Справа № 760/22774/16-ц
Провадження № 2/760/1218/18
24 травня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді - Лазаренко В.В.
з участю секретаря - Каліщук М.В.
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до ОСОБА_5про стягнення боргу,
30.12.2016 позивач ФОП ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з останньої на свою користь грошові кошти у розмірі 42 682, 50 грн., з яких борг - 28 455,00 грн., штраф - 14 227,50 грн. згідно договору про надання послуг № 500221 від 30.11.2016.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 30.11.2016 між нею - ФОП ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір про надання послуг № 500221, за умовами якого, вона зобов'язалась надати відповідачу комплекс консультаційних послуг правового характеру, а відповідач в свою чергу зобов'язалась прийняти та оплатити послуги, вартість яких за домовленістю сторін становить 28 455,00 грн..
Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг від 30.11.2016 вона - позивач свої обов'язки за договором виконала в повному обсязі, про що відповідач засвідчила своїм підписом.
Відповідач же в свою чергу свої обов'язки за договором не виконала, не сплативши у встановлений договором строк грошові кошти за надані послуги.
А тому, з наведених підстав просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 28 455,00 грн. за надані послуги.
Крім того, зазначає, що при укладенні договору сторонами було погоджено, що у разі прострочення замовником оплати за надані послуги, вона має сплатити виконавцю штраф у розмірі 50 % від вартості наданих послуг, а тому у зв'язку з тим, що відповідач не оплатила надані послуги, просить стягнути з відповідача штраф у сумі 14227,50 грн..
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити з наведених у ньому підстав.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на те, що відповідач не отримувала від позивача, зазначені нею в позовній заяві послуги. Щодо самого договору, то в ньому дійсно є підпис відповідача, проте сама відповідач не розуміє коли та за яких обставин нею був підписаний даний договір, припускає, що їй дали підписати договір разом із іншими документами при укладенні договору купівлі-продажу квартири, пояснюючи, що це запити до різних установ, зокрема до Київводоканалу, Київенерго, тощо.
Враховуючи ці обставини, представник відповідача просила відмовити в задоволенні позову з підстав того, що відповідач не отримувала від позивача ніяких послуг, не укладала даного договору, не погоджувала вартість зазначених послуг, а тому не має перед позивачем ніяких зобов'язань.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 30.11.2016 позивач ФОП ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4 уклали договір про надання послуг № 500221, відповідно до п 1.1 якого сторони погодили, що виконавець (позивач) за завданням замовника (відповідач) зобов'язується надати визначений у п. 2.3 цього договору комплекс консультаційних послуг правового характеру, а замовник, в свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги відповідного умов договору.
Пунктом 2.3 визначено перелік послуг, які виконавець зобов'язався надати замовнику, зокрема це консультації, щодо порядку укладення договорів купівлі-продажу нерухомого майна та інші похідні від цих договорів консультації, а також, у разі необхідності, підготовку проектів необхідних документів для оформлення прав на об'єкти нерухомості.
Відповідно до п. 4.1 за надані послуги замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 28 455,00 грн., без ПДВ, що еквівалентно 1050,00 доларів США. Оплата послуг виконавця може здійснюватися замовником у повному розмірі одночасно з підписанням Акта прийому-передачі послуг, але в будь-якому випадку не пізніше 09.12.2016.
Також, пунктом 6.2 договору сторони погодили, що у разі прострочення змовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 50 % від вартості послуг виконавця.
Як вбачається з копії акту прийому-передачі наданих послуг від 30.11.2016, який підписаний позивачем та відповідачем, виконавець надав, а замовник прийняв, визначений у п. 2.3 Договору № 500221 від 30.11.2016, комплекс консультаційних послуг правового характеру, вартість яких склала 28 455,00 грн..
Як визначено ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За ч. 1 та ч. 2 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
За ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Частиною третьою ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Отже, з аналізу наведеного вище, враховуючи, що між сторонами виникли права та обов'язки, які випливають з договору про надання послуг від 30.11.2016, який, як вбачається з матеріалів справи, був підписаний як замовником так і виконавцем.
Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (ст. 905 ЦК України).
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 526 ЦК України визначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Водночас стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 610 ЦК, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З договору про надання послуг № 500221 від 30.11.2016 вбачається, що сторони погодили кінцевий термін виконання обов'язків за даним договором, зокрема, кінцевим терміном оплати послуг було визначено - 09.12.2016, однак, як зазначає позивач, відповідач свої зобов'язання у визначений строк не виконала та станом на 28.12.2016 оплату за надані послуги не здійснила.
При цьому, згідно умов зазначеного договору, сторони також погодили відповідальність за невиконання та неналежне виконання умов договору, зокрема у разі прострочення змовника, він сплачує виконавцю штраф у розмірі 50% від вартості послуг.
Таким чином, судом встановлено, що виконавець у повному обсязі виконала свої обов'язки за договором, що зокрема підтвердила своїм підписом замовник, підписуючи акт прийому-передачі наданих послуг, разом з цим, замовник (відповідач) свої обов'язки за договором не виконала, не здійснила у встановлений договором термін оплату за надані послуги, чим порушила істотні умови договору.
У зв'язку з цим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за договором про надання послуг, яка становить фактичну вартість наданих послуг, визначену договором, при цьому також, суд приходить до висновку, що через невиконання відповідачем умов договору, виникли підстави для застосування штрафу, передбаченого договором.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.
Щодо посилань представника позивача на те, що відповідач не знає за яких обставин і коли їй надали підписати договір про надання послуг з позивачем, а також посилання на те, що позивач не надавала їй ніяких консультаційних послуг правового характеру, то суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 6 ст.81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, представник відповідача не заперечує, що підпис в договорі на підставі якого виникли спірні відносини дійсно відповідача, разом з цим, посилаючись нібито на те, що відповідач підписала договір, гадаючи, що підписує якісь запити, представник відповідача не порушує питання про оскарження договору, що фактично свідчить про визнання відповідачем умов договору.
До посилань представника відповідача на те, що відповідач не отримувала від позивача ніяких послуг, суд ставиться критично, оскільки підписавши акт прийому-передачі наданих послуг, відповідач підтвердила їх отримання від позивача.
Виходячи з обставин наведених вище, суд дійшов до висновку про те, що доводи представника відповідача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді, більш того спростовуються дослідженими в ході судового розгляду справи доказами.
Таким чином беручи до уваги встановлені вище обставини, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 551,20 грн..
Керуючись ст.ст. 11, 205, 525-526, 530, 610, 626, 638-639, 901, 903, 905 ЦК України, ст. ст. 4, 12-13, 81-82, 263-265, 354-355 ЦПК України суд,-
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, 14000, АДРЕСА_1) до ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: 03035, АДРЕСА_2) про стягнення боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: 03035, АДРЕСА_2) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, 14000, АДРЕСА_1) за договором про надання послуг № 500221 від 30.11.2016 основну суму боргу в розмірі 28'455,00 (двадцять вісім тисяч чотириста сорок п'ять) грн. та штраф в розмірі 14'227 (чотирнадцять тисяч двісті двадцять сім) грн. 50 коп..
Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: 03035, АДРЕСА_2) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, 14000, АДРЕСА_1) витрати з оплати судового збору в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Дата складення повного судового рішення 04.06.2018.
Суддя В.В. Лазаренко