Про нотаріат», зокрема в даному випадку з дати направлення боржнику вимоги про усунення порушень, оскільки в кредитному договорі не передбачений строк його дії, а тому право вимоги у кредитора виникає кожного наступного дня протягом дії договору. Також таке право у кредитора виникає у кредитора незалежно від строку виконання зобов'язання, передбаченого договором, яке не треба плутати з строком дії договору. Така позиція відображена у висновку науково-правової експертизи з питання визначення нотаріусом під час вчинення виконавчого напису безспірності заборгованості, початку перебігу строку вчинення виконавчого напису та способу і суб'єктного складу справи щодо його оскарження в суді, виконаного Інститутом держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України № 126/591 від 12.12.2016.
Також нотаріус зазначила, що їй було невідомо про існування судового рішення, яким встановлено відсутність підстав для стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно, повно, об'єктивно та безсторонньо оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Боднар І.М. 03.04.2017 вчинено виконавчий напис за реєстровим № 2813 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором № DNH4KP20920612 від 21.10.2006 за період з 21.10.2006 по 10.03.2017 у розмірі 25 091,19 грн., яка складається з наступного: залишок заборгованості за тілом кредиту - 1724,35 гривень, залишок заборгованості за відсотками - 11 541,27 гривень, пеня - 7773,61 гривень, штраф - 1051,96 гривень, витрати, пов'язані з вчиненням виконавчого напису - 3000,00 гривень (а.с. 4).
На підставі вказаного виконавчого напису державним виконавцем Калуського МРВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області 26.07.2017 було відкрите виконавче провадження (а.с. 6), а 14.08.2017 винесено постанову про арешт мана боржника (а.с. 7).
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 02 вересня 1993 року «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»).
Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. (далі - Перелік).
Відповідно до пункту 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання. Відповідно до пункту 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16.10.2014 в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором № DNH4KP20920612 від 21.10.2006 було відмовлено за пропуском строку звернення до суду (а.с. 9). Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25.11.2014 вказане рішення залишено без змін (а.с. 8, 10).
Суд критично оцінює твердження приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Боднар І.М., що кредитний договір № DNH4KP20920612 від 21.10.2006 було укладено на невизначений строк, оскільки з вищезазначених судових рішень вбачається, що строк дії договору встановлений до 21.10.2008.
Суд приходить до висновку, що нотаріус не з'ясував чи не пропущено банком строк позовної давності, період стягнення у виконавчому написі вказаний з 21.10.2006 по 10.03.2017 та становить десть років чотири місяці сімнадцять днів, тоді як кредитний договір укладений у 2006 році на строк до 21.10.2008, тобто значно перевищує визначений статтею 88 Закону України «Про нотаріат» трирічний строк, а тому позов слід задоволити та визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 704,80 гривень.
На підставі наведеного та керуючись ст. 258, 259, 263-265, 273, 280-283 ЦПК України, суд -
Позов задоволити.
Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Боднар Іриною Михайлівною 03.04.2017 року за реєстровим № 2813 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором № DNH4KP20920612 від 21.10.2006, таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 704,80 гривень судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в тридцятиденний строк з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 22.11.2018.
Суддя: