Справа № 344/13553/18
Провадження № 2/344/4024/18
14 листопада 2018 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Пастернак І.А.
секретаря Кріцак Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи тим, що 09.08.2008 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, зареєстрував шлюб з відповідачкою.
В шлюбі у них народилася донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1
Причиною розірвання шлюбу стало те, що спільне життя між сторонами не склалося, протягом останніх місяців стосунки розладились, зникло взаєморозуміння і взаємоповага. Вже тривалий час кожен із подружжя живе окремим життям та своїми інтересами. Фактично сім"я припинила своє існування. Шлюбні відносини припинені з червня 2018 року, спільне господарство не ведеться. Подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливі. Спору щодо поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя немає. Сторони досягнули згоди щодо утримання дитини. А тому, просив шлюб розірвати, малолітню доньку залишити на виховання з матір"ю.
Позивач в судове засідання не з"явився, попередньо подав до суду заяву, відповідно до якої просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.7).
Відповідачка в судове засідання не з"явилась, попередньо подала до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги визнала в повному обсязі, просила розгляд справи проводити без її участі (а.с. 8).
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1, сторони 09.08.2008 року зареєстрували шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис за № 1140 (а.с. 3).
Від даного шлюбу у них народилася донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).
Позивач стверджує, що він перебуває у фактичних шлюбних відносинах з відповідачкою, вони не підтримують сімейних відносин, не ведуть спільного господарства. На думку позивача шлюб їх існує формально, миритися він не бажає, збереження шлюбу суперечить його інтересам. Тому такий шлюб зберігати не доцільно. Крім цього, спору щодо визначення місця проживання малолітньї доньки ОСОБА_3 немає.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
За приписами ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Як вбачається з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»: проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що оскільки, сторони не підтримують шлюбні відносини, їхній шлюб існує формально, а тому шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 09.08.2008 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис за № 1140 слід розірвати. Малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 після розірвання шлюбу залишити на проживання з матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3
На підставі наведеного, пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. ст. 104, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволити.
Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 09.08.2008 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис за № 1140 - розірвати.
Малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити на проживання з матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Довідка: повний текст рішення виготовлено 22.11.2018 року.
Суддя Пастернак І.А.