Справа № 352/1231/18
Провадження № 1-кп/352/217/18
15 листопада 2018 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
з участю: прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківськ кримінальне провадження за № 42018090780000068 про обвинувачення ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Городенка Городенківського району Івано-Франківської області, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який проходив військову службу за контрактом на посаді стрільця - помічника гранатометника гірсько - штурмового відділення гірсько - штурмового взводу гірсько - штурмової роти військової частини - польова пошта НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) у військовому званні солдат, учасника бойових дій, в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України,-
Солдат ОСОБА_5 26.05.2017 року о 09 год. 00 хв., діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за контрактом, з метою тимчасово ухилятися від проходження військової служби, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, без поважних причин, не маючи наміру на проходження обстеження та лікування в Чернівецькому військовому шпиталю (військової частини НОМЕР_3 ), самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 , пункт постійної дислокації якої знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та продовжував незаконно ухилятися від проходження військової служби до 23.06.2017 року включно, проводячи час на власний розсуд за місцем постійного проживання в м. Городенка Городенківського району Івано-Франківської області, з'явившись до пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_2 о 09 год. 00 хв. 24.06.2017 року, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 407 КК України - самовільне залишення військової частини військовослужбовцем (крім строкової служби) без поважних причин тривалістю понад десять діб, але не більше місяця, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
22 червня 2018 року між прокурором військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону Західного регіону України лейтенантом юстиції ОСОБА_6 і обвинуваченим ОСОБА_5 в присутності його захисника ОСОБА_4 в порядку, передбаченому п. 9 ст. 52, ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
За цією угодою, на підставі ст. 69 КК України, враховуючи особу підозрюваного, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та беззастережне визнання ним винуватості, а також те, що підозрюваний брав безпосередню участь у проведенні антитерористичної операції, вчинив злочин вперше, звільнений з військової служби, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, сторони дійшли згоди перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 4 ст. 407 КК України, та призначити ОСОБА_5 покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
В угоді передбачені наслідки її укладання, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.
Відповідно до ст. 314 КПК України, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості укладену між прокурором та обвинуваченим з наступних підстав.
За змістом ст.ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладанні даної угоди дотримані вимоги КПК України та КК України, просив дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання.
Захисник та обвинувачений просили затвердити вказану угоду про визнання винуватості, ОСОБА_5 дав згоду на застосування узгодженого виду покарання та заявив клопотання про звільнення від відбування покарання на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2016 році».
Згідно ст. 12 КК України вчинене кримінальне правопорушення є тяжким внаслідок якого шкода завдана лише державним інтересам.
Суд переконався, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим відповідають вимогам КПК України та КК України, укладена угода про визнання винуватості є добровільною, ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди, характер обвинувачення, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 КПК України, а також наслідки укладання та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
З урахуванням наведеного, за відсутності обтяжуючих покарання ОСОБА_5 обставин, приймаючи до уваги наявність кількох обстави, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме: відсутність судимості, з'явлення із зізнанням, щире каяття, позитивні характеристики, безпосередня участь у проведенні антитерористичної операції, суд визнає за необхідне перейти до іншого, більш м'якого покарання, не зазначеного в санкції ч. 4 ст. 407 КК України, затвердити угоду та призначити обвинуваченому визначене в угоді покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу.
Керуючись ст.ст. 314, 370, 373, 374, 475 КПК України, ст.2 Закону України «Про амністію у 2016 році» суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 22 червня 2018 року між прокурором військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону Західного регіону України лейтенантом юстиції ОСОБА_6 і обвинуваченим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42018090780000068 в присутності його захисника ОСОБА_4 .
ОСОБА_5 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 500 (п'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Керуючись статтею 2 Закону України «Про амністію у 2016 році» від призначеного покарання засудженого ОСОБА_5 , як такого, що захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, що брав безпосередньо участь в антитерористичної операції у період її проведення - звільнити.
Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти діб з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1