Справа №: 343/1929/18
Провадження №: 2/0343/790/18
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 листопада 2018 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого судді - Тураша В. А.,
секретаря - Лукань О.З.
адвоката - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду в м.Долина справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, суд,-
Позивачка просить ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 від всіх його доходів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви і до досягнення дочкою повноліття.
Стягнути з відповідача на її користь витрати на надання правової допомоги.
Допустити негайне виконання судового рішення в межах платежу, встановленого законом.
Свої вимоги мотивує тим, що 05 листопада 2011 року між нею, ОСОБА_2, та відповідачем - ОСОБА_3 було укладено шлюб, який розірвано рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області 08.12.2014р . Цим же рішенням було змінено її прізвище на дошлюбне - ОСОБА_2.
У них народилася дочка - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з нею та перебуває на її вихованні та утриманні.
На даний час вона не працює, заробітної плати не отримує. Вони живуть з дочкою за рахунок допомоги її батьків, чого не вистачає навіть на забезпечення найнеобхідніших потреб дитини.
Відповідач не є інвалідом, він працездатна особа, має постійне місце роботи на фірмі «Делівері», має стабільну зарплату і може надавати матеріальну допомогу, однак добровільно цього не робить, всі зароблені кошти він використовує на власні потреби.
Знаючи, що дитина потребує постійної матеріальної допомоги та нехтуючи своїми батьківськими обов'язками, відповідач не цікавиться, ні вихованням дочки, ні її матеріальним забезпеченням.
Їх дочка повинна бути забезпечена належним рівнем життя, необхідним для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, який не може бути меншим від прожиткового мінімуму.
Відповідач ухиляється від виконання свого обов'язку, що зокрема виявляється як у відсутності стабільного і достатнього матеріального утримання їх дочки, так і в відмові від участі у їх вихованні. Отже він не виконує покладені на нього Законом обов'язки щодо виховання та матеріального забезпечення дитини.
Як їй відомо, аліменти відповідач нікому не платить, стягнень по виконавчим документам з відповідача не проводяться, тому він може надавати фінансову допомогу дочці.
Позивачка ОСОБА_2, в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, зіславшись на вищевикладені обставини. Просила позов задоволити.
Відповідач ОСОБА_3, в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі, не заперечив проти їх задоволення .
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що позов належить до задоволення, виходячи з наступного:
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У відповідності до ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька, і (або) у твердій грошовій сумі.
Ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до ч.1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Як встановлено в судовому засіданні сторони перебували в шлюбі і від спільного проживання у них 14.03.2012 року народилася донька ОСОБА_4 (копія свідоцтва про народження серія І-НМ №199380 від 22.03.2012 року а.с.4).
Рішенням Долинського районного суду від 08.12.2014 року в справі №343/1382/14 шлюб між ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 05 листопада 2011 року відділом ДРАЦС Долинського районного управління юстиції Івано-Франківської області, актовий запис № 207, - розірвано.
Неповнолітню дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, залишено на проживанні з матір»ю, позивачкою по справі ОСОБА_5
Змінено прізвище ОСОБА_5 на дошлюбне «Процак». (а.с.19).
В судовому засіданні встановлено, що сторони по справі проживають окремо, їх дитина проживає разом з матір'ю та перебуває на її утриманні.
Відповідач по справі працює та має стабільний дохід.
Таким чином, суд приходить до переконання, що оскільки утримання неповнолітньої дитини є обов'язком батьків, а відповідач ОСОБА_3, добровільно не надає в достатній мірі матеріальну допомогу, хоча може її надавати, позов ОСОБА_2, про стягнення аліментів підлягає до задоволення.
Визначаючи розмір аліментів судом враховується матеріальне становище ОСОБА_2, матеріальне становище відповідача ОСОБА_3, те що він працевлаштований, має постійний дохід, відсутність у нього інших утриманців, яких він зобов'язаний утримувати у відповідності до вимог Закону, а також інші обставини, що мають істотне значення для вирішення спору.
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, ст. ст. 180-183, 191 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 141, 258 , 259, 265, 268, 430 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Проводити стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини : ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнення аліментів розпочати з 23 жовтня 2018 року і проводити до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає обов'язковому негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави 704,80 гривень судового збору.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1600,00 гривень витрат за надання правової допомоги згідно квитанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач : ОСОБА_2, 01.04.1993р.н., РНОКПП НОМЕР_1, жителька с.Гошів вул.Монастирська,36 Долинського району Івано-Франківської області, 77520.
Відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, житель ІНФОРМАЦІЯ_5, 77500.
Суддя Долинського районного суду В. А. Тураш