Справа № 569/6921/18
17 жовтня 2018 року Рівненський міський суд Рівненської області
в складі головуючого судді Смолій Л.Д.
при секретарі Хлуд І.П.
з участю представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
Позивач ОСОБА_2 звернувся з позовом до ПрАТ «Рівнеазот» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. В обґрунтування позовних вимог вказує, що 15 березня 2017 року був звільнений з роботи, в день звільнення остаточний розрахунок з ним не проведено. 15 січня 2018 року Рівненським районним судом Рівненської області було видано судовий наказ про стягнення з ПрАТ «Рівнеазот» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в сумі 24 574 грн. 82 коп., яка була виплачена позивачу 09 лютого 2018 року. Просить суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 75 834,83 грн. з 16 березня 2017 року по 09 лютого 2018 року.
В судове засідання позивач не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином.
Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, в поданій до суду заяві, просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, розглянути справу без участі позивача та представника позивача.
Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, з підстав викладених у відзиві на позов, просив відмовити в їх задоволенні. Додатково суду пояснив, що погоджується з проведеним позивачем розрахуном середнього заробітку.
Заслухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_1, дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, якими сторони обгрунтовують свої вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
Судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_2, серії АХ № 665114, наказом №594-ВК від 13.03.2017 року позивач був звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, у зв'язку з невиконанням власником законодавства про працю з 15.03.2017 року (а.с.16).
Відповідно до судового наказу від 21 вересня 2017 року, виданого Рівненським районним судом Рівненської області з ПрАТ «Рівнеазот» стягнуто на користь ОСОБА_2 заборгованість з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 24574 грн. 82 коп.
22 лютого 2018 року головним державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_4 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 55562167 у зв'язку з фактичним виконанням виконавчого документа.
Постановою державного виконавця встановлено, що згідно платіжного доручення № 514 від 09 лютого 2017 року заборгованість згідно виконавчого документа перераховано на рахунки стягувача в повному розмірі. Таким чином заборгованість по заробітні платі погашено відповідачем 09 лютого 2018 року.
За змістом ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, встановлені ст. 116 КЗпП України.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Як вбачається із роз'яснень, даних в пункті 20, частині 5 пункту 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» не проведення розрахунку з працівником у день звільнення є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України. Установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. У зв'язку з викладеним посилання представника відповідача на цю обставину, як на обставину, що виключає вину відповідача у не здійсненні розрахунку не приймається судом до уваги.
Таке ж роз'яснення цієї норми права, крім наведеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України, надав і Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012 у справі щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статі 117 цього кодексу.
Аналіз наведених положень ст.117 КЗпП України свідчить про те, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку. Остаточний розрахунок з позивачем проведено 09 лютого 2018 року.
Відповідно п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Згідно п. 8 Порядку середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Відповідно до довідки від 22 березня 2018 року № 1162 виданої ПрАТ «Рівнеазот» заробітна плата ОСОБА_2 за січень - лютий 2017 року становить 9100,39 грн. за 216 годин фактично відпрацьованого часу. Таким чином середньогодинна заробітна плата становить 42,13 грн., а середньоденна заробітна плата при восьмигодинному робочому дні становить 42,13*8=337,04 грн.
Отже, за період з 06.03.2017 року по 09.02.2018 року (день фактичного розрахунку ) розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить 75834.83 грн. (225 робочих дні*337,04 грн)
Представник відповідача не заперечував щодо здійсненого позивачем розрахунку, а отже суд приймає вказаний розрахунок до уваги.
Відповідно до вимоги ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати по сплаті ним судового збору у розмірі 704,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 116, 117 КЗпП України, ст.34 Закону України «Про оплату праці» ст. ст. 141, 82, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 75 834 (сімдесят п»ять тисяч вісімсот тридцять чотири) гривні 83 копійки.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» на користь ОСОБА_2 судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 758 гривень 34 коп.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Рівненського Апеляційного суду через Рівненський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
ОСОБА_2, с. Обарів, Рівненський район, Рівненська область, вул.. Хмільна, буд. 3, РНОКПП НОМЕР_1.
Приватне акціонерне товариство «Рівнеазот», м.Рівне-17, 33017, код ЗКПО 05607824.
Суддя -