Справа № 161/15427/18
Провадження № 2/161/3980/18
19 листопада 2018 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого - судді Філюк Т.М.
за участю секретаря судового засідання Бортнюка А.В.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів, -
27 вересня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини.
Свій позов мотивує тим, що з 03 жовтня 2009 року перебували у зареєстрованому шлюбі, від даного шлюбу у них народилась дитини - син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2013 року з відповідача в користь позивача ухвалено стягувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 700 гривень щомісячно, починаючи з 28.01.2013 року і до досягнення дитиною повноліття. Вказує, що на даний час витрати на утримання дитини значно зросли, суттєво змінились обставини, за яких суд виходив при встановлені такого розміру аліментів.
Зазначає, що дитина має проблеми із здоров'ям, потребує постійного спостереження у лікаря кардіолога. В серпні 2018 року сину було проведено хірургічне втручання та в подальшому, відповідно до консультативного висновку лікаря державної установи «науково-практичного медичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії», також потрібне оперативне втручання. Розмір її мінімальної заробітної плати та пенсії, яку вона отримує на сина, не вистачає для забезпечення потреб дитини у повному обсязі. Крім того, вказує на ту обставину,що Сімейним кодексом України передбачено, що мінімальний розмір аліментів не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідач отримує доходи від надання послуг по фото-, відеозйомкам, та оскільки є здоровим та працездатним, інших осіб на утриманні немає, він має можливість надавати допомогу на утримання дитини в більшому розмірі.
На підставі наведеного, просить збільшити розмір аліментів та стягувати з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 3000 гривень щомісячно, до досягнення сином повноліття.
Ухвалою суду від 01 жовтня 2018 року було ухвалено розгляд вказаної справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.
Відповідно до ч.2 ст.279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали з підстав, викладених у ньому, просили його задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, не заперечував щодо збільшення розміру аліментів у твердій грошовій сумі до розміру 1000 гривень щомісячно. Вказував, що працював на посаді директора ТОВ «Волинська ремонтно-будівельна компанія», однак підприємство фактично не здійснювало господарської діяльності з 2017 року та він отримував мінімальну заробітну плату, та на даний час звільнений з вищевказаної посади. Крім того, внаслідок смерті його доньки, він продав фото і відео обладнання, які надавали можливість отримувати додатковий прибуток.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази в справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії 1-ЕГ № 153353 від 16.02.2012 ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, (а.с. 7).
Відповідно до рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2013 року з відповідача в користь позивача ухвалено стягувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 700 гривень щомісячно, починаючи з 28.01.2013 року і до досягнення дитиною повноліття.
Судом встановлено, що син ОСОБА_3 проживає з матір'ю - ОСОБА_1, та фактично перебуває на утриманні останньої, коштів, які відповідач сплачує у виді аліментів в розмірі 700 гривень, недостатньо для утримання дитини.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу (далі - СК) України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду аліменти присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
За ч. 1 ст.184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно із ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3.1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3.2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
При цьому за змістом ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незважаючи на розірвання шлюбу чи проживання окремо від дитини.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України слідує, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» від 03.07.2018 № 2475-VIII внесено зміни до ч. 2 ст. 182 СК України, відповідно до якої мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно із Законом України «Про державний бюджет на 2018 рік» з 01 липня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років становить 1 944, 00 гривень, з 01 грудня 2018 року - 2 027, 00 гривень.
Таким чином, обов'язок батьків щодо утримання дитини, гарантії забезпечення належного рівня її розвитку, незалежно від того чи перебувають батьки у зареєстрованому шлюбі, проживають разом чи окремо від дитини, мінімальний розмір на утримання дитини встановлені законодавством України.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Аналізуючи зазначені норми закону, суд виходить з того, що батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров'я та розвитку дитини, а кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно. Тобто, запезбечення батьками такого прожиткового мінімуму забезпечує мінімальні потреби дитини.
Відповідно до рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2013 року розмір аліментів є значно меншим ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Наведене свідчить про те, що на день постановлення даного рішення розмір прожиткового мінімуму суттєво змінився в бік його збільшення, а тому розмір раніше присуджених аліментів не в повній мірі задовольняє мінімальні потреби дитини, оскільки відповідно зросли затрати на утримання, які несе лише позивач.
При визначенні розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини суд врахував стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, стягувача аліментів, а також те, що у відповідача на утриманні інших осіб немає.
Як вбачається з копії трудової книжки (відомості про роботу), ОСОБА_3 було звільнено з посади директора ТОВ «Волинська ремонтно-будівельна компанія» 05 листопада 2018 року за згодою сторін. Однак, відповідач є працездатною особою, його бажання чи небажання працювати не є тією обставиною, яка враховується при визначенні розміру аліментів. Відповідач не перебуває на обліку як безробітний і не позбавлений можливості працевлаштуватися. Відповідач не надав доказів, які б підтверджували скрутний матеріальний стан.
Відповідно до частина 1 статті81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Покликання позивача на ту обставину, що відповідач отримує додаткові доходи від надання послуг по фото-, відео зйомкам, не заслуговують на увагу, оскільки дана обставина нічим не підтверджена, позивачем не надано належних і допустимих доказів того, що відповідач приховує дійсний розмір своїх доходів.
Позивач не надала суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про спроможність відповідача сплачувати аліменти у заявленому нею розмірі.
Суд не приймає до уваги покликання позивача на необхідність стягнення аліментів в розмірі 3000 гривень з врахуванням стану здоров'я малолітньої дитини та витрат, які вона несе у зв'язку з цим. Позивач не позбавлена можливості звернутись з відповідним позовом до суду про стягнення додаткових витрат, що викликані хворобою дитини, як це передбачено статтею 185 Сімейного кодексу України.
Суд вважає, що з урахуванням фактичних обставин справи та виходячи з закріплених ч. 9 ст. 9 Сімейного кодексу України принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідності моральним засадам суспільства, враховуючи матеріальне становище одержувача та платника аліментів, розмір стягуваних аліментів підлягає зміні із твердої грошової суми в розмірі 700 гривень на тверду грошову суму в розмірі 1400 гривень щомісячно.
Розмір аліментів, визначений судом не є надмірним, і є достатнім для забезпечення розумних потреб неповнолітньої дитини.
Згідно з п.23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року №3„Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Згідно положень ч.6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", тому судовий збір в сумі 704,80 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.
Керуючись ст.ст. 12, 13,77,81,89,141,263,264,265430 ЦПК України, на підставі ст.ст.180, 182,184,185,192 СК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 700 гривень на 1400 гривень щомісячно.
Стягувати з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1400 гривень щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути зОСОБА_3 в дохід держави 704 гривні 80 копійок судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: пр-т. Молоді,6\14 м. Луцьк; паспорт серії АЮ №123437);
Відповідач:Маюк ОСОБА_6 (місце проживання:вул. Ківерцівська,16/62А м. Луцьк; РНОКПП НОМЕР_1).
Дата складення повного тексту рішення 23 листопада 2018 року.
Суддя
Луцького міськрайонного суду ОСОБА_7