Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/1424/18
іменем України
03 вересня 2018 року Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
у складі: головуючого судді Коренюка В.П.,
при секретарі Подвисоцькій Т.В.,
за участю представника суб'єкта оскарження ОСОБА_1,
представника заінтересованої особи ОСОБА_2,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі суду № 2 у м. Коростені Житомирської області скаргу ОСОБА_3 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Житомирській області, заінтересована особа: ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області та скасування звіту незалежної оцінки вартості майна, -
встановив:
2 квітня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеною скаргою, у якій просить визнати протиправними дії державного виконавця по визначенню оцінки вартості майна відповідно до звіту та скасувати звіт № 180220/5-П про незалежну оцінку вартості майна, а саме нежитлового приміщення колишньої більярдної (переобладнаної у кафе-бар "У фонтана"), що знаходиться за адресою: Житомирська область, місто Коростень, вулиця Ольгинська, 1-Б.
В обґрунтування скарги зазначає, що він є боржником у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа № 279/1699/16-ц, який видано Коростенським міськрайонним судом Житомирської області. В межах вказаного виконавчого провадження державним виконавцем описано та арештовано належне йому нежитлове приміщення - кафе-бар "У фонтана", що по вул. Ольгинській, 1-Б у м. Коростені Житомирської області.
Відповідно до постанови державного виконавця від 20 лютого 2018 року суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 складено звіт № 180220/5-п про оцінку нежитлового приміщення - кафе-бару "У фонтана", що по вул. Ольгинській, 1-Б у м. Коростені Житомирської області.
Скаржник вважає, що звіт про оцінку нежитлової будівлі не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", є необ'єктивним, таким, який проведений без достатньої кількості достовірної інформації про попередні продажі подібних об'єктів та без огляду предмета оцінки, а вартість об'єкту оцінки є значно заниженою. Тому вважає, що вказаний звіт не може бути використаний державним виконавцем при визначенні стартової ціни під час проведення електронних торгів з реалізації майна та підлягає скасуванню.
Представник відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області подала відзив на скаргу, у якому просить в задоволенні скарги ОСОБА_3 відмовити у повному обсязі з підстав того, що скаржником належних доказів того, що звіт про оцінку нежитлової будівлі є необ'єктивним, необґрунтованим, а вартість об'єкта оцінки є значно заниженою, не надано. Зазначила, що в матеріалах виконавчого провадження № 55703727 міститься лист стягувача про те, що згоди з боржником про вартість майна не досягнуто. Крім того, вказала, що ОСОБА_3 до суду звернувся зі скаргою 19 квітня 2018 року, а тому пропустив строк звернення.
ОСОБА_3, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, проте просив задовольнити вимоги скарги, а розгляд справи проводити без його участі, про що подав до суду заяву.
Представник відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області ОСОБА_1, яка діє відповідно до довіреності № 2.4/142018/218 від 19 квітня 2018 року, в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3
Заінтересована особа - суб'єкт оціночної діяльності ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що оцінка вартості майна - нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: Житомирська область, місто Коростень, вулиця Ольгинська, 1-Б, проведена відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Суд, відповідно до вимог ч. 2 ст. 450 Цивільного процесуального кодексу України, вважає можливим розглядати справу за відсутності скаржника, який не з'явився в судове засідання.
Заслухавши у судовому засіданні пояснення представника суб'єкта оскарження, а також суб'єкта оціночної діяльності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги з таких підстав.
Судом встановлено, що старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області відповідно до прийнятої постанови 20 лютого 2018 року здійснено опис та накладено арешт на майно боржника ОСОБА_3 - нежитлового приміщення, колишньої більярдної (переобладнаної у кафе-бар "У фонтана"), що знаходиться за адресою: Житомирська область, місто Коростень, вулиця Ольгинська, 1-Б
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області в межах виконавчого провадження щодо виконання виконавчого листа № 279/1699/16-ц, який виданий Коростенським міськрайонним судом Житомирської області від 20 лютого 2018 року призначено суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_2 та зобов'язано останнього протягом 15 робочих днів з моменту отримання постанови підготувати письмовий висновок визначення ринкової вартості майна, яке належить боржнику ОСОБА_3, а саме: нежитлової будівлі, колишньої більярдної (переобладнаної у кафе-бар "У фонтана"), що знаходиться за адресою: Житомирська область, місто Коростень, вулиця Ольгинська, 1-Б. 20 лютого 2018 року копію зазначеної постанови державного виконавця направлено на адресу учасників виконавчого провадження (а.с. 60).
За результатами проведеної оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_2 складено звіт № 180220/5-П про незалежну оцінку вартості майна ОСОБА_3 Згідно з вказаним звітом ринкова вартість об'єкту оцінки для реалізації станом на 6 березня 2018 року без урахування ПДВ складає 1120917,00 грвиень (а.с. 7-14).
22 березня 2018 року державним виконавцем надіслано сторонам виконавчого провадження, в тому числі і ОСОБА_3 повідомлення про результати оцінки майна, яке останній отримав 24 березня 2018 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 55-58).
Відповідно до ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.
Згідно із пунктом 8 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №512/59 від 2 квітня 2012 року, для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна (майнових прав) - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання, а також у разі потреби - перекладача.
Відповідно до вимог ч.2 ст.451 Цивільного процесуального кодексу України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Судом встановлено, що державний виконавець, на виконання вимог ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", з метою визначення вартості майна виніс постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності та після отримання звіту суб'єкта оціночної діяльності про оцінку майна, надіслав на адресу боржника повідомлення про результати оцінки майна, яке отримано ОСОБА_3 24 березня 2018 року.
Отже, дії державного виконавця є правомірними, відповідають вимогам чинного законодавства та не порушують прав та законних інтересів скаржника, оскільки вчинені в межах повноважень державного виконавця та на виконання вимог Закону України "Про виконавче провадження".
За таких обставин, вимоги скарги про визнання неправомірними дії державного виконавця по визначенню вартості майна не підлягають задоволенню.
За змістом частин 1, 2 та 4 ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, а також на вимогу інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, здійснюється рецензування звіту про оцінку майна. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна. Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону. Якщо письмовим запитом про необхідність проведення рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) встановлюється вимога щодо надання висновку про вартість майна, така вимога задовольняється шляхом проведення оцінки майна. У цьому випадку рецензент здійснює або забезпечує здійснення оцінки майна в порядку, встановленому нормативно-правовими актами з оцінки майна.
Виходячи з аналізу зазначену норму права в разі заперечення особи, яка має заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, така особа вправі звернутись з письмовим запитом щодо рецензування звіту про оцінку майна до осіб, які відповідно до Закону мають право здійснювати рецензування звіту.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10 вересня 2003 року затверджено Національний стандарт № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", а постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 28 жовтня 2004 року затверджено Національний стандарт № 2 "Оцінка нерухомого майна".
Відповідно до пунктів 14, 15, 16 Національного стандарту № 1 визначення ринкової вартості об'єкта оцінки можливе із застосуванням усіх методичних підходів у разі наявності необхідної інформації. Методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно. Визначення ринкової вартості об'єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки. За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об'єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування.
Пунктами 36, 37 Національного стандарту № 1 передбачено, що оцінювач застосовує, як правило, кілька методичних підходів, що найбільш повно відповідають визначеним меті оцінки, виду вартості за наявності достовірних інформаційних джерел для її проведення. З метою обґрунтування остаточного висновку про вартість об'єкта оцінки результати оцінки, отримані із застосуванням різних методичних підходів, зіставляються шляхом аналізу впливу принципів оцінки, які є визначальними для мети, з якою проводиться оцінка, а також інформаційних джерел на достовірність результатів оцінки.
Відповідно до пунктів 51, 52 Національного стандарту № 1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).
Оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані з об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.
Звіт № 180220/5-П містить: визначення вартості об'єкта оцінки й аналіз ринку нерухомості; дослідження місця розташування об'єкта оцінки, опис об'єкта оцінки та визначення фізичного зносу; розрахунок вартості об'єкта незалежної оцінки та розрахунок ринкової вартості об'єкта оцінки витратним підходом з урахуванням фізичного зносу (а.с.7-14).
Положення ч.5 ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що експерт несе кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження, про що він має бути попереджений виконавцем. За недостовірну чи необ'єктивну оцінку майна суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання несе відповідальність у порядку, встановленому законом, а оцінювач - кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений виконавцем.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із ч.6 ст.81 Цивільного процесуального кодексу України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Однак, належних та допустимих доказів того, що звіт № 180220/5-П про оцінку нежитлової будівлі є необ'єктивним, необґрунтованим, вартість об'єкту оцінки є значно заниженою, скаржником не надано.
Крім того, доводи представника суб'єкта оскарження на те, що скаржник звернувся зі скаргою на дії державного виконавця 19 квітня 2018 року з пропуском строку звернення до суду, є безпідставними, оскільки ОСОБА_3 звернувся зі скаргою в суд 2 квітня 2018 року вхідний номер 5957, отримавши повідомлення відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Житомирській області про вартість описаного та арештованого майна 24 березня 2018 року ( а.с.1).
Відповідно до ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно із ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України).
Отже, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_3 За таких обставин підлягають скасуванню і заходи забезпечення скарги, застосовані ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27 серпня 2018 року.
Керуючись ст.ст.353, 354, 447, 448, 450, 451 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України "Про виконавче провадження", суд,-
постановив:
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Житомирській області, заінтересована особа: ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області та скасування звіту незалежної оцінки вартості майна - відмовити.
Скасувати заходи забезпечення скарги застосовані ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27.08.2018 року, шляхом: зупинення стягнення на підставі виконавчого листа № 279/1699/16-ц, який видано Коростенським міськрайонним судом Житомирської області від 24 листопада 2016 року до завершення розгляду скарги ОСОБА_3 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, шляхом зупинення реалізації нерухомого майна нежитлового приміщення колишньої більярдної (переобладнаної у кафе-бар "У фонтана"), що знаходиться по вул. Ольгинській, 1-Б у м. Коростені Житомирської області.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
У відповідності до пп. 15.5) пп.15 п.1 розділу ХШ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повний текст ухвали складено 10 вересня 2018 року.
Суддя Коростенського міськрайонного суду
Житомирської області ОСОБА_4