Справа № 346/144/17
Провадження № 1-кп/346/34/18
21 листопада 2018 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
представника служби у справах дітей ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия клопотання про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_5 за ст.ст. 146 ч. 2, 355 ч. 2 КК України,-
Ухвалами Коломийського міськрайонного суду обвинуваченому ОСОБА_5 продовжувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зокрема ухвалою суду від 28 вересня 2018 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_8 строк тримання під вартою по 26 листопада 2018 року.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт у визначений період доби із встановленням обов"язків, враховуючи те, що зменшилися ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зокрема допитані свідки та потерпілий.
Обвинувачений ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_4 не заперечили щодо задоволення клопотання.
Заперечень від інших учасників розгляду справи не поступило.
Заслухавши прокурора, думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження суд доходить наступного висновку.
Згідно вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотання суд зобов язаний розглянути питання доцільності продовження питання тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 КПК України.
Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, справу «Комарова проти України» від 16 травня 2013 року, «Калашников проти Росії» від 15 липня 2002 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується Суд у вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме:
-тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі;
-у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.
Відповідно до ч. 1ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків в цьому кримінальному провадженні.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Під час розгляду клопотання прокурора про заміну запобіжного заходу на більш м"який судом вивчається можливість застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у визначений період доби для запобігання вищезазначених ризиків, обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даного питання.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги наявність постійного місця проживання обвинуваченого у АДРЕСА_1 , а також недоведення стороною обвинувачення ризику переховування обвинуваченого від судового слідства, суд вважає за можливе змінити обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який - домашній арешт у певний період доби.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою особи, яка перебуває під домашнім арештом згідно ухвали суду, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Враховуючи вказані обставини суд приходить до переконання, що такий запобіжний захід, як домашній арешт у певний період доби забезпечить дотримання обвинуваченим процесуальних обов'язків під час судового розгляду кримінального провадження.
Строк дії ухвали про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту не може перевищувати двох місяців.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 181, 194, 199, 331 КПК України, -
Клопотання прокурора задовільнити.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дачне, Біляївського району Одеської області, зареєстрованого АДРЕСА_1 , останнє відоме фактичне місце проживання АДРЕСА_2 , змінити на запобіжний захід у виді домашнього арешту на строк не більше 2 місяців по 20 січня 2019 року в період доби з 20 год. до 07 год. наступного дня без застосуванням електронного засобу контролю, звільнивши обвинуваченого ОСОБА_5 з-під варти в залі суду.
Покласти на час судового розгляду на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою ;
-утримуватись від спілкування з потерпілим, свідками, в даному кримінальному провадженні;
- повідомляти слідчого , прокурора, та суд про зміну свого місця роботи та/або проживання.
Порушення умов домашнього арешту має наслідком застосування грошового стягнення чи застосування більш суворішого запобіжного заходу.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Коломийської місцевої прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала підлягає виконанню Коломийським ВП ГУНП в Івано-Франківській області.
Копію ухвали до відома направити начальнику УВП №12 м. Івано-Франківська.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1