Справа №2а-281/10/16
28 січня 2010 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Колесник С.А.
при секретарі Хомінській Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду у Київському районі м.Харкова про зобов»язання вчинення дій по призначенню та нарахувань до пенсії, -
У грудні 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов»язати УПВУ в Київському районі м.Харкова нараховувати і сплачувати позивачу належні йому пенсії як інваліду ЧАЕС 3-ї групи відповідно до Закону в розмірі, не меншому ніж - державна пенсія 6 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду здоров»ю - 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленому ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з 08.09.2009 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що з 08.09.2009 року Управлiння пенсiйного фонду Укрaїни в Київському районi м.Харкова повинно було привести належнi йому основну i додаткову пенсiї, якi він отримує як громадянин, який постраждав внаслiдок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, iнвалiд ЧАЕС 3-ї групи, у відповідності до статей 50 i 54 Закону Укрaїни «Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 року (надалi Закон), i нараховувати i виплачувати належнi йому пенсiї як iнвалiдy ЧАЕС 3-ї групи в розмiрi не меншому нiж: - державна пенсiя - 6 мiнiмальних пенсiй за віком; - додаткова пенсiя - 75 процентiв мiнiмальної пенсiї за віком. При цьому, мiнiмальна пенсiя за віком повинна була розраховуватися виходячи iз розмiру, встановленому ч.1 ст.28 Закону Укрaїни «Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування» № 1051 - 1 від 09.07.2003 року. Цей обов'язок у вiдповідача виник пiсля прийняття Конституцiйним Судом Укрaїни рiшення № 19-pп/2009 від 08.09.09 року по справi № 1-27/2009 за конcтитyцiйним поданням 59 народних депутатів Укрaїни щодо відповідності Конституції Укрaїни (конституційності) пункту 10 Постанови Кабiнету Miнicтpiв Укрaїни "Деякi питання соцiального захисту окремих категорiй громадин", який передбачав обмеження максимального розмiру пенсiй призначених (перерахованих) вiдповiдно до Закону Укрaїни "Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи" 12 мiнiмальними розмiрами пeнсії за віком, встановленої згiдно з абзацом першим частини першої cтaттi 28 Закону Укрaїни "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування".
Конституцiйний Суд Укрaїни встановив, що відповідно до Конституції України основи соцiального захисту, форми i види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами Укрaїни (пункт 6 чаcтини першої cтaттi 92). Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходiв щодо забезпечення прав i свобод людини i громадянина, забезпечувати проведення полiтики, зокрема, у сферi соцiального захисту. 3азначене свiдчить, що Кабiнет Мiнiстрiв України не наділений повноваженнями щодо встановлення розмірів пенсій. Таким чином, Кабiнет Miнicтpiв Укрaїни втрутився у сферу виключної компетенцiї законодавця всупереч положенням частини другої статтi 6, частини другої статтi 8, частини другої статтi 19, пункту 3 частини першої статті 85, пункту 6 частини першої ст..92 Конституції України. ОСОБА_1, відповідач продовжує виплачувати йому пенсії в розмірах, визначених постановами Кабінету Міністрів України. Позивач вважає таку діяльність протиправною, у зв»язку з чим був змушений звернутися до суду з вказаним позовом.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, просив позов задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені в позовній заяві (а.с.20).
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав суду заперечення в якому просив розглядати справу у відсутність його представника (а.с.12), проти позовних вимог позивача заперечував та просив відмовити в задоволенні позовних вимог, в запереченнях посилався на наступне.
Пенсiя по iнвалiдностi, яка настала у зв'язку з лiквiдацiєю наслiдкiв Чорнобильської катастрофи призначається на пiдставi ЗУ "Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи" №796 вiд 28.02.91, а не за нормами ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування" вiд 09.07.03р.
Вiдповiдно до ч.7 ст. 54 Закону №796 - порядок обчислення пенсiї по iнвалiдностi, що настала внаслiдок калiцтва чи захворювання визначається Кабiнетом Miнicтpiв України.
На пiдставi цiєї норми управлiння при нapaxyвaнні основної та додаткової пенсiї позивачу застосовувало норми Постанови КМУ "Про пiдвищення розмiрiв пенсiй та iнших соцiальних виплат окремим категорiям пенсiонерiв, фiнансування яких здiйснюється за рахунок коштiв державного бюджету" вiд 3 сiчня 2002 року №1, п.б ч.1 якої визначає, що розрахунок розмiру пенсiї проводиться iз розмiру 19 грн. 91 коп.
Із положення частини 3 статтi 28 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхvвання" випливає, що мiнiмальний розмiр пенсiї за віком, встановлений абзацом першим частини першої цiєї статтi, застосовується виключно для визначення розмiрiв пенсiй, призначених згiдно з цим Законом.
Вiдповiдно до ч.5 ст.54 Закону України "Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи" (796-12) порядок обчислення пенсiї по iнвалiдностi, що настала внаслiдок калiцтва чи захворювання, i пенсiї у зв'язку з втратою годувальника внаслiдок Чорнобильської катастрофи визначається Кабiнетом Miнicтpiв Укрaїни рiшення якого (є обов'язковими для виконання Miнicтeрствами та iншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб»єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності, а саме: Станом на 01.01.2008р. постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03.02.2002р. №1. Починаючи з 28.05.08р. постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008р. №530. Починаючи з 16.07.08 постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16.07.2008 року №654.
01.01.08 року Законом Укрaїни "Про державний бюджет на 2008 piк" були внесені зміни до Закону України "Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи", якими ст. 54 викладена наступним чином - у вcix випaдках розмiри пенсiй для iнвалiдiв, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
для учасникiв лiквiдацiї наслiдкiв aвapiї на Чорнобильськiй АЕС у 1987-1990 роках:
- по 1 групi iнвалiдностi - 160 процентiв прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- по 2 групі інвалідності - 150 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- по 3 групі інвалідності - 140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
Рiшенням Конституцiйного Суду України від 22.05.08р. №10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституцiї України (є неконституцiйними), положення пункту 28 роздiлу ІІ «Внесення змiн до деяких законодавчих aктiв Укрaїни» Закону Укрaїни "Про Державний бюджет Укрaїни на 2008 piк та про внесення змiн до деяких законодавчих актів Укрaїни". Таким чином, до 22.05.08р. управління діяло на підставі діючої ст..54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пiсля винесення рiшення Конституцiйним Судом Укрaїни вiд 22.05.08 управлiння керувалося дiючими Постановою Кабiнету Miнicтpiв, що регулювали питання призначення та виплати пенсiї особам, постраждалим внаслiдок Чорнобильської катастрофи.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліда 3 групи захворювання, яке пов'язано з впливом іонізуючих та інших шкідливих факторів внаслідок ЧАЕС, що підтверджується посвідченням серії А №104726 (а.с.22,23).
Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова та отримує пенсію по інвалідності, як інвалід 3-ї групи внаслідок загального захворювання (а.с.13).
Згідно довідки Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова станом на 11.12.2009 року отримує пенсію в розмірі 714,35 (а.с.13)
Статтею 49 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсія особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюється у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ч. 1 ст. 54 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, i пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Відповідно до пп.15 п.28 II розд. Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік” ст.54 Закону України „Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” викладена у наступний редакції: у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по 1 групі інвалідності - 220 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності -180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пп.15,12 п.28 ІІ розділу Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік», яким внесені зміни до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Таким чином, з 22.05.2008 р. ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» дії редакції, яку вона мала до внесення в неї змін в неї Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, застосуванню підлягає мінімальний розмір пенсії за віком, який визначається згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акта, який визначав би цей або встановлював інший розмір немає.
Відповідно до ст. 50 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам, віднесеним до категорії 1, призначається пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам 1 групи - 100% мінімальної пенсії за віком; інвалідам ІІ групи -75% мінімальної пенсії за віком; ІІІ групи, дітям інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до ст.53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежного від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
В статті 54 зазначеного Закону передбачено, що обчислення i призначення вказаного виду пенсії провадиться відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення” (після внесення змін Законом України від 17.11.2005 № 3108-1У - відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”). Відповідний перерахунок пенсій позивача, її максимальний розмір визначається ст. 67 Закону України „Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка теж є відсильною нормою з посиланням на ст. ст. 28, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, яка згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів i нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією та законами України основних соціальних гарантій, визначаються Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”.
За змістом абзацу третього статті 1 цього Закону державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.
Відповідно до вимог Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних i культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендії та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України. Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України i щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Визначений ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений Законом України „Про державний бюджет України на відповідний рік”, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розмири інших видів соціальних виплат та допомоги.
Мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є відправною величиною, від якої проводиться розрахунок пенсій, визначений в статті 54 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Таким чином позовні вимоги позивача в частині зобов»язання відповідача здійснювати виплату позивачеві державної пенсії в розмірах у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд частково задовольняє позовну заяву позивача в частині зобов»язання відповідача нараховувати і сплачувати позивачеві додаткову пенсію за шкоду здоров»ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, оскільки позивач має 3-ю групу інвалідності, а відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам 3-ї групи - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
На пiдставi вищевикладеного, керуючись ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ вiд 28 лютого 1991 року зi змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17 листопада 2005 року № 3108 - IV, ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування», ст.ст. 8-14, 71, 155, 159, 160-164, 167, 185, 186 КАС України суд, -
Адмiнiстративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду у Київському районі м.Харкова про призначення та виплату державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду у Київському районі м.Харкова щодо не здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова провести перерахунок з 08.09.2009 р. та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії, встановленому ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнодержавне пенсійне страхування».
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя С.А.Колесник
Повний текст постанови виготовлено 02 лютого 2010 року.