Провадження № 2-а/760/1491/18
Справа № 754/7669/18
20 листопада 2018 року м. Київ Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Букіної О.М.
при секретарі - Кривулько С.В.
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до командира роти сержанта поліції 4 батальйону 3 роти Проценка Богдана Вікторовича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
До Солом'янського районного суду м. Києва з Деснянського районного суду м. Києва надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до командира роти сержанта поліції 4 батальйону 3 роти Проценка Богдана Вікторовича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - для розгляду за підсудністю.
В своїй позовній заяві ОСОБА_1 просить суд:
- визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА № 435523 від 08.06.2018 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. та закрити справу.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 08.06.2018 відносно позивача було складено постанову за те, що водій ОСОБА_1 о 22 год. 47 хв. керуючи транспортним засобом Fiat Doblo д.н.з. НОМЕР_1 в м. Києві по пр-кту Броварський, 3, не подав сигнал світловим покажчиком повороту при маневрі повороту, чим порушив п. 9.2.б ПДР за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
В обґрунтування поданого позову позивач посилався на те, що він ПДР не порушував та вважає, що інспектор Проценко Б.В. незаконною виніс постанову відносно нього.
Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП є недоведеним і необґрунтованим, а складання оскаржуваної постанови було вчинене з порушенням норм закону.
Вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, позивач просив позов задовольнити.
16.07.2018 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.
Ухвалою суду від 17.07.2018 судом по справі було відкрито спрощене позовне провадження. Відповідачу було направлено копію ухвали про відкриття провадження по справі та копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Як вбачається з відмітки на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення - відповідач ухвалу суду про призначення розгляду справи у спрощеному позовному провадженні отримав 25.08.2018, однак у встановлений судом строк відзив на позов відповідачем подано не було.
Так само не було направлено на адресу суду заяв або заперечень проти розгляду справи в спрощеному позовному провадженні, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України).
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 08.06.2018 о 22 год. 47 хв. у м. Києві по пр-кту Броварський, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Fiat Doblo д.н.з. НОМЕР_1, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив вимоги п. 9.2.б Правил дорожнього руху за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Даною постановою на позивача накладено адміністративний штраф у розмірі 425,00 грн. (а.с.6).
Разом з тим, дана постанова була винесена без урахування всіх вимог закону.
Дослідивши складену постанову серії ЕАА №435523 від 08.06.2018 та матеріали справи, суд вбачає, що жодних пояснень свідків та доказів здійснення фото чи відео фіксації, які б підтвердили порушення позивачем ПДР України, зокрема п. 9.2.б Правил дорожнього руху, крім викладених інспектором обставин, в постанові не міститься.
Оцінюючи матеріали справи, суд вважає, що інших доказів, на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КпАП України, відповідач до суду не надав.
У відповідності до ч.3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 251 КУпАП, передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами:письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.
Відповідач обставин, на які посилається позивач не спростував, будь-яких доказів, які підтверджують правомірність прийнятого рішення суду не надав.
Частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено вичерпний перелік рішень які має право прийняти місцевий загальний суд як адміністративний за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, ту обставину, що відповідачем не було надано до суду доказів в підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності була винесена без достатніх правових підстав.
За таких обставин, суд вважає за можливе скасувати постанову серії ЕАА №435523 від 08.06.2018, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 122, 222, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до командира роти сержанта поліції 4 батальйону 3 роти Проценка Богдана Вікторовича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА №435523 від 08.06.2018 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 гривень - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: О.М. Букіна