Справа № 569/13059/17
10 жовтня 2018 року Рівненський міський суд Рівненської області
в складі головуючого судді: Смолій Л.Д.
при секретарі: Хлуд І.П.
за участю представника позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне адміністративний позов ОСОБА_2 до Інспектора роти №1 батальйону УПП в м.Рівне ДПП лейтенанта поліції Харитонова Олександра Сергійовича про визнання незаконними дій по складанню протоколу про адміністративне правопорушення та визнання його нечинним, -
Позивач ОСОБА_2 звернувся з позовом до інспектора роти № 1 батальйону УПП в м.Рівне ДПП лейтенанта поліції Харитонова О.С. про визнання незаконними дій по складанню протоколу про адміністративне правопорушення та визнання його нечинним. В обгрунтування позову посилається на те, що 08 липня 2017 року відповідачем було складено відносно нього оскаржуваний протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вважає дії працівників по складанню протоколу незаконними, оскільки 7 липня 2017 року його автомобіль у дорозі вийшов з ладу. Він випив спиртного і ліг спати у авто, щоб зранку наступного дня знайти причину поломки. 08 липня 2017 року близько 07 години ранку до нього підійшли поліцейські і попросили від"їхати, оскільки його автомобіль заважає руху, позивач попередив інспектора, що вживав спиртне напередодні ввечері. Після чого поліцейські допомогли штовхнути і завести автомобіль. Коли позивач проїхав певну відстань, був зупинений інспектором і відносно нього відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУАП. Просить поновити йому строк звернення до суду, оскільки відеоматеріали, якими він обгрунтовує свій позов, були ним отримані лише 21.07.2017 року, визнати незаконними дії інспектора Харитонова О.С. про складенню протоколу серії БР № 252565, визнати вказаний протокол про адміністративне правопорушення нечинним.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з"явився, представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених в позовній заяві, просив його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи, був повідомлений завчасно та належним чином.
За таких обставин суд вважає, що можливо розглянути справу за відсутності представника суб'єкта владних повноважень.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, давши оцінку доказам, що мають значення для справи, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 08 липня 2017 року відносно ОСОБА_2 інспектором роти № 1 батальйону УПП в м.Рівне ДПП лейтенантом поліції Харитоновим О.С. був складений протокол про адміністративне правопорушення серії БР № 252565 про те, що ОСОБА_2 08.07.2017 року о 06 год. 28 хв в м. Рівне по вул. Радивилівська керував транспортним засобом ВАЗ-2107 з д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп"яніння.
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 04 серпня 2017 року, яка залишена в силі постановою Апеляційного суду Рівненської області від 13 жовтня 2017 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Положенням ст.245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.
При цьому, ч. 1 ст. 246 КУпАП передбачає, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Положеннями ст.278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пункт 19 статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.6 ст. 78 КАС України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, проаналізувавши наведені позивачем ОСОБА_2 доводи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що підставами для визнання протиправних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов'язковою умовою для визнання таких дій/ бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Разом з тим, складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Окрім того слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення є лише документом, в якому зафіксовані певні обставини, відтак, сам по собі протокол не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору, він не створює юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення, безпосередньо не впливає на права та обов'язки особи, щодо якої він складений, та не є обов'язковим для виконання, отже не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії. Відтак, такий документ є виключно способом фіксування певних обставин, а не актом індивідуальної дії, крім того, перевірка правильності його складення повинна поряд з іншим, здійснюватися уповноваженим органом при підготовці справи про адміністративне правопорушення.
А отже, суд вважає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги, спрямовані на визнання дій інспектора патрульної поліції Харитонова О.С. стосовно складання протоколу протиправними не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
У постанові Верховного Суду від 10.05.2018 року № 760/9462/16-а зазначено, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв'язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими. Розгляд питання правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та рішення суб'єкта владних повноважень, винесеного за результатами їх розгляду, у сукупності з іншими доказами, не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, не відповідає завданням адміністративного судочинства та у подальшому може призвести до виникнення нових судових спорів.
Таким чином, оскільки Рівненським міським судом, як органом, який уповноважений проводити розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_2 визано винним у вчиненні вказаного правопорушення, судом апеляційної інстанції дана постанова залишена в силі, доводи позивача стосовно неправомірності дій інспектора були предметом розгляду суду та визнані безпідставними і розцінені, як спосіб уникнення відповідальності за вчинене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 72, 78 КАС України, ст.ст. 245, 246, 251, 252, 256, 258, 278, 280 КУпАП, суд -
Поновити позивачу строк звернення з адміністративним позовом до суду.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до Інспектора роти №1 батальйону УПП в м. Рівне ДПП лейтенанта поліції Харитонова Олександра Сергійовича про визнання незаконними дій по складанню протоколу про адміністративне правопорушення та визнання його нечинним - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляцiйного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: