Справа № 569/20618/18
12 листопада 2018 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Рівненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , яке погоджено із прокурором Рівненської місцевої прокуратури молодшим радником юстиції ОСОБА_4 про арешт майна, -
Слідчий СВ Рівненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області лейтенант поліції ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Рівненської місцевої прокуратури молодшим радником юстиції ОСОБА_4 звернувся до Рівненського міського суду з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучене 30.10.2018 старшим слідчим Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду ОСОБА_6 від 18.10.2018, №569/19470/18 проведено санкціонований обшук в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично здійснює свою діяльність ОСОБА_7 , в ході якого було виявлено та вилучено: блокнот з чорновими записами - 1 шт., відео реєстратор «Intervision» - 1 шт., копії чеків та сертифікатів відповідності, грошові кошти в сумі 4935 грн., поліетиленові ємкості, а саме: ємкість 300 мл. з надписом «Напалм» - 1 шт., ємкість 100 мл. з надписом «Напалм Форте» - 7 шт., ємкість 100 мл. з надписом «Напалм» - 1 шт., ємкість 500 мл. з надписом «Напалм» - 2 шт., ємкість 1000 мл. з надписом «Напалм» - 5 шт. та позбавити будь-кого можливості розпоряджатися будь-яким чином вказаним майном та використовувати його до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що слідчим відділенням Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні 12018180010001069 від 19.02.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України.
01.11.2018 року слідчим СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області було подано клопотання до Рівненського міського суду про накладення арешту на речі та документи, які були вилучені в ході проведення санкціонованого обшуку приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично здійснює свою діяльність ОСОБА_7 , на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду від 18.10.2018, №569/19470/18.
Так виникла необхідність у уточненні вилучених речей, на які необхідно накласти арешт, а саме: на блокнот з чорновими записами - 1 шт., на відео реєстратор «Intervision» - 1 шт., на копії чеків та сертифікатів відповідності, на грошові кошти в сумі 4935 грн., на поліетиленові ємкості, а саме: ємкість 300 мл. з надписом «Напалм» - 1 шт., ємкість 100 мл. з надписом «Напалм Форте» - 7 шт., ємкість 100 мл. з надписом «Напалм» - 1 шт., ємкість 500 мл. з надписом «Напалм» - 2 шт., ємкість 1000 мл. з надписом «Напалм» - 5 шт.
Слідчий в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, своє клопотання підтримав та просив його задоволити.
Представник власника майна в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, щодо клопотання про арешт майна заперечує та просить відмовити.
Дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слід прийти до висновку, що клопотання до задоволення не підлягає з наступних підстав.
У відповідності до ч. 1ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.3 ст. 170 КПК України , у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальнення вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України, відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Судом встановлено, слідчим відділенням Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні 12018180010001069 від 19.02.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України.
01.11.2018 року слідчим СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області було подано клопотання до Рівненського міського суду про накладення арешту на речі та документи, які були вилучені в ході проведення санкціонованого обшуку приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично здійснює свою діяльність ОСОБА_7 , на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду від 18.10.2018, №569/19470/18.
Слідчий не долучив до матеріалів клопотання постанову про визнання речовими доказами майно та речі, на яке він просить накласти арешт. Також слідчий в клопотанні не конкретизує, яке саме майно є засобом або знаряддям даного кримінального правопорушення, не обґрунтовує, які відомості можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, не вказує, що вищезазначене майно мас ознаки об'єкта кримінально - протиправних дій і як це допоможе слідству всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, та законність накладення арешту на те, чи інше майно.
Як встановлено в судовому засіданні, що згідно даних зареєстрованих в Україні для товарів і послуг власником торгової марки «Напалм» є ТОВ «ВАССМА КЕМІКАЛ», адреса м. Київ. Мінське шосе, буд.4.
ТОВ «Сімейний сад», яке було заявником про вчинення кримінального правопорушення, не є власником торгової марки «Напалм», а лише використовує цей знак для товарів і послуг на підставі ліцензійного договору, який навіть не було долучено до матеріалів клопотання про арешт майна.
Оскільки ТОВ «Сімейний сад» не є власником торгової марки «Напалм», а торгова марка «Напалм Форте» взагалі не зареєстрована в установленому законом порядку, то відсутні будь-яких збитки у ТОВ «Сімейний сад», що підтверджується також тим, що жодних доказів, понесених збитків не було долучено до заяви про вчинення кримінального правопорушення.
Крім того слідчий не надав жодного доказу, які підтверджували б наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно, яке було вилучене 30.10.2018. Не надав документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання. Крім того слідчий не надав жодних пояснень з приводу внесеного ним клопотання.
Враховуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, слідчим не доведено необхідність застосування арешту та надано не достатньо доказів для накладенні арешту, слідчий суддя прийшов до висновку, про відмову в задоволенні клопотання.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.167,170, 171, 173,309 КПК України,
В задоволенні слідчого СВ Рівненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , яке погоджено із прокурором Рівненської місцевої прокуратури молодшим радником юстиції ОСОБА_4 про арешт майна - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1