20 листопада 2018 року справа №812/1801/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Сіваченка І.В., Шишова О.О., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року (повний текст складено 16 лютого 2018 року в м. Сєвєродонецьк) у справі № 812/1801/17 (суддя І інстанції - Кисельова Є.О.) за позовом Відділу освіти Троїцької районної державної адміністрації Луганської області до Головного управління ДФС у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Державна фіскальна служба України про визнання протиправним та скасування рішення,-
29 листопада 2017 року Відділ освіти Троїцької районної державної адміністрації Луганської області (далі - позивач) , з урахуванням уточнень та заміни належного відповідача по справі, звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Луганській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Державна фіскальна служба України в якому остаточно просить визнати рішення № 0014981305 від 04.09.2017 про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 49341,36 грн., винесену ГУ ДФС у Луганській області (арк. спр. 21-25).
В обґрунтування уточненого адміністративного позову зазначено, що позивачем 14.09.2017 року було отримане рішення ГУ ДФС у Луганській області від 4 вересня 2017 року № 0014981305 про застосування штрафних санкцій та нарахування нені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 23.12.2013 року до 08.12.2014 року. Однак позивач не згодний щодо застосування штрафних санкцій та нарахування пені у зв'язку з тим, що відповідно до абзацу 2 частини 8 статті 9 З У "Про збір та облік єдиною висим, на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" Відділ освіти Троїцької РДА під час кожної виплати заробітної плати, на суму якої нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум сплачує нарахований на ці виплати єдиний внесок у встановленому розмірі. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці.
Затримка сплати єдиною внеску в період з 23.12.2013 року по 08.12.2014 року відбулася не з вини відділу освіти Троїцької РДА, а в зв'яку з відсутнітю фінансування на оплату праці за вказаний період.
Борг за період з 23.12.2013 року по 23.12.2013 року вважаться безнадійним податковим боргом", а саме згідно з пунктом 101.2 статті 101 Податкового кодексу України далі ПКУ) податковим боргом платника податків, стосовно якою минув сірок давності встановлений цим Кодексом. Відповідно до пункту 114.1 статті 114 ПКУ граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань.
З вищевикладених підстав, позивач просив визнати рішення № 0014981305 від 04.09.2017 про сплату заборгованості по єдиному внеску на загальнодержавне соціальне страхування в сумі 49 341, 36 грн., винесене ГУ ДФС у Луганській області.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року у справі № 812/1801/17 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення від 04.09.2017 № 0014981305 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 23.09.2014 по 08.12.2014 в сумі 48 843, 35 (сорок вісім тисяч вісімсот сорок три гривні 35 коп.) У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що саме по собі включення того чи іншого населеного пункту до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, не є безумовною підставою для невиконання чи виконання не в повному обсязі платниками єдиного внеску своїх обов'язків, передбачених частиною другою статті 6 Закону № 2464.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Відділ освіти Троїцької районної державної адміністрації Луганської області (код ЄРДПОУ 02142135) зареєстрований як юридична особа за адресою: 92100, Луганська обл., Троїцький район, селище міського типу Троїцьке, вулиця Паркова, будинок 17, 23.05.2000 №1 378 120 0000 000044 (арк. спр. 158-160).
04 вересня 2017 року відповідачем винесено рішення № 0014981305 від 04.09.2017 про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 49341,36 грн. (арк. спр. 7, 32, 88).
Позивачем 21.09.2017 направлено до Державної фіскальної служби України скаргу на рішення від 04.09.2017 року № 0014981305 (арк. спр. 8, 29).
Державна фіскальна служба України винесла рішення про результати розгляду скарги №18319/5/99-99-11-02-02-25 від 27.10.2017 згідно пункту 4 розділу IV Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладання штрафу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 № 1124, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.02.2016 за № 178/28308, вирішив рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 04.09.2017 № 0014981305 ГУ ДФС у Луганській області скаргу залишено без змін (арк. спр. 9-10, 30-31, 94-96, 105-107, 117-118), що підтверджується копією витягу з журналу реєстрації вихідної кореспонденції за 2017 рік (арк. спр. 97, 108, 116, 124-126, 140-141).
Згідно відомостей інтегрованої картки платника зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування вбачається, що у позивача виникла заборгованість, яка станом на 08.02.2014 складає 49341,36 грн. (арк. спр. 50-87), та беручи до уваги розрахунок штрафних санкцій (арк. спр. 90-91).
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464) (тут і надалі положення Закону № 2464 наведені у редакції чинній на час виникнення спірних відносин між сторонами).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною 2 статті 6 Закону № 2464 встановлено обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати такий внесок.
Відповідно до частини 5 та частини 7 статті 9 Закону № 2464 сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
При цьому в частині 8 статті 9 Закону № 2464 передбачено, що платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів (пункту 1 частини 10 статті 9 Закону № 2464).
Таким чином, відповідачем 04.09.2017 на підставі частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за порушення позивачем статті 9 вказаного Закону було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0014981305, яким до відділу освіти Троїцької районної державної адміністрації Луганської області застосовано штрафні санкції та ненарахована пеня за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 23.12.2013 по 08.12.2014 року на загальну суму 49341,36 грн. з яких 41945,52, - штраф, 7395,84 грн. - пеня.
Однак, особливістю даної справи є те, що на час виникнення спірних правовідносин, а саме: станом на 08.12.2014 року, позивач перебував на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території проведення антитерористичної операції, а тому норми Закону № 2464 необхідно застосовувати з урахуванням норм Закону України № 1669-VII від 02.09.2014 "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон № 1669).
Підпунктом б пункту 8 статті 14-1 Закону № 1669 розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 доповнено пунктом 9-3 наступного змісту: "Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Відповідно до статті 1 Закону № 1669 період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Згідно абзацу 3 пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1669 перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція визначається Кабінетом Міністрів України.
Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" (втратив чинність), від 02 грудня 2015р. № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено Новоайдарський район.
Судом встановлено, що у спірному періоді позивач був платником єдиного внеску, який перебуває на обліку в органі доходів і зборів, розташованому на території проведення антитерористичної операції, а отже є суб'єктом правовідносин, до яких необхідно застосувати положення пункту 9-4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464.
З огляду на дію зазначеної норми, судом встановлено, що позивач звільнявся від виконання обов'язків платника єдиного внеску, встановлених частини 2 статті 6 Закону № 2464, починаючи з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.
Судом встановлено, що рішення від 04.09.2017 № 0012981305 про сплату боргу (недоїмки), частково охоплює період, у якому позивач звільняється від виконання обов'язків платника єдиного внеску, а саме: з 23 вересня 2014 року по 08 грудня 2014 року. Відповідно за цей період орган доходів і зборів не мав повноважень формувати та направляти позивачу рішення № 0014981305 від 04.09.2017 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Крім того, слід зазначити, що оскаржуване рішення органом доходів і зборів прийнято з посиланням на статтю 25 Закону № 2464, абзацом 2 частини 1 якої визначено, що положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Оскільки, як вже вище вказано, позивач у період з 23 вересня 2014 року по 08 грудня 2014 року в силу приписів закону був звільнений від обов'язків платника єдиного внеску, орган доходів і зборів позбавлений можливості застосовувати заходи впливу та стягнення до такого платника за період його звільнення від виконання обов'язків, встановлених частиною 2 статті 6 Закону № 2464.
Наявність заборони у застосуванні до позивача заходів впливу та стягнення, визначених статті 25 Закону № 2464, за невиконання обов'язків платника єдиного внеску з 23 вересня 2014 року по 08 грудня 2014 року, унеможливлює й формування та направлення позивачу рішення № 0014981305 від 04.09.2017 за цей період.
З огляду на дію зазначеної норми позивач звільнявся від виконання зобов'язань платника єдиного внеску встановлених частиною 2 статті 6 Закону України 2464, у тому числі передбачених підпунктом 1 частини 2 цієї статті а саме, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у період з 23 вересня 2014 року по 08 грудня 2014 року, а не взагалі перерахувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок.
Посилання відповідача на відсутність у позивача сертифікату Торгово-промислової палати України, як на підставу відмови у задоволенні позовних вимог, є необґрунтованими, оскільки подання такого сертифікату не є обов'язковою умовою для звільнення від обов'язків платника єдиного внеску, а є умовою для списання недоїмки, що не є тотожними поняттями у розмінні пунктів 9-4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464.
За таких обставин, судом встановлено, що рішення ГУ ДФС у Луганській області про сплату боргу від № 0014981305 від 04.09.2017 є частково протиправним та підлягає скасуванню в частині визначення позивачу недоїмки зі сплати єдиного внеску за період з 23 вересня 2014 року по 08 грудня 2014 року в сумі 48845,35 грн.
Посилання позивача на те, що оскаржуване рішення від 04.09.2017 № 0014981305 в частині боргу за період з 23 вересня 2014 року по 08 грудня 2014 року має бути скасоване через відсутність фінансування, судом першої інстанції визнано незмістовними, оскільки відсутність фінансування не може бути підставою від звільнення виконання зобов'язання, щодо сплати податків, визначених статтею 9 Закону України № 2464, та на вказаний період дія Закону України № 1669 не розповсюджується.
Таким чином, оскаржуване рішення в частині зобов'язання позивача сплатити борг за період з 23 вересня 2014 року по 08 грудня 2014 року є правомірним та скасуванню не підлягає, а відтак в задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.
Вищезазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05 листопада 2018 року у справі № 805/918/16-а.
При викладених обставинах, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року у справі № 812/1801/17 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року у справі № 812/1801/17- залишити без змін.
Повне судове рішення складено 20 листопада 2018 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий А.А. Блохін
Судді І.В. Сіваченко
О.О. Шишов