Справа № 2-377/10
22 січня 2010 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:
головуючого - судді Коверзнева В.О.,
при секретарі - Клименку С.В.,
з участю: позивача, його представника - ОСОБА_1, співвідповідача, його представника - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства «Чернігівреставрація» про стягнення вартості будівельних матеріалів,
третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - автокооператив № 45 міста Чернігова,
15.09.2009 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Чернігівреставрація» та ОСОБА_4 вартості будівельних матеріалів придбаних ним для будівництва гаражів в автокооперативі № 45 міста Чернігова.
У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав і наполягав на їх задоволенні.
Співвідповідач ОСОБА_4 позов не визнав.
Представники відповідача і третьої особи не з'явилися, про час і місце розгляду справи сповіщалися належним чином.
Ухвалою суду від 22.01.2010 року провадження у справі в частині вимог заявлених до ОСОБА_4 було закрито, у зв'язку з набранням законної сили рішенням суду, ухваленого з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
У вересні 2006 року позивач без відповідного дозволу і належним чином затвердженого проекту розпочав будівництво гаражів на земельній ділянки, що не призначена для цієї мети і належить ОСОБА_4, чим грубо порушив його право власності.
Здійснюючи самозахист своїх цивільних прав, ОСОБА_4, розібрав самочинне будівництво, а будівельні матеріали передав на зберігання відповідачу.
Посилаючись на статтю 1166 Цивільного кодексу України позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача вартості переданих на зберігання матеріалів.
Положення даної статті визначають загальні підстави відповідальності за майнову шкоду завдану неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також майну фізичної чи юридичної особи, особою яка її завдала.
У судовому засіданні позивач підтвердив, що фактично його вимоги зводяться до вимоги про відшкодування завданої майнової шкоди, оскільки витребування належних йому будівельних матеріалів з чужого незаконного володіння вважає неможливим.
Згідно роз'яснень викладених у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року № 6, заподіяна шкода підлягає відшкодуванню лише особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між такими діями і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Виходячи з принципу змагальності сторін, встановленому статтею 10 Цивільного процесуального кодексу України, звертаючись з даним позовом позивач повинен був довести факт завдання йому відповідачем шкоди та її розмір, а відповідач - відсутність своєї вини в її завданні.
Позивач не виконав вимоги закону і не надав суду жодного доказу на підтвердження завдання йому майнової шкоди винними діями відповідача, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
Керуючись статтями 208, 209, 212 - 215, 294 ЦПК України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства «Чернігівреставрація» про стягнення вартості будівельних матеріалів відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області. Заява про апеляційне оскарження рішення подається протягом 10 днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга - протягом 20 днів після подання заяви. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження рішення, якщо подається в строк, встановлений для подання заяви.
Повний текст рішення складено 25.01.2010 року.
Головуючий: