21.11.2018
Справа № 2/331/1228/18
№ 331/4162/18
21.11.2018 р. м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Антоненко М.В.
за участю секретарі Андрієнко С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» про стягнення середнього заробітку, нарахованої індексації за час затримки розрахунку при звільненні, -
06.07.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» про стягнення середнього заробітку, нарахованої індексації за час затримки розрахунку при звільненні.
В обґрунтування позову зазначено, що він працював на Державному підприємстві „Державний проектний інститут „Запоріжцивільпроект" на посаді заступника директора з економічних питань, з 29 січня 2013 року по 11 червня 2014 року.
11 червня 2014 року його було звільнено за угодою сторін згідно наказу № 42-к від 10.06.2014року.
Згідно ст. 47 КЗпП України передбачено, що обов'язок власника або уповноваженого ним органу провести розрахунок з працівником і видати йому трудову книжку.
Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України зазначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають-бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
У зв'язку з тим, що на підприємстві заробітна плата виплачувалась не вчасно та не в повному обсязі на дату звільнення перед позивачем ОСОБА_1 виникла заборгованість по заробітній платі.
Загальна сума заборгованості за сім місяців, які передували його звільненню, складає 40 911,68 грн. Позивач ОСОБА_1 неодноразово звертався до суду по факту отримання наказів на стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, та навіть після отримання судових наказів заробітну плату отримати він не міг. На всю суму заборгованості позивач має на руках судові накази, які набрали законну силу та постанови про відкриття виконавчих проваджень.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідач проігнорував відведений законодавством термін для самостійного погашення боргу, тому рішення суду на даний час залишаються не виконані.
Згідно статті 117 КЗпП України передбачена відповідальність за затримку розрахунку при звільненні.
В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Таким чином, за положеннями статті 117 КЗпП України обов'язковою умовою для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні є наявність вини підприємства.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини у невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.
У відповідності до п. 2 Порядку обчислення середнього заробітку, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
У відповідності до п. 3 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки.
У відповідності до п. 8 Порядку. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. (Абзац перший пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою KM N 1398 ( 1398-99-п) від 30.07.99).
Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. №100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" передбачено порядок та складові при розрахунку середнього заробітку. Видача довідок про розрахунок середнього заробітку Постановою не передбачено.
Згідно табелів обліку робочого часу за квітень та травень 2014 року, фактична сума годин яка була ним відпрацьована склала за період 72+32= 104 години, а загальна сума відпрацьованих днів 9+4=13. Так середній заробіток на день за квітень, травень 2014року склав 104*48,29/13=386,32грн.
Правильність розрахунку середнього заробітку 386,32 грн з дотриманням ст. 29 Закону про оплату праці, та ст. 32 Кодексу Законів про оплату праці, та Порядку обчислення середнього заробітку було підтверджено винесеним на його користь судовими рішенням № 2-н/331/1968/14 від 04.11.2014 року (суддя Федченко І.М.), № 2/331/1063/15 від 29.09.2016 року (суддя Світлицька В.М.), та судовими рішенням № 2/331/566/15 від 16.03.2015 року (суддя Скользнева Н.Г.), № 331/9106/15-ц від 16.02.2016 року (суддя Жукова О.С.), № 2/331/617/2016 (331/1805/16-ц) від 30.05.2016 року (суддя Скользнева Н.Г.), № 331/5812/16-ц (провадження 2/331/1424/2016) від 21.09.2016року(суддя Жукова О.С.), а також рішенням апеляційного суду Запорізької області № 331/1805/16 провадження 22-ц/778/3223/16 від 11.08.2016 року, судове рішення № 331/3037/17 (провадження 2/331/982/2017) від 09 червня 2017року. (суддя Жукова О.С.). Справа від 18.12.2017 року № 2/331/1631/2017 (331/7108/17) Суддя М.В.Антоненко. розрахунок середнього заробітку 386,32грн. визнано до ч. 3 ст. 61 ЦПК України таким, який не підлягає доказуванню. Всі судові рішення набрали законної сили.
Згідно ч. 3 статті 61 Цивільного процесуального кодексу України: обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Загальна сума нарахованої заробітної плати за період з 19.12.2017р. по 09.07.2018р. становить: 136днів*386,32грн. = 52 539,52грн.
Відповідач проігнорував відведений законодавством термін для самостійного погашення боргу, тому рішення суду на даний час залишаються не виконані.
Відповідачем порушено ч. 1 ст. 47 та ч. 1 ст. 116 КЗпП України, виплата усіх сум, що належать працівнику від підприємства чи установи, проводиться у день звільнення.
У відповідності до вимог ст. 34 Закону України «Про оплату праці», компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством. Згідно з ч. 5 ст. 95 КЗпП України, також передбачено виплату з урахуванням індексації.
Компенсації підлягають виплати у відповідності до переліку зазначеному у Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від від 17.07.2003 р. № 1078. Зі змінами від 18.10.2017.
А саме: грошові доходи у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців. Компенсація проводиться з урахуванням індексації, що передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати Наказом державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. №5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за N 114/8713.
Фактична затримка ДП «ДПІ „Запоріжцивільпроект" виплати заробітної плати на його користь з листопада 2013 року по травень 2018 складає 53 місяці.
Таким чином сума індексації заробітної плати, своєчасно не виплаченої за період з жовтня 2017року по кітень 2018року яка підлягає до виплати становить 3 124,46 грн.
На підставі вищевикладеного просить суд стягнути з Державного підприємства „Державний проектний інститут „Запоріжцивільпроет" (код ЄДРПОУ 05482972) на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19.12.2017р. по 09.07.2018р в розмірі 52 539,52 грн. та індексацію своєчасно не виплаченої заробітної плати за період з жовтня 2017 року по квітень 2018 року розмірі 3124,46 грн.
21.11.2018 року позивач ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з Державного підприємства „Державний проектний інститут „Запоріжцивільпроет" (код ЄДРПОУ 05482972) на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19.12.2017 р. по 21.11.2018 р. в розмірі 89 239,92 грн. та індексацію своєчасно не виплаченої заробітної плати за період з жовтня 2017 року по квітень 2018 року розмірі 3124,46 грн.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з*явився. Надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.
За клопотанням позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
ДП „Державний проектний інститут „Запоріжцивільпроект" належним чином було повідомлено про час та місце судового засідання, представник відповідача до суду не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.
Згідно зі ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку із неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого пристрою не здійснювалося.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі ст.47 Кодексу Законів про працю, обов'язок власника або уповноваженого ним органу провести розрахунок з працівником і видати йому трудову книжку.
Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до статті 116 КЗпП, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Згідно зі статтею 117 КЗпП, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Таким чином, за положеннями статті 117 КЗпП України обов'язковою умовою для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні є наявність вини підприємства.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини у невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.
У відповідності до п.2 Порядку обчислення середнього заробітку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995р. №100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
У відповідності до п. 3 «Порядку» при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки.
У відповідності до п. 8 «Порядку», нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. ( Абзац перший пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою KMN 1398 ( 1398-99-п) від 30.07.99).
Згідно ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення
трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи
міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був
дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з
дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 дано офіційне тлумачення положень ст. 23 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями ст. ст. 117, 237-1 Кодексу. Цим тлумаченням Конституційний Суд України дійшов висновку, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.
Фактичні обставини справи підтверджуються письмовими доказами, вивченими та оголошеними в судовому засіданні, а саме копією наказу про звільнення з роботи № 42-к від 10.06.2014 р.; копією рішення суду від 18.12.2017 року по справі № 2/331/1631/17 (ЄУН 331/7108/17).
Оцінюючи надані позивачем належні та допустимі докази, суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог позивача, а саме про стягнення з Державного підприємства «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» на користь ОСОБА_1 суму індексації не виплаченої заробітної плати за період з жовтня 2017 року по квітень 2018 року в розмірі 3124, 46 грн., суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені за період з 19.12.2017 р. по 21.11.2018 року у сумі 89 239,92 грн.
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімального прожиткового мінімуму.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від розміру мінімального прожиткового мінімуму у місячному розмірі, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Оскільки прожитковий мінімумдля працездатнихосіб станом на 1 січня 2018 року становив 1762,00 грн., то з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру в розмірі 923,64 грн.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, ст. 43 Конституції України, ст. ст. 94, 115, 116, 117 КЗпП України, ЗУ «Про оплату праці», суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» про стягнення середнього заробітку, нарахованої індексації за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства „Державний проектний інститут „Запоріжцивільпроект" (код ЄДРПОУ 05482972) на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1) суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19.12.2017 р. по 21.11.2018 р. в розмірі 89 239, 92 грн. та індексацію своєчасно не виплаченої заробітної плати за період з жовтня 2017 року по квітень 2018 року розмірі 3124,46 грн, а всього стягнути 92 364 (дев'яносто дві тисячі триста шістдесят чотири) гривні 38 копійок.
Стягнути з Державного підприємства „Державний проектний інститут „Запоріжцивільпроект" (код ЄДРПОУ 05482972, м. Запоріжжя, пл. Пушкіна, 4) на користь держави (стягувач Державна судова адміністрація України, місце знаходження вул. Липська, буд. 18/5, м.Київ, 01601, отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 923 гривні 64 копійки.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до ті. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу. ХШ «Перехідні Положення» ЦГІК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя: М.В. Антоненко