Справа № 314/4250/18
Провадження № 1-кп/314/357/2018
23.11.18 м. Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Вільнянськ кримінальне провадження №12018080210000823 від «04» вересня 2018 року відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, що має базову середню освіту, не працюючого, не одруженого, до засудження проживав за адресою: АДРЕСА_1 . На даний момент відбуває покарання в ДУ «Софіївська виправна колонія (№55)», раніше судимого:
• 19.03.2010 Саксаганським районним судом м. Кривий Ріг за ч.1 ст.309, ст.75 КК України до 1 року обмеження волі з іспитовим строком 1 рік;
• 21.09.2010 Довгинцівським районним судом м. Кривий Ріг за ч.2 ст.307, ч.1 ст.321, ст.70, ст.71 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 17.07.2014 на підставі Закону України «Про амністію»;
• 04.02.2015 Жовтневим районним судом м. Кривий Ріг за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;
• 21.06.2016 Саксаганським районним судом м. Кривий Ріг за ч.3 ст.15, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70, ч.1 ст.71 КК України до 4 років 5 місяців позбавлення волі;
• 26.10.2016 Жовтневим районним судом м. Кривий Ріг за ч.2 ст.307, ч.4 ст.70 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
• 23.08.2018 П'ятихатським ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 було повідомлено про підозру, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.391, 392 КК України.
Початок строку: 26.10.2016, кінець строку: 12.06.2020,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.391 КК України та угоду про визнання винуватості укладену між прокурором Вільнянського відділу Токмацької місцевої прокуратури в Запорізькій області ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 від 13.09.2018 року,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
До Вільнянського районного суду Запорізької області в порядку ст.291 КПК України надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 391 КК України.
Згідно обвинувального акту засуджений Жовтневим районним судом м. Кривий Ріг до позбавлення волі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відбуваючи покарання в ДУ «П'ятихатська виправна колонія (№122)», неодноразово порушував режим відбування покарання, а саме:
16.09.2017, засуджений ОСОБА_3 відмовився від виконання вимог персоналу виправної установи, а саме відмовився з'явитися до чергової частини для постановки завдання по виконанню робіт з благоустрою території виправної установи згідно з графіком чергувань, у зв'язку з чим 17.11.2017 засуджений ОСОБА_3 на підставі ухвали судді П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_6 від 19.09.2017 та постанови виконуючого обов'язки начальника виправної установи від 17.11.2017, був переведений до приміщення камерного типу строком на 2 місяці, оскільки інші заходи впливу, які застосовувалися до засудженого ОСОБА_3 , за вчинені ним дисциплінарні проступки, не вплинули на його поведінку.
На підставі рішення міжрегіональної комісії (протокол №15 від 14.03.2018) засудженого ОСОБА_3 27.03.2018 було переведено для подальшого відбування покарання до ДУ «Софіївська виправна колонія (№55)», де останній належних висновків не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став і продовжив злісно порушувати вимоги режиму відбування покарання, а саме 04.09.2018, о 05 годині 40 хвилин, засуджений ОСОБА_3 , відбуваючи покарання в камері №2 дисциплінарного ізолятору (ДІЗО) установи, відкрито в категоричній формі в присутності працівників адміністрації ДУ «Софіївська виправна колонія (№55)», а саме: начальника оперативного відділу капітана внутрішньої служби ОСОБА_7 , чергового помічника начальника установи відділу нагляду і безпеки майора внутрішньої служби ОСОБА_8 , оперуповноваженого оперативного відділу старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_9 , оперуповноваженого оперативного відділу лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_10 , заступника чергового помічника начальника установи відділу нагляду і безпеки старшого прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_11 , молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки старшого прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_12 , сестри медичної туберкульозного відділення спеціалізованої туберкульозної лікарні при ДУ «Софіївська виправна колонія (№55)» ОСОБА_13 та лікаря спеціалізованої туберкульозної лікарні при ДУ «Софіївська виправна колонія (№55)» ОСОБА_14 , в категоричній формі відмовився виконувати законні вимоги начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи капітана внутрішньої служби ОСОБА_15 приступити до прибирання в камері №2 ДІЗО установи, в якій він утримувався та згідно графіку чергувань від 03.09.2018 був черговим, чим порушив вимоги ст.ст.9, 107 КВК України та п.2 розділу III, п.1 розділу IV Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України №2186/5 від 29.12.2014, згідно яких засуджений зобов'язаний виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу колонії та заборонено перешкоджати виконанню своїх посадових обов'язків персоналу колонії.
При цьому, засуджений ОСОБА_3 був одягнутий та взутий за сезоном, а також був забезпечений всім необхідним робочим інвентарем, та за станом здоров'я ОСОБА_3 міг залучатися до праці.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ст. 391 КК України, як «злісна непокора законним вимогам адміністрації установи виконання покарань особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, яка за порушення вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу».
До суду надано угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Вільнянського відділу Токмацької місцевої прокуратури в Запорізькій області ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 від 13.09.2018 року.
Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений, дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 391 КК України. Обвинувачений ОСОБА_3 , у повному обсязі сформульованої обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди було узгоджене покарання, яке необхідно призначити за ст. 391 КК України за скоєння кримінального правопорушення, а саме у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік., на підставі ч.1 ст.71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за вироком Жовтневого районного суду м. Кривий Ріг від 26.10.2016, остаточно призначити покарання у вигляді 1 рік 10 місяців позбавлення волі.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди були дотримані всі вимоги і правила КПК та КК України, а тому просив затвердити зазначену угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання. В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та просив суд затвердити укладену між ним та прокурором угоду і призначити узгоджену в ній міру покарання, а також зазначив, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягав на затвердженні угоди.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 , адвокат ОСОБА_5 угоду про визнання винуватості підтримала, не заперечувала проти її затвердження.
Заслухавши прокурора, захисника та обвинуваченого, розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного:
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, міра покарання, про призначення якої дійшли згоди прокурор та обвинувачений, визначена в порядку визначеному Кримінальним кодексом України. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб внаслідок укладання такої угоди судом не встановлено, угода не суперечить інтересам суспільства.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє зміст і наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473, ст.ст. 394, 424 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, положення ч. 4 ст. 474 КПК України, зокрема, те, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ч. 1 ст. 476 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 погоджується з призначенням судом узгодженого покарання.
Суд переконався, що укладення угоди є цілком добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для затвердження угоди про визнання винуватості і призначення ОСОБА_3 узгодженої сторонами міри покарання.
Відповідно до ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Цивільний позов, витрати на проведення експертизи, речові докази по кримінальному провадженню відсутні.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого у виді тримання під вартою суд продовжує до набрання вироку законної сили.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 13.09.2018 між прокурором Вільнянського відділу Токмацької місцевої прокуратури в Запорізькій області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого статтею 391 Кримінального кодексу України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 13.09.2018 за ст. 391 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ч.1 ст.71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за вироком Жовтневого районного суду м. Кривий Ріг від 26.10.2016, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 10 (десять) місяців.
Строк покарання рахувати з моменту затримання з 12.09.2018.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у виді тримання під вартою продовжити строком до набрання вироку законної сили
Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області.
Судья: ОСОБА_16 Капітонов
23.11.2018