58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34
16 листопада 2018 року Справа № 926/1350/18
За позовом гр. ОСОБА_1, м. Хотин
до товариства з обмеженою відповідальністю "КІБК-ІНВЕСТ", м. Чернівці
треті особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
- ОСОБА_2, м. Київ
- Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичного управління Чернівецької міської ради
про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства
Cуддя М.І.Ніколаєв
Секретар судового засідання К.Г.Попова
представники:
від позивача - ОСОБА_4, дов. від 22.06.2017 року
від відповідача - Волошин Ю.І., ордер від 01.08.2018 року
від третьої особи - ОСОБА_5, ордер від 01.08.2018 року
І. Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача та пояснень третіх осіб.
Громадянин ОСОБА_1 звернувся з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "КІБК-ІНВЕСТ" (далі - товариство), яке оформлене протоколом №09/07-18 від 09.07.2018 року та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу відповідача, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, здійсненої державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичного управління Чернівецької міської ради від 18.07.2018 року за номером 10381070010011081.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що в порушенням вимог статуту товариства його жодного разу не повідомляли про проведення 09.07.2018 року спірних зборів та про їх порядок денний, що свідчить про недотримання процедури скликання загальних зборів та є підставою для визнання ухваленого загальними зборами рішення недійсним в судовому порядку.
Крім того, позивач посилається на те, що:
- в порушення вимог ч.7 ст. 33 Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю» загальні збори проведені не за місцем реєстрації товариства (м. Чернівці), а в м. Києві;
- питання «Про звільнення з посади директора товариства ОСОБА_1 у зв'язку з порушенням статуту ТОВ «КІБК-Інвест» та перевищенням своїх повноважень» та «Про призначення на посаду директора товариства ОСОБА_2» не були включені до порядку денного загальних зборів, відтак рішення по них не могло прийматись, оскільки у зборах не брали участь усі учасники товариства та, відповідно, усі учасники одностайно не надавали згоди на розгляд таких питань.
Враховуючи, що спірне рішення безпосередньо порушує права позивача, зокрема, право брати участь в управлінні товариством, останній звернувся для захисту своїх порушених прав до суду.
У відзиві на позов відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивач був належним чином повідомлений про день та час проведення позачергових Загальних зборів 02.07.2018 року та 09.08.2018 року, в підтвердження чого надав надіслані на адресу позивача як директора товариства та його учасника вимоги і повідомлення іншого учасника товариства ОСОБА_2 про скликання позачергових загальних зборів.
У відповіді на відзив позивач спростовує доводи відповідача щодо належного повідомлення про проведення спірних зборів товариства, посилаючись на порушення відповідачем передбаченого Законом України «Про товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю» та статутом товариства 30 денного строку на повідомлення учасників товариства про скликання зборів. Зокрема, позивач вказує, що з наявних в матеріалах справи доказів направлення вимоги та повідомлення ОСОБА_2 від 01.06.2018 року про скликання позачергових загальних зборів на 02.07.2018 року вбачається, що вони були направлені позивачу 04.06.2018 року, тобто з порушенням вищевказаного 30-денного строку.
Також, позивач вважає, що з порушенням встановленого строку його не повідомлено про проведення позачергових загальних зборів 09.07.2018 року, оскільки повідомлення про скликання від 08.06.2018 року направлено поштою лише 09.06.2018 року.
Позивач звертає увагу, що відповідач, не дочекавшись проведення зборів 02.07.2018 року і не володіючи інформацією про те, чи проінформований позивач та про те, чи з'явиться він на збори, передчасно скликав інші загальні збори на 09.07.2018 року, чим порушив вимоги п.11.11 статуту товариства.
Враховуючи, що ОСОБА_1 належним чином та у встановлений статутом строк не повідомлено про проведення 02.07.2018 року позачергових загальних зборів, позивач вважає хибною думку відповідача про те, що згідно вимог п.11.11 статуту товариства позачергові загальні збори 09.07.2018 року були повноважними за умови участі в них учасника, який володіє 60% голосів.
В поясненнях на позов гр. ОСОБА_2 проти позову заперечив, обґрунтовуючи це тим, що більше ніж за рік діяльності на посаді директора ОСОБА_1 не виконав жодних покладених на нього посадових обов'язків та порушив чинне законодавство, здійснивши дії, які суперечать статуту товариства.
З огляду на це, ОСОБА_2, як учасник товариства, прийняв рішення про проведення позачергових загальних зборів 02.07.2018 року та 09.07.2018 року, про що повідомив ОСОБА_1, надіславши йому відповідні вимоги та повідомлення. Відтак, ОСОБА_2 вважає, що позивач міг і зобов'язаний був ознайомитись з матеріалами щодо порядку денного та прийняти участь у загальних зборах, а його неявка на збори є безвідповідальним відношенням до статутних завдань товариства.
У запереченнях на відповідь на позов відповідач зазначив, що ОСОБА_1 не звертався до поштового відділення і не намагався отримати жодне поштове відправлення, тому його доводи щодо неотримання повідомлень є необґрунтованими. Щодо посилання позивача на те, що ОСОБА_2, як учасник товариства, який скликав позачергові загальні збори 02.07.2018 року, не дочекавшись їх проведення передчасно скликав інші загальні збори на 09.07.2018 року, то відповідач вважає, що ні статут, ні Закон України «Про господарські товариства» не вимагає саме такого механізму скликання загальних зборів. Крім того, відповідач звернув увагу, що Закон України «Про товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю» хоч і був прийнятий 06.02.2018 року, проте набрав чинності 17.06.2018 року.
У поясненнях на позов Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичного управління Чернівецької міської ради просить прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
Повідомлення учасників про справу та фіксування судового процесу.
У судових засіданнях представникам сторін роз'яснено права та обов'язки учасників та сторін справи, форму і стадії судового провадження, що здійснюється у межах даної справи згідно до вимог ГПК України.
Сторони, за правилами статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином у встановленому законом порядку.
В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів (звукозапис), а саме: програмно-апаратного комплексу "Оберіг".
Відкриття провадження у справі та підготовче провадження.
Ухвалою від 30.07.2018 року відкрито провадження по справі за правилами загального провадження, судове засідання призначено на 09.08.2018 року.
У судовому засіданні 09.08.2018 року представник відповідача звернувся з заявою про залучення до участі в розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, оскільки відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань останній є учасником товариства з обмеженою відповідальністю «КІБ-ІНВЕСТ», який володіє часткою в розмірі 70% статутного фонду та являється директором вищевказаного товариства.
У зв'язку з неявкою позивача ухвалою суду від 09.08.2018 року розгляд справи відкладено на 30.08.2018 року.
Ухвалою суду від 30.08.2018 року залучено до розгляду справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, розгляд справи відкладено на 13.09.2018 року.
У судовому засіданні 13.09.2018 року оголошено перерву до 27.09.2018 року.
Ухвалою суду від 27.09.2018 року за заявою відповідача продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів, залучено Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичного управління Чернівецької міської ради до розгляду справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 11.10.2018 року.
У судовому засіданні 11.10.2018 року оголошено перерву до 17.10.2018 року.
Ухвалою суду від 17.10.2018 року закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено на 06.11.2018 року.
Розгляд справи по суті.
У судовому засіданні 06.11.2018 року розпочато розгляд справи по суті, заслухано вступне слово представників сторін (частково відповідача) та оголошено перерву до 15.11.2018 року.
У судовому засіданні 15.11.2018 року суд закінчив заслуховувати вступне слово представника відповідача, з'ясував обставини справи, на які учасники справи посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив наявні в матеріалах справи докази.
Також, у даному судовому засіданні суд відмовив у задоволенні заяви від 11.10.2018 року про допит свідка ОСОБА_7, оскільки 16.10.2018 року суду надано завірену нотаріусом заяву даного свідка від 12.10.2018 року, в якій викладено усі відомі йому обставин спору, тож відсутня необхідність у виклику даного свідка.
За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошено перерву до 16.11.2018 року.
Присутній у судовому засіданні 16.11.2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, у той час як представник відповідача та третьої особи - гр. ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов та запереченнях.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 16.11.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 08.06.2011 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю "КІБК-ІНВЕСТ".
Відповідно до статуту товариства (в редакції, що затверджена рішенням загальних зборів учасників від 25.07.2017 року, протокол №26/07-17) місцезнаходженням товариства є м. Чернівці, вул. Січових Стрільців,1/А.
Згідно п.6.1 статуту учасниками товариства є гр. ОСОБА_2 (зареєстрований в м. Києві) та гр. ОСОБА_1 (зареєстрований в АДРЕСА_1).
Відповідно до п.6.2 статуту учасники товариства мають право: брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному статутом; брати участь у розподілі прибутку товариства; вийти у встановленому порядку з товариства; здійснити відчуження часток у статутному капіталі товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства; інші права, передбачені чинним законодавством.
Учасники товариства зобов'язані: додержуватись статуту товариства і виконувати рішення загальних зборів; виконувати свої зобов'язання перед товариством; не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства; нести інші обов'язки, якщо це передбачено чинним законодавством та статутом.
Для забезпечення діяльності товариства створений статутний капітал у розмірі 1000 грн. , поділений на частки, розміри яких визначаються статутом (п.7.1 статуту).
Згідно п.7.2.1 статуту учасник товариства - ОСОБА_2 володіє часткою 700 грн., що становить 70% частки статутного капіталу.
Інший учасник товариства - ОСОБА_1 володіє часткою загальною вартістю 300 грн., що становить 30% статутного капіталу товариства (п.7.2.2 статуту).
Відповідно до п.11.1 статуту управління товариством здійснюють загальні збори учасників (вищий орган управління) та директор товариства.
Вищим органом управління товариством є загальні збори учасників або їх представників. Учасник вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або його представнику. Кожен учасник має на зборах кількість голосів, пропорційну розміру його частки в статутному капіталі товариства (п.11.2 статуту).
Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що в сукупності володіють 100% голосів (п. 11.6 статуту).
Рішення з питань, зазначених у п.п.1,2,3 та 12 п.11.4 ст.11 статуту вважаються прийнятими, якщо за них проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 70% загальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань рішення приймаються простою більшістю (п. 11.7 статуту).
Відповідно до п.11.8 статуту рішення загальних зборів оформлюються у вигляді протоколу.
Загальні збори обирають Голову зборів, який організовує ведення протоколу (п.11.10 статуту).
Згідно п.11.11 статуту порядок скликання і проведення чергових і позачергових загальних зборів учасників регламентується чинним законодавством України.
Позачергові збори учасників скликаються Головою зборів, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому. Загальні збори також скликаються на вимогу директора товариства або ревізійної комісії товариства.
Учасники товариства, що володіють в сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів Голова зборів не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.
Про проведення загальних зборів учасники повідомляються шляхом надсилання їм письмового повідомлення, відправленого рекомендованим листом з описом вкладеного за допомогою поштового зв'язку на адресу, вказану у цьому статуті та із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Вказане повідомлення повинно бути зроблене не менш як за 30 днів до скликання зборів учасників.
У випадку, якщо один з учасників був проінформований про проведення загальних зборів відповідно до п.11.11 та двічі без поважних причин не з'явився на загальні збори, загальні збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що в сукупності володіють 60% голосів.
Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питань на зборах учасників за умови, якщо воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш, як за 7 днів до скликання зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитись з документами, внесеними до порядку денного.
З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматись тільки за згодою всіх учасників, що присутні на зборах.
Дана редакція статуту товариства (затверджена рішенням загальних зборів учасників від 25.07.2017 року, протокол №26/07-17) є чинною, доказів протилежного суду не надано.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 08.06.2011 року директором товариства з моменту його державної реєстрації був гр. ОСОБА_2
Також в матеріалах справи наявні копія протоколу загальних зборів товариства №25/07-17 року від 25.07.2017 року, відповідно до якого загальні збори вирішили:
- обрати Головою загальних зборів ОСОБА_2;
- оформити зміни складу учасників товариства;
- затвердили новий склад учасників товариства;
- затвердили нове місцезнаходження товариства;
- затвердили нову редакцію статуту;
- призначили ОСОБА_1 новим директором товариства.
Даний протокол загальних зборів не засвідчений належним чином, його оригінал сторони суду не надали. Проте, представник позивача факт проведення загальних зборів 25.07.2017 року та обрання ОСОБА_1 директором товариства підтвердив, у свою чергу представник відповідача проти цього факту не заперечив, відтак дану обставину судом встановлено.
04.06.2018 року ОСОБА_2, як Голова зборів товариства, направив позивачу як директору товариства цінним листом з описом вкладеного вимогу від 01.06.2018 року (а.с.72-74), якою повідомив останнього про скликання позачергових загальних зборів товариства, які відбудуться 02.07.2018 року о 15-00 годині за наступною адресою: м. Київ, бульвар В.Гавела,47/15 з наступним порядком денним:
- звіт директора товариства про господарську діяльність за період з 25.07.2017 року по 01.06.2018 року;
- інші питання з господарської діяльності товариства (у т.ч. питання щодо звільнення директора товариства).
Також, в даній вимозі ОСОБА_2 зазначив, що у випадку відсутності ОСОБА_1 як директора на загальних зборах та ненадання звіту про господарську діяльність товариства, буде ініційоване питання щодо звільнення ОСОБА_1 з посади директора товариства.
Як встановлено судовим слуханням та підтверджується матеріалами справи (а.с. 107-109) позивач дану вимогу не отримав, поштове відправлення повернуто за зворотною адресою у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
04.06.2018 року ОСОБА_2, як учасник товариства, керуючись п.11.11 статуту направив цінним листом з описом вкладеного на зазначену в статуті адресу позивача (АДРЕСА_1) повідомлення від 01.06.2018 року (а.с.75-77), яким повідомив ОСОБА_1, як іншого учасника товариства, про те, що в інтересах товариства скликає позачергові загальні збори учасників, які відбудуться 02.07.2018 року о 15-00 годині за наступною адресою: м. Київ, бульвар В.Гавела,47/15 з наступним порядком денним:
- звіт директора товариства про господарську діяльність за період з 25.07.2017 року по 01.06.2018 року;
- інші питання з господарської діяльності товариства (у т.ч. питання щодо звільнення директора товариства).
Як встановлено судовим слуханням та підтверджується матеріалами справи (а.с. 110-112) позивач дану вимогу не отримав, поштове відправлення повернуто за зворотною адресою у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Дане повідомлення в передбачений статутом спосіб (рекомендованим листом з описом вкладеного) надіслано на належну адресу позивача, проте відправлено з порушенням передбаченого п.11.11 статуту 30-ти денного строку повідомлення учасника про скликання зборів, адже прийнято поштовим відділенням лише 04.06.2018 року.
09.06.2018 року ОСОБА_2, як Голова зборів товариства, направив позивачу, як директору товариства, цінним листом з описом вкладеного вимогу від 08.06.2018 року (а.с.78-80), якою повідомив останнього про скликання позачергових загальних зборів товариства, які відбудуться 09.07.2018 року о 15-00 годині за наступною адресою: м. Київ, бульвар В.Гавела,47/15 з наступним порядком денним:
- звіт директора товариства про господарську діяльність за період з 25.07.2017 року по 01.06.2018 року;
- інші питання з господарської діяльності товариства (у т.ч. питання щодо звільнення директора товариства).
Також, в даній вимозі ОСОБА_2 зазначив, що у випадку відсутності ОСОБА_1 як директора на загальних зборах та ненадання звіту про господарську діяльність товариства, буде ініційоване питання щодо звільнення ОСОБА_1 з посади директора товариства.
Докази вручення даної вимоги позивачу в матеріалах справи відсутні.
09.06.2018 року ОСОБА_2, як учасник товариства, керуючись п.11.11 статуту направив цінним листом з описом вкладеного на зазначену в статуті адресу позивача (АДРЕСА_1) повідомлення від 08.06.2018 року (а.с.81-83), яким повідомив ОСОБА_1, як іншого учасника товариства, про те, що в інтересах товариства скликає позачергові загальні збори учасників, які відбудуться 09.07.2018 року о 15-00 годині за наступною адресою: м. Київ, бульвар В.Гавела,47/15 з наступним порядком денним:
- звіт директора товариства про господарську діяльність за період з 25.07.2017 року по 01.06.2018 року;
- інші питання з господарської діяльності товариства (у т.ч. питання щодо звільнення директора товариства).
Як встановлено судовим слуханням та підтверджується матеріалами справи (а.с. 113-115) позивач дану вимогу не отримав, поштове відправлення повернуто за зворотною адресою у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Дане повідомлення в передбачений статутом спосіб (рекомендованим листом з описом вкладеного) надіслано на належну адресу позивача, проте відправлено з порушенням передбаченого п.11.11 статуту 30-ти денного строку повідомлення учасника про скликання зборів, адже прийнято поштовим відділенням лише 09.06.2018 року.
На позачергових загальних зборах товариства 02.07.2018 року (протокол №02/07-18, а.с.85) зареєструвався лише ОСОБА_2 (а.с.84), позивач на збори не прибув, тож вони неповноважними у зв'язку з першою неявкою учасника ОСОБА_1
На позачергових загальних зборах товариства 09.07.2018 року (протокол №09/07-187, а.с.13-19) зареєструвався лише представник ОСОБА_2 (а.с.86), позивач на збори не прибув.
Керуючись п.11.11 статуту загальні збори визнані представником ОСОБА_2 правомочними, виходячи з того, що ОСОБА_1 був повідомлений про порядок денний, час і місце проведення зборів, проте вдруге на них з'явився, тож збори вважаються повноважними, адже на них присутній учасник, який володіє в сукупності 60% голосів.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи протоколу загальних зборів товариства №09-07-18 від 09.07.2018 року до порядку денного зборів включено наступні питання:
- звіт директора товариства про господарську діяльність за період з 25.07.2017 року по 01.06.2018 року;
- інші питання з господарської діяльності товариства.
В подальшому, до порядку денного зборів включено питання про звільнення з посади директора товариства ОСОБА_1, про призначення на посаду директора товариства ОСОБА_2 та про зміну місцезнаходження товариства.
Рішенням чергових загальних зборів товариства, що затверджені протоколом №09/07-18 від 09.07.2018 року, вирішено:
- звільнити з посади директора товариства ОСОБА_1 з 09.07.2018 року;
- призначити на посаду директора товариства ОСОБА_2 з 10.07.2018 року;
Рішення щодо зміни місцезнаходження товариства не прийнято за відсутністю достатньої кількості голосів.
Протокол підписано ОСОБА_5 як представником ОСОБА_2.
Справжність підпису ОСОБА_5 засвідчено приватним нотаріусом Воловиченко В.В.
18.07.2018 державним реєстратором Чернівецької міської ради Охрімовською Т.Г здійснено державну реєстрацію внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами установчих документів (зміна керівника юридичної особи) за реєстраційним номером №10381070010011081.
ІV. Зміст спірних правовідносин, які склались між сторонами
Розглянувши та оцінивши подані позивачем обґрунтування позовних вимог, заперечення відповідача та третьої особи, пояснення та докази, суд дійшов висновку, що спір у справі є корпоративним, стосується законності рішення загальних зборів учасників товариства, оформлених протоколом №09/07-18 від 09.07.2018 року, та проведення відповідної реєстрації внесення змін до відомостей про юридичну особу.
IV. Норми права, які застосовує суд.
З метою правильного та всебічного вирішення спору суд застосовує наступні норми права.
Відповідно до частини 2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України - юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Разом з тим, згідно з вимогами ч. 1 ст.45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст. 4 Господарського процесуального кодексу України.
Частина 1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України до юрисдикції господарських судів відносить справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Справи, що виникають з корпоративних відносин, - це справи зі спорів між юридичними особами та їх учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасниками, які вибули, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи. Предметом відповідних позовів можуть бути вимоги про визнання недійсними: актів органів управління юридичної особи; її установчих документів; правочинів, укладених юридичною особою, якщо позивач обґрунтує свої вимоги порушенням його корпоративних прав або інтересів, тощо. Виняток становлять трудові спори за участю юридичної особи (п. 3.2. від 24.10.2011 № 10 постанови пленуму ВГСУ "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам").
17.06.2018 року вступив в силу Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників.
Відповідно до ч.3 Прикінцевих та перехідних положень даного закону протягом року з дня набрання ним чинності положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
Підставою звернення з даним позовом до суду про визнання недійсним оскаржуваного рішення позивач вказує на прийняття такого рішення без належного повідомлення його про дату, час, місце їх проведення та порядок денний таких зборів.
Спірне рішення прийнято загальними зборами 09.07.2018 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Проте, вимоги та повідомлення щодо скликання загальних зборів направленні позивачу до 17.06.2018 року, тобто під час дії Закону України "Про господарські товариства" № 1576-ХІІ від 19.09.1991року (в редакції від 23.03.2017 року).
Крім того, скликаючи збори, гр. ОСОБА_2 керувався нормами статуту товариства в редакції, що затверджена рішенням загальних зборів учасників від 25.07.2017 року.
Враховуючи вищевикладене, до спірних правовідносин суд застосовує:
- норми Закону України "Про господарські товариства" № 1576-ХІІ від 19.09.1991 в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, а саме до 17.06.2018 (далі по тексту Закон України "Про господарські товариства");
- норми статуту товариства в редакції, що затверджена рішенням загальних зборів учасників від 25.07.2017 року.
Відповідно до статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
За змістом статті 116 ЦК України, яка кореспондується із ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом:
1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом;
2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди);
3) вийти у встановленому порядку з товариства;
4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом;
5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.
Учасники господарського товариства можуть, також, мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.
Згідно ч. 1 ст. 140 ЦК України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.
Право учасника господарського товариства брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, закріплено у ч. 1 ст. 116 ЦК України, ч. 1 ст. 88 ГК України та Законі України "Про господарські товариства".
Відповідно до ст.97 ЦК України, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства.
Відповідно до ст. 143 ЦК України установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут.
Частиною 1 статті 58 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент скликання оскаржуваних рішень) вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.
Згідно із ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент скликання оскаржуваних рішень) до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону, належить: а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; в) виключення учасника з товариства; г) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів. З питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.
За приписами ст.60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними. Будь-хто з учасників товариства з обмеженою відповідальністю вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів.
Положеннями ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент скликання оскаржуваних рішень) загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
V. Оцінка та висновки суду
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ст.2 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч.1ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Як зазначено вище, відповідно до положень ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" та п.11.11 статуту товариства про проведення загальних зборів учасники повідомляються шляхом надсилання їм письмового повідомлення, відправленого рекомендованим листом з описом вкладеного за допомогою поштового зв'язку на адресу, вказану у цьому статуті та із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Вказане повідомлення повинно бути зроблене не менш як за 30 днів до скликання зборів учасників.
Статутом товариства передбачено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що в сукупності володіють 100% голосів (п.11.6 статуту).
У випадку, якщо один з учасників був проінформований про проведення загальних зборів відповідно до п.11.11 та двічі без поважних причин не з'явився на загальні збори, загальні збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що в сукупності володіють 60% голосів.
З огляду на викладені положення вбачається, що незалежно від підстав проведення загальних зборів учасників товариства їх скликання має відповідати встановленим законодавством та статутом такого товариства вимогам, зокрема, щодо належного забезпечення доведення до відома всіх учасників дати, часу, місця проведення відповідних зборів та їх порядку денного не пізніше ніж за 30 днів до їх проведення.
Відтак, для визнання зборів повноважними за умови присутності на них учасника, який володіє 60% голосів, суд повинен встановити дотримання наступних умов:
- належне повідомлення у встановлений статутом спосіб і строк усіх учасників товариства про проведення загальних зборів;
- повторна (друга) неявка без поважних причин одного з учасників, який належним чином проінформований про проведення загальних зборів.
У разі дотримання цих умов суд вважає, що загальні збори можуть бути повноважними за умови присутності учасника, що володіє 60% голосів
З матеріалів справи вбачається, що перші загальні збори відбулись 02.07.2018 року, відтак позивач повинен був повідомлений про їх проведення не пізніше 01.06.2018 року.
Належним способом повідомлення про скликання загальних зборів суд вважає вручення поштового відправлення поштовому відділенню.
У свою чергу, судом встановлено, що відповідачем порушено передбачений п.11.11 статуту 30-ти денний строк повідомлення учасника про скликання зборів на 02.07.2018 року, адже повідомлення від 01.06.2018 року про скликання вручено поштовому відділенню лише 04.06.2018 року, відтак позивач не може визнаватись таким, що належним чином проінформований про проведення загальних зборів 02.07.2018 року.
Другі загальні збори відбулись 09.07.2018 року, відтак позивач повинен був повідомлений про їх проведення не пізніше 08.06.2018 року.
Разом з тим, як встановлено судовим слуханням, повідомлення від 08.06.2018 року прийнято поштовим відділенням лише 09.06.2018 року, тобто збори скликані з порушенням передбаченого п.11.11 статуту 30-ти денного строку повідомлення учасника про скликання зборів, відтак позивач не може визнаватись таким, що належним чином проінформований про проведення загальних зборів 09.07.2018 року.
Враховуючи, що гр. ОСОБА_2 порушено процедуру скликання зборів 02.07.2018 року та 09.07.2018 року, адже належним чином не повідомлено позивача про дату, місце і час їх проведення та порядок денний, суд вважає неправомірним висновок відповідача про повноважність загальних зборів за умови присутності лише одного учасника, що володіє 60% голосів.
Таким чином, суд дійшов висновку, рішення загальних зборів товариства від 09.07.2018 року прийнято за умови відсутності кворуму (100%), як цього вимагає ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" та п. 11.6 статуту.
Всупереч вимог статті 13 та статті 74 Господарського процесуального кодексу України відповідач належних доказів на спростування викладених обставин не надав.
Наявна в матеріалах справи заява свідка ОСОБА_7 від 12.10.2018 року не спростовує порушення відповідачем передбаченого статутом строку повідомлення про проведення загальних зборів.
Також, суд звертає увагу, що згідно п. 11.11 статуту учасники товариства, що володіють в сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів Голова зборів не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.
Виходячи з встановлених обставин справи суд дійшов висновку, шо гр. ОСОБА_2, як учасник товариства, що володіє більш як 20 відсотками голосів, мав право в порядку п.11.11 скликати загальні збори, повідомивши про це у встановлений статутом строк та спосіб іншого учасника.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" № 13 від 24.10.2008 року).
Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. При вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них акціонерів (учасників) товариства судам необхідно з'ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується (п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" № 13 від 24.10.2008)
Пунктом 19 постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" обумовлено, що суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
Враховуючи вищенаведені норми законодавства та положення статуту товариства, встановивши, що позивач, який є власником частки у статутному капіталі товариства, не був належним чином повідомлений про проведення загальних зборів учасників товариства, які проведені за відсутності необхідного кворуму, суд прийшов до висновку, що прийняте 09.07.2018 на загальних зборах учасників товариства рішення суттєво порушує корпоративні права позивача на участь в управлінні товариством, у т.ч. бути директором товариства.
Суд виходить з того, що встановлена ст.167 Господарського кодексу України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав.
Відтак, зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні товариством.
Аналогічна позиція закріплена у постанові Верховного Суду від 11.09.2018р. у справі 911/3872/17.
Оскільки на загальних зборах учасників товариства, які відбулися 09.07.2018 був відсутній визначений статутом товариства кворум, що у відповідності до наведених норм є безумовною підставою для визнання недійсним рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону, суд вважає вимогу позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "КІБК-ІНВЕСТ" обґрунтованою.
Разом з тим, суд не погоджується з посиланням позивача на те, що спірні загальні збори проведені не за місцем реєстрації товариства виходячи з того, що ні статутом, ні нормами Закону України "Про господарські товариства" (на підставі яких скликано і проведено загальні збори) не встановлено обмежень щодо місця проведення загальних зборів.
Щодо доводів позивача про прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства суд зазначає наступне.
Як встановлено судом та вбачається зі спірного рішення загальних зборів, питання «Про звільнення з посади директора товариства ОСОБА_1 у зв'язку з порушенням статуту ТОВ «КІБК-Інвест» та перевищенням своїх повноважень» та «Про призначення на посаду директора товариства ОСОБА_2» включено до порядку денного під час зборів за пропозицією представника ОСОБА_2
Згідно п. 11.11 статуту з питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматись тільки за згодою всіх учасників, що присутні на зборах.
Відтак, в разі дотримання процедури скликання і проведення загальних зборів, за згодою усіх присутніх учасників на загальних зборах може бути прийнято рішення щодо питань, не включених до порядку денного питання.
Враховуючи, що відповідачем порушено порядок скликання та проведення загальних зборів, суд погоджується з доводами позивача про неналежне внесення до порядку денного питань про звільнення і призначення директора товариства, хоча дані доводи не спростовують висновки суду щодо прийняття загальними зборами спірного рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача та третьої особи на порушення позивачем посадових обов'язків директора товариства та вчинення дій, які суперечать статуту товариства, оскільки дані обставини не входять до предмету доказування в даному корпоративному спору, не підтверджені належними та допустимими доказами та жодним чином не спростовують порушення відповідачем і третьою особою порядку скликання і проведення спірних загальних зборів.
Усі інші доводи та міркування відповідача взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Стосовно позовної вимоги про скасування державної реєстрації щодо внесення змін про юридичну особу, суд зазначає наступне.
Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.
Згідно ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі. Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" не встановлено права та/або обов'язку державного реєстратора самостійно скасовувати реєстраційні дії у зв'язку з визнанням судом недійсною підстави їх проведення.
Як встановлено судом, 18.07.2018 державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичного управління Чернівецької міської ради Охрімовською Т.Г здійснено державну реєстрацію внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами установчих документів (зміна керівника юридичної особи) за реєстраційним номером №10381070010011081.
Зазначені реєстраційні дії проведені на підставі визнаних судом недійсного рішення загальних зборів, яке оформлено протоколом №09/17-18 від 09.07.2018 р.
Скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, внесених на підставі недійсного рішення загальних зборів є відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України відновленням становища, яке існувало до порушення - тобто належним, необхідним за обставинами справи і ефективним способом захисту порушених прав та інтересів позивача.
Таким чином, вимога позивача про скасування державної реєстрації внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, які містяться Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, здійснену державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичного управління Чернівецької міської ради від 18.07.2018 року за номером 10381070010011081 є похідною від основної вимоги та також підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, встановивши фактичні обставини справи, розглянувши подані докази, надавши оцінку аргументам сторін та застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що прийняте з порушенням процедури скликання та за відсутності належного кворуму рішення загальних зборів товариства, яке оформлено протоколом №09/17-18 від 09.07.2018 р., порушує корпоративні права позивача як учасника товариства, у зв'язку з чим позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Частиною 9 статті 129 ГПК України визначено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи зазначене, суд керуючись своїм правом, покладає судовий збір на відповідача у справі, з вини якого, на думку суду, виник даний спір.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати недійсним рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "КІБК-ІНВЕСТ" (58011, м. Чернівці, вул. Січових Стрільців,1-А, код 37740612), яке оформлене протоколом №09/07-18 від 09.07.2018 року
3. Скасувати державну реєстрацію внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, які містяться Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, здійснену державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичного управління Чернівецької міської ради від 18.07.2018 року за номером 10381070010011081.
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КІБК-ІНВЕСТ" (58011, м. Чернівці, вул. Січових Стрільців,1-А, код 37740612) на користь гр. ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 3524 грн. судового збору.
Повний текст рішення складено та підписано 23.11.2018 року
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (частина перша статті 241 Господарського процесуального кодексу України).
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
Суддя М.І. Ніколаєв