Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
16 листопада 2018 рокуСправа № 912/3806/17
Господарський суд Кіровоградської області в складі колегії суддів: Кабакової В.Г. - головуючого, суддів Вавренюк Л.С. та Макаренко Т.В., при секретарі судового засідання Лупенко А.І. розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 912/3806/17
за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія", м. Сєвєродонецьк, Луганська область
до відповідача ОСОБА_2 підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут", м. Світловодськ, Кіровоградська область
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства "Укрінбанк", яке діє в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" ОСОБА_3
про стягнення 8 334 424,44 грн
представники сторін:
від позивача - ОСОБА_4, довіреність № 021/02 від 02.02.18 посвідчення адвоката №000253 від 22.12.2017, в режимі відеонференції;
від відповідача - ОСОБА_5, довіреність № б/н від 02.11.18 ордер КС 347039, в режимі відеоконференції;
від третьої особи - участі не брали;
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява від 14.12.2017 ОСОБА_1 акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" до ОСОБА_2 підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" про стягнення заборгованості за кредитною угодою № 201115 від 09.06.2011 в розмірі 11 807 976,16 грн, з яких 5 268 296,00 грн кредиту, 3 953 016,35 грн процентів, 73 391,39 грн інфляційних втрат, 2 236 633,05 грн пені, 158 048,88 грн 3% ст. 625 ЦК (кредит) 118 590,49 грн 3% ст. 625 ЦК (проценти), з покладенням на відповідача судового збору.
Ухвалою від 21.12.2017 господарський суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження і відкрив провадження у справі №912/3806/17, підготовче засідання призначив на 17.01.2018.
07.02.2018 ухвалою суду клопотання позивача від 16.01.2018 про доповнення позовної заяви прийнято та подальший розгляд справи постановлено здійснювати з його урахуванням (зокрема доповнено склад витрат на правову допомогу в розмірі 196100,00 грн); продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів; підготовче засідання у справі відкладено на 26.02.2018.
На адресу суду 21.02.2018 надійшов відзив на позов від 19.02.2018, за змістом якого відповідач зазначає, що ПАТ "Укрінком" не має правових підстав для звернення до суду із позовом до СП ТОВ "Світловодськпобут" про стягнення заборгованості за кредитною угодою № 201115 від 09.06.2011.
Окрім іншого, відповідач у відзиві, керуючись ст. 267 ЦК України, заявляє про застосування позовної давності за кожним простроченим платежем, який виник з 19.04.2013 і до 14.12.2014 з огляду на сплив строку позовної давності.
Також відповідачем заявлено до суду орієнтовну вартість витрат на правову допомогу в розмірі 504 503,00 грн.
Відповідачем надано докази направлення 19.02.2018 відзиву позивачу на його електронну адресу.
Позивач надав відповідь на відзив від 22.02.2018, та зазначає, що ПАТ "Український інноваційний банк" та ПАТ "Українська інноваційна компанія" є однією і тією ж юридичною особою з одним кодом ЄДР 05839888, де відбулась лише зміна назви та КВЕД. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2017 у справі № 910/19381/16 визнано, що позивач ПАТ "Українська інноваційна компанія" є правонаступником ПАТ "Укрінбанк", за яким встановлено право на отримання майна та документації ПАТ "Укрінбанк", що перебуває у володінні уповноваженої особи ФГВФО.
Також Позивач надав заяву про зменшення позовних вимог (на суму 3 462845,12 грн) від 22.02.2018, за змістом якої просить стягнути заборгованість в розмірі 8 334 424,44 грн.
Протокольною ухвалою від 26.02.2018 на підставі ст. 183 ГПК України було оголошено перерву в підготовчому засіданні по розгляду справи до 14:00 год. 05.03.2018.
Відповідач 05.03.2018 надав доповнення до відповіді на відзив від 01.03.2018, в яких висловив свою позицію з приводу поданих відповідачем клопотань.
Ухвалою від 05.03.2018 господарський суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог від 22.02.2018 та постановив здійснювати подальший розгляд справи виходячи з суми позову 8 334 424,44 грн; розглянув інші клопотання сторін; підготовче засідання відклав на 16.03.2018.
Крім того, залучив третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_6 акціонерне товариство "Укрінбанк".
Ухвалою від 16.03.2018 господарський суд ухвалив продовжити розгляд справи №912/3806/17 колегією у складі трьох суддів під головуванням судді Кабакової В.Г.
Ухвалою від 16.03.2018 справу №912/3306/17 прийнято до свого провадження колегією у складі: головуючого судді - Кабакової В.Г., суддів Поліщук Г.Б. та Тимошевської В.В.
Позивач надав відповідь на заперечення від 23.03.2018 (т. 3 а.с. 137 - 141), за змістом яких зазначає, що ПАТ "Український інноваційний банк" та ПАТ "Українська інноваційна компанія" є однією і тією ж юридичною особою з одним кодом ЄДРПОУ 05839888, де відбулась лише заміна назви та КВЕД, що підтверджується випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.04.2017.
Позивач, посилаючись на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2017 у справі № 910/19381/16 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 у справі № 826/14033/17, зазначає, що наявні в матеріалах справи відомості з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, свідчать про обставини правонаступництва між позивачем ПАТ "Укрінком" та ПАТ "Укрінбанк". Враховуючи, що ПАТ "Укрінком" є тією ж юридичною особою, а зміна організаційно-правової форми не відбулася, відповідно, відсутній факт реорганізації юридичної особи, в ході якої згідно ст.ст. 27, 28 ЗУ "Про банки і банківську діяльність", то і відсутня необхідність затвердження плану реорганізації та отримання дозволу від НБУ.
Така ж позиція, зазначає позивач викладена у постанові ВСУ від 27.09.2017 у справі № 6-1361цс17 за позовом ТОВ "Санаторій "Карпатські зорі" Центр реабілітації та оздоровлення до ОСОБА_7, ПАТ "Укрінком", третя особа - приватний нотаріус КМНО ОСОБА_8 про визнання недійсним договору купівлі-продажу.
Крім того, питання щодо правомірності набуття ПАТ "Укрінком" прав та обов'язків ПАТ "Укрінбанк", застосування положень ЗУ "Про банки і банківську діяльність" викладені у науково-правовому експертному висновку щодо застосування положень ЗУ "Про банки і банківську діяльність" Національної академії правових наук України від 12.03.2018, висновку експерта у галузі права щодо застосування аналогії закону до кредитних правовідносин Національної академії правових наук України від 12.03.2018 та висновку науково-правової експертизи інституту законодавства Верховної ОСОБА_3 України щодо правового статусу ПАТ "Укрінком" як правонаступника ПАТ "Укрінбанк" від 08.12.2016 (т. 3 а.с. 152 - 195).
Щодо надання повноважень ліквідатора ПАТ "Укрінбанк" ОСОБА_3, позивач повідомляє, що відповідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інформація щодо наявності такої організації як ПАТ "Укрінбанк", відсутня як станом на 21.03.2018 так і станом на момент підписання позовної заяви.
Що стосується постанови Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 910/7828/17, то дана постанова була прийнята до набрання чинності постанови Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/14033/17, якою було встановлено наявність прав у ПАТ "Укрінком" звертатися до суду щодо захисту порушених прав та обов'язків та повноваження Голови Правління ПАТ "Укрінком" на підписання як позовних заяв так і інших повноважень, передбачених статутом товариства та чинним законодавством України, в т.ч. і підписання довіреностей на представництво від імені товариства.
Крім того, зазначає позивач предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором. Розгляд питання щодо правомірності чи неправомірності зміни назви ПАТ "Укрінбанк" на ПАТ "Укрінком", правомірність виведення ПАТ "Укрінбанк" не є предметом при розгляді даної справи та відповідач не наділений правом зміни предмету позову. Спір щодо даного питання являється публічно-правовим спором та у відповідності до Кодексу адміністративного судочинства України відноситься до розгляду адміністративними судами України.
ПАТ "Українська інноваційна компанія" було визнано правонабувачем ПАТ "Укрінбанк", за яким встановлено право на отримання майна та документації ПАТ "Укрінбанк", що перебуває у володінні Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Засідання у справі 11.04.2018 не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Поліщук Г.Б. на лікарняному, про що сторін повідомлено телефонограмами.
Враховуючи відсутність судді Поліщук Г.Б., члена колегії, більше 14 днів, з метою вчасного розгляду справи № 912/3806/17 та для забезпечення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, враховуючи положення статті 32 ГПК України та службову записку головуючого судді Кабакової В.Г., на підставі розпорядження керівника апарату господарського суду від 13.04.2018 № 79 здійснено повторний автоматизований розподіл справи.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2018 автоматизованою системою призначена судова колегія у складі трьох суддів, а саме: головуючий суддя - Кабакова В.Г., суддів Макаренко Т.В., та ОСОБА_9
Ухвалою від 13.04.2018 справу до провадження прийнято зазначеною колегією суддів, підготовче засідання призначено на 27.04.2018 о 09:00.
В підготовчому засіданні 27.04.2018 оголошено перерву до 12:00 год 21.05.2018.
17.05.2018 на адресу суду від відповідача надійшло доповнення до заперечення на відповідь на відзив від 14.05.2018 (т. 4 а.с. 18 - 22).
Відповідач, зокрема з приводу наданих позивачем висновків науково-правової експертизи, висновків експертів у галузі права зазначає, що вони не відображають суть правовідносин, що склалися між ПАТ "Укрінком" та ПАТ "Укрінбанк" та не можуть братись до уваги судом при вирішенні даної справи, так як:
- у висновку науково-правової експертизи Інституту законодавства ВРУ від 08.12.2016 лише досліджувалось право на прийняття загальними зборами акціонерів рішення про зміну найменування та видів діяльності, а не правові наслідки прийняття такого рішення;
- дослідження і отримані висновки у висновку експерта у галузі права щодо застосування аналогії закону до кредитних правовідносин від 12.03.2018 Київського регіонального центру Національної академії правових наук України стосуються випадків, коли банк або інша фінансова установа передає право вимоги за укладеним кредитним договором іншій юридичній чи фізичній особі, які не мають статусу банку. Також досліджувалось питання належного виконання боржником зобов'язання перед новим кредитором (після отримання права вимоги відповідно до ст. 512 ЦК України), який не є банком. У висновку не досліджуються питання чи є ПАТ "Укрінком" належним кредитором у зобов'язаннях ПАТ "Укрінбанк", враховуючи вимоги ст.ст. 512, 527 ЦК України;
- об'єктом дослідження "Науково-правового експертного висновку щодо застосування положень ЗУ "Про банки і банківську діяльність" до юридичної особи відносно якої прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії КРЦ НАПрН України від 12.03.2018, є правові наслідки відкликання банківської ліцензії банку в частині поширення на таку юридичну особу регуляторного нагляду Національного банку України, нормативно-правових актів у сфері банківської діяльності. Предмет дослідження не охоплює цивільни правовідносини щодо визначення належних сторін у кредитному зобов'язанні, обставин підтвердження правонаступництва прав та обов'язків за кредитними угодами у випадку якщо юридична особа-банк після відкликання банківської ліцензії продовжує здійснювати господарську діяльність не пов'язану із фінансовими послугами;
- висновок експерта у галузі права щодо застосування статей 104, 512 Цивільного кодексу України про правонаступництво як аналогії закону до цивільних відносин за участю юридичної особи в зв'язку зі зміною нею назви КРЦ НАПрН України від 19.03.2018, не стосується питання правонаступництва у разі якщо за наслідком зміни банком назви, видів діяльності, відкликання банківської ліцензії, юридична особа продовжує існувати та здійснювати господарську діяльність вже як небанківська установа.
В свою чергу з метою визначення спірних питань щодо правової природи та застосування норм права у правовідносинах між ПАТ "Укрінбанк" та ПАТ "Укрінком", та з метою отримання висновку експерта у галузі права щодо доктринального тлумачення окремих положень законодавства, яке підлягає застосуванню у даній справі, відповідач звернувся до Інституту держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України.
Відповідач зазначає, що згідно отриманого висновку науково-правової експертизи від 27.04.2018 ПАТ "Укрінком" не є належним кредитором за кредитною угодою № 201115 від 09.06.2011, а отже ПАТ "Укрінком" не має правових підстав для звернення до суду із позовом до СП ТОВ "Світловодськпобут" про стягнення заборгованості за кредитною угодою (т. 4 а.с. 23 - 46).
На адресу суду засобами електронного зв'язку третьою особою направлено письмові пояснення щодо позову.
Однак, суд їх не розглядає так як вони не підписані електронним цифровим підписом та відсутні докази направлення іншим учасникам справи.
Ухвалою від 21.05.2018 задоволено клопотання позивача та зупинено провадження у даній справі до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/8117/17.
За клопотанням відповідача, ухвалою від 17.09.2018 провадження у справі поновлено, підготовче засідання призначено на 26.09.2018 о 09:00.
25.09.2018 представник третьої особи направив на електронну адресу суду зі скріпленням електронним цифровим підписом відзив на позовну заяву, за змістом якого позовні вимоги не визнає. Крім того, направив клопотання про зупинення провадження у даній справі до постановлення рішення Верховним Судом по справі № 826/5325/16. Клопотання мотивоване тим, що судами було розглянуто декілька позовів поданих акціонерами ПАТ "Укрінбанк", зокрема про визнання незаконної та скасування постанови Правління НБУ від 24.12.2015 року № 934 "Про віднесення ПАТ "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних" та рішення виконавчої дирекції Фонду від 24.12.2016 року № 239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" (справа № 826/1162/16), а також інший позов про визнання незаконної та скасування постанови Правління НБУ від 22.03.2016 № 180 "Про відкликання банківської ліцензії на ліквідацію ПАТ "Укрінбанк" та рішення виконавчої дирекції Фонду № 385 від 22.03.2016 року "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Укрінбанк" (справа № 826/5325/16). На думку третьої особи до постановлення рішення Верховним Судом по справі 826/5325/16 неможливо визначити позивача по даній справі, що є підставою для зупинення провадження у справі.
Відповідач проти зупинення провадження у справі до постановлення рішення Верховним Судом по справі № 826/5325/16 заперечив.
Ухвалою від 26.09.2018 відмовлено в задоволенні клопотання публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" про зупинення провадження у справі від 25.09.2018; продовжено строк підготовчого провадження на 5 днів; враховано при розгляді справи, що ПАТ "Укрінбанк" діє в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ "Укрінбанк" ОСОБА_3; закрито підготовче провадження та призначено справу № 912/3806/17 до судового розгляду по суті на 10.10.2018 о 15:30.
Ухвалою від 10.10.2018 господарським судом оголошено перерву до 10:30 05.11.2018.
Враховуючи перебування судді Тимошевської В.В. члена колегії, згідно наказу голови Господарського суду Кіровоградської області № 364 від 25.10.2018 у відпустці в період з 29.10.2018 по 12.11.2018 включно та необхідність здійсненняґ певних процесуальних дій у даній справі, здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 912/3806/17 на підставі розпорядження керівника апарату суду № 261 від 29.10.2018.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2018 справу № 912/3806/17 призначено колегії суддів у складі головуючого судді Кабакової В.Г., суддів Макаренко Т.В. та Вавренюк Л.С.
Ухвалою від 31.10.2018 господарський суд у зазначеному вище складі прийняв справу до свого провадження та постановив повторно розпочати розгляд справи № 912/3806/17 по суті.
31.10.2018 до суду засобами електронного зв'язку від позивача (ПАТ "Українська інноваційна компанія") надійшла заява про відвід колегії суддів головуючого Кабакової В.Г., Макаренко Т.В. та Тимошевської В.В. у справі № 912/3806/17.
Ухвалою від 31.10.2018 господарський суд заяву ОСОБА_1 акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" від 29.10.2018 про відвід колегії суддів від участі у справі № 912/3806/17 залишив без розгляду.
02.11.2018 до суду від позивача (ПАТ "Українська інноваційна компанія") надійшла заява від 29.10.2018 про відвід колегії суддів головуючого Кабакової В.Г., Макаренко Т.В. та Тимошевської В.В. у справі № 912/3806/17.
В судовому засіданні 05.11.2018 позивач з огляду на зміну складу суду та слухання справи по суті спочатку, відмовився від вказаної заяви про відвід колегії суддів, про що суд постановив протокольну ухвалу про залишення без розгляду заяви позивача від 29.10.2018 про відвід складу суду.
На підставі ст. 216 ГПК України, суд оголосив перерву на 16.11.2018 до 12:00.
16.11.2018 до суду засобами електронного зв'язку надійшло клопотання ОСОБА_1 акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" про зупинення провадження у справі.
Вказане клопотання, яке надійшло засобами електронного зв'язку 16.11.2018 без цифрового підпису, керуючись пунктом 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах, не оцінюється судом як офіційний документ та у зв'язку з чим не розглядається.
Разом з тим, в судовому засіданні 16.11.2018 позивач заявив усне клопотання про зупинення провадження у справі в порядку п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 750/869/17.
Відповідач заперечив проти задоволення такого клопотання.
Ухвалою від 16.11.2018 господарський суд відмовив в задоволенні усного клопотання ОСОБА_1 акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" про зупинення провадження у справі.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача позов заперечив.
Третя особа участь представників не забезпечила, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Позивач при дослідженні доказів просив визнати неналежним доказом виписку по рахункам з 01.01.2000 по 14.07.2016 (т. 1 а.с. 21 - 93) з огляду на недотримання позивачем порядку подання електронних доказів.
Відповідно до вимог ст. 96 ГПК України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
З оглдяу на положення вказаної статті, судом не приймається як належний доказ виписка по особовим рахункам (т. 1 а.с. 21 - 93).
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
Між ОСОБА_1 акціонерним товариством "Український інноваційний банк" (далі - банк, ПАБ "Укрінбанк") та ОСОБА_2 підприємством товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" (СП ТОВ "Світловодськпобут") 09.06.2011 було укладено кредитну угоду № 201115, у відповідності до якої банк надав боржнику кредит у розмірі 6000000,00 грн терміном по 09.06.2016 включно зі сплатою 20 відсотків річних.
Відповідно до додаткової угоди № 1 від 26.02.2012 до кредитного договору внесені зміни щодо зміни графіку погашення кредиту.
Відповідно до додаткової угоди № 2 від 02.10.2012 до кредитного договору встановлено процентну ставку в розмірі 22% річних за користування кредитними коштами.
Відповідно до додаткової угоди № 4 від 18.02.2013 внесено зміни до кредитного договору та встановлено, що відповідно до даного кредитного договору банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом заборгованості 6000000,00 грн на термін до 09.01.2018.
Процентна ставка встановлюється на рівні 25% річних за користування кредитними коштами.
Крім того, встановлено наступний графік погашення заборгованості:
- січень-березень 2013 року - по 195121,00 грн щомісячно;
- квітень 2013 року - 146341;
- жовтень - грудень 2013 року - по 146341 грн щомісячно;
- січень-березень 2014 року - по 195121,00 грн щомісячно;
- квітень 2014 року - 146341,00 грн;
- жовтень - грудень 2014 року - по 146341,00 щомісячно;
- січень - березень 2015 року - по 195121,00 грн щомісячно;
- квітень 2015 року - 146341,00 грн;
- жовтень - грудень 2015 року - по 146341,00 грн щомісячно;
- січень- березень 2016 рок - по 195121,00 грн щомісячно;
- квітень 2016 року - 146341,00 грн;
- жовтень - грудень 2016 року - по 146341,00 грн;
- січень - березень 2017 року - по 195121,00 грн щомісячно;
- квітень 2017 року - 146341,00 грн;
- жовтень - грудень 2017 року - по 146341,00 грн;
- січень 2018 року - 146365,00 грн.
Позивач свої зобов'язання виконав, що підтверджується платіжними дорученнями, а саме:
- від 15.06.2011 на суму 2130500,00 грн;
- від 17.06.2011 на суму 1519925,00 грн;
- від 23.06.2011 на суму 444700,00 грн;
- від 29.06.2011 на суму 125000,00 грн;
- від 20.07.2011 на суму 250000,00 грн;
- від 21.07.2011 на суму 550000,00 грн;
- від 04.08.2011 на суму 30000,00 грн;
- від 11.08.2011 на суму 110000,00 грн;
- від 12.08.2011 на суму 839875,00 грн; (т. 1 а.с. 124, 160 - 166). Оригінали зазначених платіжних доручень судом оглянуто в підготовчому засіданні 07.02.2018.
Предметом розгляду справи є стягнення з ОСОБА_2 підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" заборгованості у розмірі 8334424,44 грн, а саме: 3804887,00 грн заборгованість за кредитом, 2853665,25 грн проценти, 52993,09 грн інфляційні втрати, 1423122,53 грн пеня, 114146,61 грн 3% ст. 625 ЦК (кредит), 85609,96 3% ст. 625 ЦК України (проценти).
При розгляді справи, судом встановлено, що постановою Правління Національного банку України від 24.12.2015 № 934 ПАТ "Укрінбанк" було віднесено до категорії неплатоспроможних та згідно з рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 № 239 запроваджено тимчасову адміністрацію і призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
22.03.2016 на підставі рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Правлінням Національного банку України винесено постанову № 180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ОСОБА_1 акціонерного товариства "Укрінбанк".
22.03.2016 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 385 "Про початок процедури ліквідації публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ОСОБА_1 акціонерного товариства "Укрінбанк", призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ОСОБА_1 акціонерного товариства "Укрінбанк".
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 у справі № 826/1162/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016, визнано незаконною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 24.12.2015 № 934 "Про віднесення ОСОБА_1 акціонерного товариства "Український інноваційний банк" до категорії несплатоспроможних", визнано незаконним та скасовано рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 № 239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Проте згідно з постановою Верховного Суду України від 24.10.2017 у справі № 826/1162/16 задоволено заяву Національного банку України, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову про визнання протиправними постанови Правління Національного банку України від 24.12.2015 № 934 і рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 № 239 відмовлено.
Крім того, у справі № 826/5325/16 (постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2016, залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016), зокрема було визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 22.03.2016 № 180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ОСОБА_1 акціонерного товариства "Український інноваційний банк" з моменту її прийняття та рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.03.2016 № 385 "Про початок процедури ліквідації ОСОБА_1 акціонерного товариства "Український інноваційний банк" та делегування повноважень ліквідатора банку" з моменту його прийняття.
Натомість згідно з ухвалою Верховного Суду України від 23.04.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Національного банку України у справі № 826/5325/16 на судові рішення у цій справі.
Касаційне провадження відповідно до ухвали Верховного Суду від 29.03.2018 відкрито також і у справі № 826/14033/17, на рішення у якій послався позивач в обґрунтування своїх вимог. Так, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017, залишеним без змін ухвалою Київського адміністративного суду від 20.02.2018 у зазначеній справі, задоволено позов ПАТ "Українська інноваційна компанія" та, зокрема, визнано протиправними і скасовано постанову Правління Національного банку України від 24.12.2015 № 934 "Про віднесення ОСОБА_1 акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних" і рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 № 239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Український інноваційний банк" (ПАТ "Укрінбанк"), оформленим протоколом від 22.11.2016 № 3, змінено найменування товариства як юридичної особи - з ПАТ "Український інноваційний банк" на ПАТ "Укрінком". Затверджено статут у новій редакції. Згідно з пунктом 1.1 статуту ПАТ "Укрінком", затвердженого рішенням позачергових загальних зборів акціонерів, ПАТ "Укрінком" продовжує свою діяльність на підставі цього статуту шляхом зміни найменування з ПАТ "Український інноваційний банк", перереєстрованого Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 05.06.2015, номер запису 10741050116038947, ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 05839888, на ПАТ "Укрінком", яке є правонаступником усіх прав та обов'язків ПАТ "Український інноваційний банк".
У подальшому, рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрінком", оформленим протоколом від 28.03.2017 № 6, змінено найменування товариства як юридичної особи з ПАТ "Укрінком" на ПАТ "Українська інноваційна компанія". Затверджено статут у новій редакції. Відповідно до пункту 1.1 статуту ПАТ "Укрінком" ПАТ "Українська інноваційна компанія" продовжує свою діяльність на підставі цього статуту шляхом зміни найменування з ПАТ "Укрінком", перереєстрованого приватним нотаріусом ОСОБА_10 13.07.2016, номер запису 10741050116038947, ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 05839888, на ПАТ "Українська інноваційна компанія", яке є набувачем всіх прав та обов'язків ПАТ "Український інноваційний банк" і ПАТ "Укрінком".
За змістом статей 80, 83 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Особливості правового статусу окремих видів установ встановлюються законом. Положення глави 7 цього Кодексу застосовуються до всіх товариств та установ, якщо інші правила для окремих видів товариств або установ не встановлені законом.
Законом України "Про акціонерні товариства" визначено порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов'язки акціонерів.
Відповідно до частини 6 статті 1 Закону України "Про акціонерні товариства" особливості правового статусу, створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, що провадять діяльність на ринках фінансових послуг, визначаються законами, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності. У разі суперечності норм цього Закону з нормами законів, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності, норми законів, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності, мають перевагу.
Законом України "Про банки і банківську діяльність" (далі за текстом - у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків (стаття 1 цього Закону).
У статті 2 цього Закону надано значення термінів, які вживаються у цьому Законі, зокрема передбачено, що банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків; державний реєстр банків - реєстр, що ведеться Національним банком України і містить відомості про державну реєстрацію усіх банків.
Згідно зі статтею 3 Закону України "Про банки і банківську діяльність" цей Закон регулює відносини, що виникають під час заснування, реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків.
Відповідно до статті 4 цього Закону банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до положень цього Закону та інших законів України. Національний банк України здійснює регулювання та банківський нагляд відповідно до положень Конституції України, цього Закону, Закону України "Про Національний банк України", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України. Національний банк України визначає особливості регулювання та нагляду за системно важливим банком, банком, що має статус Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках, з урахуванням специфіки діяльності таких банків.
За змістом статті 6 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банки в Україні створюються у формі публічного акціонерного товариства або кооперативного банку. Особливості правового статусу, порядку створення, діяльності, реорганізації та ліквідації банків визначаються цим Законом та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Згідно з частинами 1 і 7 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законом.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" реорганізація банку - злиття, приєднання, виділення, поділ банку, зміна його організаційно-правової форми (перетворення), наслідком яких є передача, прийняття його майна, коштів, прав та обов'язків правонаступникам. Ліквідація банку - процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Главою 5 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено порядок реорганізації банку. Згідно зі статтями 26- 27 цього Закону банк може бути реорганізований за рішенням власників банку. Реорганізація може здійснюватися шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення. У разі реорганізації банку шляхом перетворення до таких правовідносин не застосовуються норми законодавства щодо припинення юридичної особи. Під час проведення реорганізації банку шляхом перетворення кредитори не мають права вимагати від банку припинення чи дострокового виконання зобов'язання. Реорганізація за рішенням власників банку здійснюється згідно із законодавством України про господарські товариства за умови надання попереднього дозволу Національного банку України на реорганізацію банку та затвердження Національним банком України плану реорганізації банку. У разі здійснення реорганізації банку за рішенням його власників шляхом перетворення план реорганізації банку не складається. Національний банк України визначає перелік документів, які подаються для отримання дозволу на реорганізацію та затвердження плану реорганізації банку. Національний банк України не дає дозволу на реорганізацію банку у разі, якщо є достатні підстави вважати, що реорганізація загрожує інтересам вкладників та інших кредиторів і банк, створений у результаті реорганізації та/або банк, який не припиняється як юридична особа у результаті приєднання до нього або виділу з нього, не будуть відповідати вимогам щодо економічних нормативів їх діяльності, порядку реєстрації банків і ліцензування їх діяльності. Національний банк України надає дозвіл чи відмовляє у реорганізації банку протягом одного місяця з моменту отримання заяви банку на реорганізацію.
Відповідно до частини 1 статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк може бути ліквідований: 1) за рішенням власників банку; 2) у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Водночас відповідно до частин 1 - 3 статті 15 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк має повне і скорочене офіційні найменування українською та іноземними мовами. Найменування банку має містити слово "банк", а також вказівку на організаційно-правову форму банку. Банк має печатку зі своїм повним офіційним найменуванням. Слово "банк" та похідні від нього дозволяється використовувати у назві лише тим юридичним особам, які зареєстровані Національним банком України як банк і мають банківську ліцензію. Виняток становлять міжнародні організації, що діють на території України відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_3 України, та законодавства України.
За змістом статті 16 цього Закону статут банку складається з урахуванням положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону та інших законів України. Статут банку обов'язково має містити таку інформацію про банк: 1) найменування банку (повне та скорочене); 2) його місцезнаходження; 3) організаційно-правову форму; 4) види діяльності, які має намір здійснювати банк; 5) розмір та порядок формування статутного капіталу банку, види акцій банку, їх номінальну вартість, форми випуску акцій (документарна або бездокументарна), кількість акцій, що купуються акціонерами; 6) структуру управління банком, органи управління, їх компетенцію та порядок прийняття рішень; 7) порядок реорганізації та ліквідації банку відповідно до глав 5 та 16 цього Закону; 8) порядок внесення змін та доповнень до статуту банку; 9) розмір та порядок утворення резервів та інших загальних фондів банку; 10) порядок розподілу прибутків та покриття збитків; 11) положення про аудиторську перевірку банку; 12) положення про органи внутрішнього аудиту банку. Зміни до статуту банку підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Відповідно до частини 4 статті 16 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк подає документи для проведення державної реєстрації змін до статуту банку після їх погодження Національним банком України.
Отже, як реорганізація, так і ліквідація банку з ініціативи власників, а також внесення змін до статуту банку, відповідно до закону можливі лише після надання на це згоди Національним банком України.
При цьому зважаючи на положення Закону України "Про банки і банківську діяльність", зокрема статтю 2 цього Закону, передача, прийняття майна банку, його коштів, прав та обов'язків правонаступникам є наслідком саме реорганізації банку, проведеної із дотриманням процедури, визначеної цим Законом.
Крім того, згідно зі статтею 46 Закону України "Про банки і банківську діяльність" правління банку зобов'язане протягом трьох робочих днів інформувати Національний банк України про наступні свої дії: звільнення керівника (керівників) банку та про кандидатуру на призначення на цю посаду; зміну юридичної адреси і місцезнаходження банку та його відокремлених підрозділів; припинення банківської діяльності.
Матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження переходу до ПАТ "Українська інноваційна компанія" прав та обов'язків саме банківської установи - ПАТ "Укрінбанк" згідно із законодавчо встановленою процедурою. Водночас залишення позивачем у цьому випадку ідентифікаційного коду юридичної особи (05839888), який було присвоєно ПАТ "Укрінбанк", суперечить наведеному вище.
Отже, зазначені обставини спростовують доводи позивача про наявність у нього на час звернення з позовом до суду правових підстав для стягнення заборгованості за спірним кредитним договором, укладеним банківською установою - ПАТ "Укрінбанк" стосовно якої, за інформацією, викладеною Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на офіційному сайті (http://www.fg.gov.ua), запроваджено процедуру ліквідації, поза межами порядку щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку, встановленого законами України "Про банки і банківську діяльність" та "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Зазначена позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 14.02.2018 у справі № 910/7828/17 та від 03.08.2018 у справі № 910/8117/17.
З урахуванням зазначеного вище, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.
Приписами ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, враховуючи заяву позивача про зменшення позовних вимог від 22.02.2018, за якою останній просив суд стягнути 8 334 424,44 грн боргу, судовий збір в сумі, сплачений за платіжним дорученням № 176 від 14.12.2017, в сумі 52 103,27 грн підлягає поверненню особі, яка його сплатила після подання відповідного клопотання.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.
Крім того, 21.02.2018, разом з відзивом на позовну заяву, представником відповідача заявлено до суду орієнтовну вартість витрат на правову допомогу - 504 503,00 грн (а.с. 214-227 т. 1).
26.02.2018 та 09.10.2018 представник відповідача подав суду документи, що підтверджують понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 370 645,00 грн та просить їх стягнути з позивача (а.с. 103-115 т. 2, 220-221 т. 4).
Відповідно до ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частинами 4, 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі відмови в позові - на позивача.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
З матеріалів справи вбачається та відповідачем підтверджено понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 370 645,00 грн згідно договору № 2018-12-02/1 від 12.02.2018, укладеного між ОСОБА_2 підприємством товариством з обмеженою відповідальність "Світловодськпобут" та адвокатським об'єднанням "Вдовичен та партнери", платіжних доручень № 151 від 16.02.2018, № 139 від 14.02.2018 та опису обсягу наданих послуг і виконання робіт (т. 2 а.с. 103 - 115, т. 4 а.с. 220-221).
Крім того, у додатку № 1 до договору №2018-12-02/1 від 12.02.2018 визначено розмір адвокатського гонорару за послуги та порядок його сплати.
Вказані докази суд вважає достатніми для підтвердження факту надання адвокатських послуг у справі № 912/3806/17.
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Згідно статті 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 269).
Господарський суд враховує, що спір виник не з вини відповідача.
Відповідно до вимог. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від ПАТ "Українська інноваційна компанія" до суду не надходило.
Так, дослідивши матеріали справи, враховуючи категорію та складність даної справи, в межах якої ОСОБА_2 підприємством товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" отримано адвокатські послуги, об'єм роботи, проведеної адвокатом під час розгляду справи, суд вважає за доцільне покласти на позивача витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката в повному розмірі у сумі 370 645,00 грн.
Тому, на підставі ч. 4 ст. 129 ГПК України, витрати відповідача в сумі 370 645,00 грн на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з позивача.
Витрати позивача на професійну правничу допомогу, заявлені до стягнення, покладаються на позивача у зв'язку з відмовою в позові.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В позові відмовити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія", (вул. Сметаніна, 3-А, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404, ідентифікаційний код 05839888) на користь ОСОБА_2 підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" (вул. Крупської, 2-А, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27500, ідентифікаційний код 31678853) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 370 645,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 23.11.2018.
Головуючий суддя В.Г. Кабакова
Суддя Л.С. Вавренюк
Суддя Т. В. Макаренко
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.