1Справа № 335/13720/18 1-кс/335/9100/2018
22 листопада 2018 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна, за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018080000000416 від 19.11.2018 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України,-
Слідчим відділом прокуратури Запорізької області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018080000000416 від 19.11.2018 року за ч. 2 ст. 307 КК України, за фактом пронесення невстановленим працівником поліції наркотичної речовини до приміщення ІТТ № 3 ГУ НП в Запорізької області, внесеному до ЕРДР за матеріалами Запорізького УВБ ДВБ НГП України.
19.11.2018 року у період часу з 14 год. 35 хв. до 15 год. 12 хв. прокурором відділу прокуратури області ОСОБА_3 , з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення відповідно до вимог ст. 237 КПК України, проведено огляд місця події - приміщення для збереження особистих речей осіб (комірної кімнаті), які утримуються в ІТТ № 3 ГУ НП в Запорізької області, та яке розташовано за адресою: м. Мелітополь, вул. Гетьманська, буд.83.
В ході огляду було виявлено та вилучено два полімерні згортки чорного кольору циліндричної форми, розміром 4Х1,8 см., які упаковані у 2 окремих паперових пакета, скріплених підписами учасників огляду.
Прокурор просить накласти арешт на вказане майно, зважаючи, що воно має ознаки речового доказу, у зв'язку із чим необхідно забезпечити його збереження, та є підстави вважати, що воно зберегло на собі сліди злочину та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та необхідні у подальшому для проведення слідчих та інших процесуальних дій.
Прокурор в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі, просив клопотання задовольнити в повному обсязі.
Представник установи виконання покарань, в якій було здійснено вилучення майна, надав заяву про розгляд клопотання без його участі, проти арешту вилученого майна не заперечує.
Неприбуття в судове засідання власника приміщення де було виявлено та вилучене майно, прокурора, відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
Вивчивши матеріали клопотання, перевіривши надані докази в його обґрунтування, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. Частиною 2 даної статті передбачено, що повинно бути зазначено у клопотанні про арешт майна.
Клопотання слідчого про арешт майна відповідає вимогам ст.171 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до п.п.1, 3 ч.2 ст.167 КК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно, яке було тимчасово вилучене при проведенні огляду місця події 19.11.2018 року, оскільки вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, є предметом кримінального правопорушення і може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів та запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
На підставі викладеного, керуючись: ст.ст.98, 131, 167, 170-173 КПК України, -
Клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна - задовольнити.
Накласти арешт на два полімерні згортки чорного кольору циліндричної форми, розміром 4Х1,8 см., які упаковані у 2 окремих паперових пакета, скріплених підписами учасників огляду, що були вилучені 19.11.2018 року під час огляду місця події - приміщення для збереження особистих речей осіб (комірної кімнаті), які утримуються в ІТТ № 3 ГУ НП в Запорізької області (м. Мелітополь, вул. Гетьманська, буд.83).
Ухвала підлягає негайному виконанню прокурором.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1