Справа №2-а-644/10
1 лютого 2010 року м.Харків
Суд Червонозаводського району м.Харкова у складі головуючого судді Остапчика С.В., при секретарі Пономарьовій Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Червонозаводського районного суду м.Харкова справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Фрунзенської районної в м.Харкові ради та Червонозаводської районної в м.Харкові ради (треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7) про визнання недійсним рішення органу опіки та піклування та зобов'язання здійснити певні дії,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, посилаючись на те, що вони вирішили продати належну їм ізольовану квартиру АДРЕСА_1 і за отримані гроші придбати у ОСОБА_3 неізольоване приміщення, що розташовано за адресою: м.Харків, провул.Соляниківський,6 кв.12, з подальшим переобладнанням його в ізольовану квартиру. Зважаючи на те, що ОСОБА_2 є неповнолітньою, позивачі звернулися до відповідного органу опіки та піклування з клопотанням про надання дозволу на здійснення зазначених правочинів. 4 серпня 2009 року орган опіки та піклування Фрунзенської районної в м.Харкові ради відмовив позивачам в задоволенні їх заяви. Вважаючи рішення органу опіки та піклування Фрунзенської районної в м.Харкові ради незаконним, позивачи просили визнати його недійсним, дати дозвіл на відчуження належної їм квартири АДРЕСА_1 та купівлю квартири №12 по провул.Соляниковському,6 у м.Харкові, а також зобов'язати Червонозаводську районну в м.Харкові раду дати дозвіл на переобладнання квартири №12 по провул.Соляниковському,6 у м.Харкові з метою її ізоляції (а.с.3-5,21-24).
В судовому засіданні позивачи підтримали позов. Обгрунтовуючи свої вимоги ОСОБА_1 пояснила, що однокімнатну ізольовану квартиру вона вирішила продати для отримання грошей, які ій потрібні на лікування та підготовку до вступу в інститут її дочки ОСОБА_2, а також для її особистого працевлаштування, а саме отримання свідотства на право займатися адвокатською діяльністю. Позивач розрахувала, що після здійснення правочинів та переобладнання придбаного житла в ізольоване, в неї повинно залишитися 3.000 доларів США, які вона і планує витратити на перелічені потреби. Позивач також пояснила, що раніше вони з дочкою були власниками двокімнатної ізольованої квартири. Проте, вони її продали та купили однокімнатну квартиру. Гроші, шо були отримані від різниці вартості квартир, було витрачено на різні побутові потреби.
Представник Фрунзенської районної в м.Харкові ради (а.с.47) проти позову заперечувала, мотивуючи тим, що орган опіки і піклування не погодився на здійснення позивачами правочинів з нерухомістю, мотивуючи тим, що вони суттєво погіршили би умови проживання неповнолітньої ОСОБА_2.
Представники Червонозаводської районної в м.Харкові ради (а.с.48,49) проти позову також заперечували, посилаючись на те, що після придбання квартири №12 по провул.Соляниковському,6 у м.Харкові житлові умови неповнолітньої особи погіршаться. Крім того, власник цієї квартири ОСОБА_3 з заявами про надання дозволу на переобладнання її житла до органу місцевого самоврядування не зверталася.
Треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилися. ОСОБА_6, батько неповнолітньої ОСОБА_2 подав до суду заяву, в якій не заперечував проти здійснення правочинів (а.с.27,29).
Вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов необгрунтований і задоволенню не підлягає.
Стаття 51 Конституції України гарантує захист дитинства з боку держави. Згідно зі ст.48 Конституції України кожний має право на достатній життєвий рівень, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей» держава охоронює і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень. Контроль за дотриманням батьками прав та інтересів дітей здійснюють органи опіки та піклування.
З матеріалів справи вбачається, що 4 серпня 2009 року, розглянувши заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2, комісія з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Фрунзенської районної в м.Харкові ради, ухвалила рішення, яким відмовила заявникам у наданні дозволу на продаж квартири АДРЕСА_1 та купівлю квартири №12 по провул.Соляниковському,6 у м.Харкові, оскільки ці правочини призведуть до погіршення житлових умов та майнових прав неповнолітньої ОСОБА_2 (а.с.51).
Надані сторонами документи підтверджують, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дочкою ОСОБА_1 (а.с.27).
Власником 3/4 квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2, 1/4 цієї квартири належить ОСОБА_1. Вказана квартира є ізольованою загальною площею 29,8 кв.м. Квартира складається з жилої кімнати площею 17,8 кв.м, кухні, сполученої вбиральні та коридору (а.с.6,7,10-12).
Квартира №12 по провул.Соляниковському,6 у м.Харкові має загальну площу 33,5 кв.м., розташована в будинку готельного типу. ОСОБА_3 належить жила кімната площею 16,2 кв.м. Решта площі є приміщеннями спільного користування з власниками квартир №№14 ОСОБА_5 ОСОБА_4 ОСОБА_8 (а.с.8,25,26).
Під час обстеження стану житлового приміщення, проведенного Службою у справах дітей Червонозаводської районної в м.Харкові ради, встановлено, що жила кімната квартира №12 по провул.Соляниковському,6 у м.Харкові потребує ремонту, а місця спільного користування (коридор та кухня) перебувають в антісанітарному стані і потребують капітального ремонту (а.с.50).
Перелічені факти свідчать про те, що переселення позивачів в квартиру №12 по провул.Соляниковському,6 у м.Харкові, безперечно призведе до значного погіршення матеріального становища та умов проживання ОСОБА_2, зниження її життєвого рівня, а відтак до порушення прав і охоронюваних законом інтересів неповнолітньої дитини.
За таких обставин суд вважає, що рішення комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Фрунзенської районної в м.Харкові ради від 4 серпня 2009 року є законним, обгрунтованим і таким, що ухвалено виключно з метою захисту інтересів неповнолітньої дитини. Законні підстави для скасування цього рішення відсутні.
Доводи позивачів цей висновок не спростовують. Тяжкий матеріальний стан сім'ї не може бути підставою для позбавлення неповнолітньої дитини повноцінного ізольованого житла. Тим більше, що ОСОБА_1, як вона пояснила в судовому засіданні, жодного разу не зверталася за матеріальною допомогою до органів місцевого самоврядування, органів опіки та піклування і навить до центру зайнятості населення за метеріальною допомогою по безробіттю.
В частині зобов'язання Червонозаводської районної в м.Харкові ради дати дозвіл на переобладнання квартири №12 по провул.Соляниковському,6 у м.Харкові позов не підлягає задоволенню у зв'язку з тим, що власник цієї квартири ОСОБА_3 офіційно не зверталася з заявою про надання дозволу на переобладнання її житла, а відповідач це питання не розглядав і будь-якого рішення з цього приводу не ухвалював.
Беручи до уваги наведене, на підставі ст.ст.48,51 Конституції України, ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей», керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Фрунзенської районної в м.Харкові ради та Червонозаводської районної в м.Харкові ради (треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7) про визнання недійсним рішення органу опіки та піклування та зобов'язання здійснити певні дії залишити без задоволення.
Постанову суду може бути оскаржено. Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано до Харківського апелляційного адміністративного суду через місцевий суд протягом 10 днів з складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Остапчик С.В.
Постанова в повному обсязі складена 5 лютого 2010 року.
Суддя Остапчик С.В.