Справа № 569/4452/18
05 жовтня 2018 року Рівненський міський суд Рівненської області
в складі головуючого судді Смолій Л.Д.,
при секретарі Хлуд І.П.,
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Рівне справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів та проведення їх індексації, -
Позивач звернулася до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів та проведення їх індексації, які стягуються з відповідача на її користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 500 грн. 00 коп. на 1/4 частину від усіх видів доходів відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для відповідного віку дитини, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, та проведення індексації аліментів за період з моменту набрання законної сили ЗУ "Про державний бюджет на 2018 рік" . ОСОБА_1 обгрунтовує свій позов тим, що визначений розмір аліментів є недостатнім для повноцінного утримання сина, дитина відвідує спортивну школу та комп"ютерні курси, що зумовлює додаткові витрати, а також витрачає чималі кошти на забезпечення харчуванням, одягом, взуттям, товарами першої необхідності та ліками.
Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги з підстав, що викладені в позові, просила їх задовільнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.
Згідно ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд вважає, що наявних в матеріалах справи доказів достатньо для ухвалення заочного рішення у відсутності відповідача, який не з'явився.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
Згідно зі ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року передбачено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 05 березня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання сина в розмірі 500 гривень щомісячно з 11 грудня 2012 року і до його повноліття.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Такий висновок також узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13, яка є обов'язковою для виконання в силу ст. 360-7 ЦПК України, відповідно до якої вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182 - 184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.
Враховуючи викладені обставини та зміст зазначених норм матеріального права, суд вважає, що позов в частині збільшення розміру аліментів, які стягуються шляхом зміни способу їх присудження, підлягає задоволенню.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України в постанові від 06 листопада 2013 року в справі №6-113цс13, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, на підставі ч. 2ст. 184 СК України, підлягає індексації за аналогією закону згідно п. 8ст. 8 ЦПК України у порядку, передбаченому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».
Згідно із п. 1 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі» із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 02 червня 2016 року №1404 VІІІ, індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які проводять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів.
Відповідно до ч. 1,5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами або іншими учасниками справи.
Зважаючи на те, що позивачем ОСОБА_1 та подано доказів того, що у відповідача існує заборгованість по сплаті аліментів, індексація стягуваних аліментів не проводилась державним виконавцем за вказаний позивачем період позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.
Керуючись ст. 181, 180-184,192 СК України, ст. ст. 12, 13, 81, 82, 141, 142, 263-265, 268, 274-279, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів та проведення їх індексації - задовольнити частково.
Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються на підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05 березня 2013 року на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_2.
Стягувати з ОСОБА_2, 30 травня 1978 року, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частки його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини.
Виконавчий лист, виданий на підставі рішення Рівненського міського суду від 05 березня 2013 року про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 в твердій грошовій сумі по 500 гривень щомісячно, починаючи з 11.12.2012 року до досягнення дитиною повноліття - відкликати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про проведення індексації аліментів - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
ОСОБА_1, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1.
ОСОБА_2, АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2.
Суддя -