Вирок від 05.02.2010 по справі 1-11/10

Справа № 1-11/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2010 року м.Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Діденко Т.І.,

з участю: секретара - ОСОБА_1,

прокурора - Гончар Л.В.,

потерпілої - ОСОБА_2, підсудного - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, працює підсобним робітником в селянському фермерському господарстві „Долинка”, проживає ІНФОРМАЦІЯ_4, відповідно до ст.89 КК України є особою, що не має судимості,

за ч.1 ст.164 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 згідно виконавчого листа № 2-146 від 23.03.2009 року, який виданий на підставі рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області, зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, у розмірі ј частини з усіх видів доходів щомісячно, починаючи з 25.02.2009 року і до досягнення ним повноліття. Але ОСОБА_3 умисно, з корисливою метою, злісно ухиляється від сплати аліментів, ніде не працює, на роботу не влаштовується, добровільно матеріальної допомоги на утримання сина не надає, і його заборгованість за період з 25.02.2009 року по 17.12.2009 року включно, тобто за 9 місяців 21 день, із розрахунку ј частини середньомісячного заробітку в Монастирищенському районі для осіб, які не працюють і не мають постійного заробітку, згідно довідки-розрахунку відділу Державної виконавчої служби Монастирищенського районного управління юстиції має заборгованість за вищевказаний період в сумі 2786 грн.

Підсудний ОСОБА_3 під час досудового та під час судового слідства свою вину визнав повністю, і пояснив, що він в 1998 році одружився з ОСОБА_6, 21.10.1999 року в них народився син ОСОБА_5 28.04.2002 року його дружина померла, син залишився проживати з ним. Він працював в Долинківському радгоспі, а після його ліквідації залишився без роботи і не міг займатися вихованням сина, забезпечити йому належні умови проживання, забезпечити його матеріально, тому син проживає у його сестри ОСОБА_4 23.03.2009 року рішенням суду його позбавлено батьківських прав, сестра з травня 2009 року призначена опікуном його сина. Рішенням Монастирищенського районного суду від 23.03.2009 року з нього стягнуті аліменти на утримання сина на користь ОСОБА_4, але у зв”язку з тим, що він ніде не працює, аліменти не платив. В даний час допомагає сестрі виконувати роботи по господарству. З 01.02.2010 року він влаштувався на роботу у СФГ „Долинка”, буде працювати і платити аліменти.

Потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що вона у відповідності до розпорядження Монастирищенської районної державної адміністрації є опікуном неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5. Рішенням Монастирищенського районного суду від 23.03.2009 року з підсудного стягнуті аліменти на його сина на її користь, проте підсудний не працював і аліменти не платив, створилася заборгованість 2786 грн.

Крім повного визнання вини підсудним ОСОБА_3. під час досудового та судового слідства, його вина у вчиненні злочину доведена доказами, добутими в установленому законом порядку, які за клопотаннями підсудного, крім показів самого підсудного, потерпілого, постанови про порушення кримінальної справи (а.с.1), матеріалів справи, що характеризують особу підсудного (а.с.34-38), згідно ст. 299 КПК України в судовому засіданні не досліджувались, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються, учасники розгляду справи згодні з тим, що у відповідності до ст.299 КПК України, вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи, які не досліджувалися у судовому засіданні, у апеляційному порядку.

Оцінюючи зібрані по справі докази, в їх сукупності, в результаті повного, всестороннього та об'єктивного дослідження їх в судовому засіданні, суд вважає пред”явлене ОСОБА_3 обвинувачення за ч.1 ст. 164 КК України доведеним.

Дії підсудного ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст.164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Призначаючи підсудному ОСОБА_3В покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

Підсудний ОСОБА_3 вчинив злочин невеликої тяжкості, відповідно до ст.89 КК України є особою, що не має судимості, тому суд вважає за необхідне призначити підсудному покарання у виді обмеження волі та звільнити його від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього певні обов”язки.

Підстав для застосування іншого виду покарання, передбаченого санкцією ч.1 ст.164 КК України, та для застосування ст.69 КК України судом не встановлено.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Підсудного ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України.

Призначити ОСОБА_3 за ч.1 ст.164 КК України покарання 1 (один) рік обмеження волі.

Керуючись ст.75-76 КК України, засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі звільнити з випробуванням , якщо засуджений протягом визначеного йому судом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього наступні обов'язки:

1. Не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

2. Повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

3. Періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області протягом 15 діб з дня його проголошення через Монастирищенський районний суд.

Суддя Т.І.Діденко