Справа №345/1390/18
Провадження № 1-кп/345/231/2018
15.11.2018 м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12018090170000257 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не працюючої, розлученої, на утриманні одна неповнолітня дитина, раніше не судимої, громадянки України,
за ч.1 ст.185, ч.1 ст.357, ч.2 ст.185 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки та жительки АДРЕСА_2 , українки, з середньою освітою, не працюючої, не одруженої, раніше не судимої, громадянки України,
за ч.2 ст.185 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
представника потерпілого ОСОБА_7
обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4
обвинувачена ОСОБА_3 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), викрала офіційний документ та таємно, повторно викрала чуже майно за попередньою змовою групою осіб.
Обвинувачена ОСОБА_4 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою групою осіб.
Злочин вчинено при наступних обставинах.
28.02.2018 близько 13:50 год. ОСОБА_3 спільно із ОСОБА_4 , перебували у квартирі ОСОБА_6 , по АДРЕСА_3 , де розпивали спиртні напої. ОСОБА_3 , скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, зі столу у кімнаті викрала мобільний телефон марки «Самсунг GT-E 1200м» вартістю 350,00 грн., в якому знаходився стартовий пакет оператора мобільного зв'язку «Водафон» вартістю 30,00 грн., чим спричинила потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 380,00 грн.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3 того ж дня близько 14.00 год., перебуваючи у квартирі ОСОБА_6 , діючи умисно, непомітно для потерпілого, викрала з кишені куртки банківську картку ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , видану на ім'я ОСОБА_6 , яка являється офіційним документом.
Того ж дня, ОСОБА_3 повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , яка знала пін-код до банківської картки ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_6 , близько 17.10 год. зняли у банкоматі, що розташований за адресою: м. Калуш, вул. Незалежності, 2, грошові кошти в сумі 1000 грн. Після цього ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 направились до банкомату «Приватбанк» по вул. Підвальна в м. Калуші, де зняли з банківської картки ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 5000,00 грн.
Таким чином, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 незаконно заволоділи грошовими коштами ОСОБА_6 на загальну суму 6000,00 грн.
В судовому засіданні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину визнали повністю та ствердили, що злочин вчинено при вищевикладених обставинах. Позовні вимоги потерпілого визнають повністю. У вчиненому щиро розкаюються, просять суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердив обставини вчинення злочину. Цивільний позов просить задоволити частково та стягнути з ОСОБА_3 1530,00 грн. матеріальної шкоди та 1000,00 грн. моральної шкоди. З ОСОБА_4 просить стягнути 1000,00 моральної шкоди, а також стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно в його користь 500,00 грн. за надання правової допомоги та 360,36 грн. відсотків за використання кредитного ліміту. Просить обвинувачених суворо не карати.
Суд відповідно до ст.349 КПК України прийшов до висновку визнати недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи і обмежитись допитом обвинувачених, оскільки вони не заперечують проти цього, а інші учасники судового розгляду дали на це згоду. При цьому суд з'ясував, що обвинувачені та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.185, ч.1 ст.357, ч.2 ст.185 КК України, оскільки вона вчинила таємне викрадення чужого майна, викрала офіційний документ та таємно, повторно, викрала чуже майно, за попередньою змовою групою осіб
Дії ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України, оскільки вона таємно викрала чуже майно за попередньою змовою групою осіб.
Призначаючи покарання ОСОБА_3 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, що обвинувачена повністю визнала вину у вчиненому, щиро розкаюється у вчиненому, має на утриманні неповнолітню дитину, на обліку в психіатра та нарколога не числиться, частково добровільно відшкодувала завдану шкоду, думку потерпілого який на суворому покаранні не наполягає
Обставин, що обтяжують вину обвинуваченої ОСОБА_3 суд не вбачає, а до пом'якшуючих її вину обставин суд відносить щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину та часткове добровільне відшкодування завданого збитку.
Враховуючи вимоги ст.65 КК України щодо необхідності й достатності призначення покарання для виправлення особи та попередження нових злочинів, суд приходить до переконання, що для виправлення і перевиховання обвинуваченої її слід призначити покарання у виді позбавлення волі із застосуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України.
Призначаючи покарання ОСОБА_4 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, що обвинувачена повністю визнала вину у вчиненому, щиро розкаюється у вчиненому, повністю добровільно відшкодувала завдану шкоду, на обліку в психіатра та нарколога не числиться, думку потерпілого, який на суворому покаранні не наполягає.
Обставин, що обтяжують вину обвинуваченої ОСОБА_4 суд не вбачає, а до пом'якшуючих її вину обставин суд враховує щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.
Згідно ст. 69 КК України за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винної, суд, умотивувавши своє рішення, може за тяжкий злочин призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин.
Під час розгляду справи встановлено, що злочином завдано незначну шкоду, яка обвинуваченою відшкодована, враховуючи пом'якшуючі обставини, суд вважає зниженням ступеню тяжкості вчиненого нею злочину, принципу достатності та відповідності покарання, а тому приходить до переконання, що, призначаючи покарання, слід перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин.
Враховуючи вимоги ст.65 КК України щодо необхідності й достатності призначення покарання для виправлення особи та попередження нових злочинів, суд приходить до переконання, що для виправлення і перевиховання обвинуваченої її слід призначити покарання у виді штрафу.
Судових витрат по справі не має.
Цивільний позов задовольнити.
Питання про долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.368, 370 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.1 ст.357, ч.2 ст.185 КК України, та призначити покарання:
за ч .1 ст.185 КК України - штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 гривень;
за ч.1 ст.357 КК України - штраф у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень;
за ч.2 ст.185 КК України - позбавлення волі на строк один рік.
Відповідно до ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.
У відповідності до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання, якщо вона протягом річного іспитового строку не вчинить нового злочину.
Згідно ст. 76 КК України покласти на засуджену такі обов'язки:
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та із застосуванням ст.69 КК України призначити покарання у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 гривень.
Цивільний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_6 1530,00 грн. матеріальної шкоди та 1000,00 грн. моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_6 1000,00 грн. моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ОСОБА_6 500,00 гривень за надання правничої допомоги та 360,36 гривень відсотків за використання кредитного ліміту.
Речові докази: мобільний телефон марки «Самсунг, який переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 - повернути йому ж.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з дня отримання копії вироку.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя