Справа № 569/8062/18
05 жовтня 2018 року Рівненський міський суд Рівненської області
в складі головуючого судді Смолій Л.Д.
при секретарі Хлуд І.П.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів, суд -
Позивач ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області з відповідача на її користь на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 стягнуто аліменти в розмірі 450 гривень щомісячно, починаючи з 21 серпня 2012 року до досягнення дитиною повноліття. У зв'язку з тим, що на даний час витрати на дитину зросли, дитина часто хворіє, просить суд змінити спосіб стягнення аліментів із стягнення у твердій грошовій сумі на стягнення у частці від заробітку в розмірі 1/4 частки всіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, додавши, що відповідач інших утриманців немає, працездатний, отримує дохід, здійснюючи міжнародні перевезення, а отже має можливість сплачувати аліменти. Просили позовні вимоги задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з"явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд повідомив, відзиву на позов не подав.
Згідно ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд вважає, що наявних в матеріалах справи доказів достатньо для ухвалення заочного рішення у відсутності відповідача, який не з'явився.
Заслухавши пояснення позивача та її представника ОСОБА_2, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що Рішенням Рівненського міського суду від 05 жовтня 2012 року із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 450 гривень щомісячно з 21.08.2012 року до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою ВР України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Так, ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 181, 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Такий висновок також узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13, яка є обов'язковою для виконання в силу ст. 360-7 ЦПК України, відповідно до якої вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182 - 184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» визначено, що у 2018 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривень, з 1 грудня - 2027 гривень.
З урахуванням встановлених обставин, приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, зважаючи на обов"язок обох батьків утримувати дитину, імперативну норму про можливість зміни саме способу стягнення аліментів, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, не погіршать її матеріального становища і визначення указаного позивачем способу та розміру стягнення аліментів призведе до дотримання прав дитини на утримання від батька відповідно до положень Закону.
Керуючись ст. 180-184,192 СК України, ст. ст. 12, 13, 81, 82, 141, 142, 263-265, 268, 274-279, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів задовольнити повністю.
Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються на підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05.10.2012 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, на утримання доньки ОСОБА_4 , 22 листопада 2011 року зі стягнення у твердій грошовій сумі в розмірі 450 гривень на стягнення у частці від заробітку (доходу) ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збіру в розмірі 704 грн 80 коп
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Рівненського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
ОСОБА_1, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1.
ОСОБА_3, АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2.
Суддя -