ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
21 листопада 2018 року № 826/15555/16
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом адвоката Захарова Артема Вячеславовича до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся адвокат Захаров Артем Вячеславович (далі - позивач та/або Захаров А.В.) з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - відповідач та/або НАЗК) та просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції щодо ненадання інформації на адвокатський запит адвоката Захарова Артема Вячеславовича від 17.06.2016 року №6-АЗ/2016;
- зобов'язати Національне агентство з питань запобігання корупції у строк не менше п'яти днів з дня набрання рішення суду по справі за цим позовом законної сили надати відповідь на адвокатський запит адвоката Захарова Артема Вячеславовича від 17.06.2016 року №6-АЗ/2016 на наступні питання (станом на день надходження адвокатського запиту до Національного агентства з питань запобігання корупції):
1) Чи повідомляв Генеральний прокурор України ОСОБА_3 з часу свого призначення на посаду Національне агентство з питань запобігання корупції про наявність потенціального, реального конфлікту інтересів щодо кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 та позову ОСОБА_4 до фізичної особи ОСОБА_3, інтернет видання «Українська правда», третя особа на стороні відповідача Генеральна прокуратура України?
2) Чи звертався Генеральний прокурор України ОСОБА_3 до Національного агентства з питань запобігання корупції за роз'ясненнями з приводу існування вказаних вище реальних конфліктів інтересів?
3) Чи вживав Генеральний прокурор України ОСОБА_3 з часу призначення на посаду до моменту подання цього запиту заходи, передбачені розділом V Закону України «Про запобігання корупції» щодо запобігання, врегулювання вищевказаних конфліктів інтересів?
Мотивуючи позовні вимоги позивач, серед іншого вказав, що відповіді НАЗК на його адвокатський запит від 17.06.2016 року №6-АЗ/2016 фактично надано не було, оскільки листом від 29.06.2016 року №40-07/407 відповідачем не надано відповідей на поставлені питання, що відображені в адвокатському запиті.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, які викладені в письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи.
В судовому засіданні 23.04.2018 року судом ухвалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
17.06.2016 року №6-АЗ/2016 позивач скерував до Національного агентства з питань запобігання корупції адвокатський запит, у якому просив повідомити наступне:
1) Чи повідомляв Генеральний прокурор України ОСОБА_3 з часу свого призначення на посаду Національне агентство з питань запобігання корупції про наявність потенціального, реального конфлікту інтересів щодо кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 та позову ОСОБА_4 до фізичної особи ОСОБА_3, інтернет видання «Українська правда», третя особа на стороні відповідача Генеральна прокуратура України?
2) Чи звертався Генеральний прокурор України ОСОБА_3 до Національного агентства з питань запобігання корупції за роз'ясненнями з приводу існування вказаних вище реальних конфліктів інтересів?
3) Чи вживав Генеральний прокурор України ОСОБА_3 з часу призначення на посаду до моменту подання цього запиту заходи, передбачені розділом V Закону України «Про запобігання корупції» щодо запобігання, врегулювання вищевказаних конфліктів інтересів?
Листом від 29.06.2016 року №40-07/407 відповідач повідомив, що на сьогодні здійснюється процес формування кадрового складу апарату Національного агентства з питань запобігання корупції, підготовки першочергових документів та створення належних умов щодо забезпечення його роботи.
Одночасно, у вказаному листі НАЗК повідомило Захарова А.В., що про початок діяльності Національного агентства буде повідомлено на його офіційному веб-сайті (підпункт «к» підпункту 1 пункту 1 «Формування та реалізація державної антикорупційної політики» Завдань і заходів з виконання державної програма щодо реалізації засад державної антикорупційної політик в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015 - 2017 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 року №265).
Вирішуючи спір по суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VІ (далі - Закон №5076-VІ).
Пунктом 1 частини 1 статті 1 зазначеного Закону визначено, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом, а захист - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону №5076-VІ).
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 19 Закону №5076-VІ видами адвокатської діяльності є захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до підпунктів 1, 7 частини 1 статті 20 Закону №5076-VІ під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою.
Частиною 1 статті 24 Закону №5076-VІ встановлено, що адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз'яснень положень законодавства.
Надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.
Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, в розрізі частини 2 статті 24 Закону №5076-VІ зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.
У разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
При цьому, відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
Аналізуючи наведені правові норми суд приходить до висновку, що адвокатський запит є одним із механізмів надання адвокатом правової допомоги клієнту, відповідь на який має бути надано органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їх посадовим та службовим особами, керівниками підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Мотивуючи заперечення проти позову відповідач вказав, що ним бездіяльності не допущено, оскільки станом на час надання відповіді на адвокатський запит позивача фактична чисельність працівників НАЗК включало 27,3 відсотка від граничної чисельності працівників апарату Національного агентства з питань запобігання корупції, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2014 року №85.
Суд оцінивши доводи відповідача, як підставу для ненадання позивачу відповіді на постановлені питання в адвокатському запиті, вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначено Законом України «Про запобігання корупції» 14.10.2014 року №1700-VІІ (далі - Закон №1700-VІІ).
Відповідно до пункту 1 розділу XIІІ «Перехідні та прикінцеві положення» Закону №1700-VІІ він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності.
Частиною 1 статті 4 Закону №1700-VІІ визначено, що Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
В контексті приписів частини 3 статті 4 Закону №1700-VІІ Національне агентство утворюється Кабінетом Міністрів України відповідно до Конституції України, цього та інших законів України.
Питання діяльності Національного агентства у Кабінеті Міністрів України представляє Голова Національного агентства.
Згідно частини 2 статті 8 Закону №1700-VІІ організаційне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності Національного агентства здійснює його апарат.
Положення про апарат Національного агентства і його структура, а також положення про самостійні структурні підрозділи апарату затверджуються Національним агентством. Гранична чисельність працівників апарату Національного агентства затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Голови Національного агентства.
Керівник апарату та його заступники призначаються та звільняються Національним агентством.
Розпорядженнями Кабінету Міністрів України №1283-р, №1284-р від 11.12.2015 та №159-р, №160-від 16.03.2016 призначено членів НАЗК.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 року №1074 «Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади» визначено механізм здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - органи виконавчої влади) та їх територіальних органів (далі - Порядок №1074).
Відповідно до пункту 4 зазначеного Порядку орган виконавчої влади утворюється шляхом утворення нового органу виконавчої влади або в результаті реорганізації (злиття, поділу, перетворення) одного чи кількох органів виконавчої влади.
В силу приписів пункту 10 Порядку №1074 забезпечення здійснення заходів, пов'язаних з провадженням діяльності утвореним органом виконавчої влади, покладається на його керівника.
Пунктом 11 Порядку №1074 встановлено, що керівник утвореного органу виконавчої влади забезпечує здійснення заходів, пов'язаних з:
1) державною реєстрацією такого органу;
2) підготовкою: проекту положення про зазначений орган; пропозицій щодо встановлення граничної чисельності працівників такого органу;
3) затвердженням відповідно до закону структури та штатного розпису апарату даного органу і кошторису;
4) вирішенням інших питань відповідно до законодавства.
Аналіз наведеного дає суду підстави дійти висновку, що забезпечення здійснення заходів, пов'язаних з провадженням діяльності утвореним органом виконавчої влади, покладається на його керівника, у тому числі, затвердженням відповідно до закону структури та штатного розпису апарату даного органу і кошторису
Згідно з пунктом 13 Порядку №1074 акт Кабінету Міністрів України про можливість забезпечення здійснення утвореним органом виконавчої влади повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється, видається після здійснення заходів, пов'язаних з державною реєстрацією утвореного органу виконавчої влади як юридичної особи публічного права, затвердженням положення про нього, структури та штатного розпису його апарату, кошторису та заповненням 30 відсотків вакансій.
В той же час, згідно з частиною 2 статті 6 Закону №1700-VІІ голова Національного агентства: 1) організовує роботу Національного агентства, скликає та проводить його засідання, підписує протоколи засідань та рішення Національного агентства, забезпечує їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Національного агентства, організовує підготовку проекту порядку денного засідань Національного агентства, який вносить на його розгляд; 2) координує роботу членів Національного агентства, контролює роботу працівників його апарату; 3) призначає на посади та звільняє з посад у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, службовців апарату Національного агентства, крім керівника апарату та його заступників; 4) приймає на роботу та звільняє з роботи у порядку, передбаченому законодавством про працю, працівників апарату Національного агентства; 5) присвоює службовцям Національного агентства ранги державних службовців, вживає заходів заохочення, притягнення службовців апарату Національного агентства до дисциплінарної відповідальності; 6) приймає в установленому порядку рішення про розподіл бюджетних коштів, розпорядником яких є Національне агентство; 7) затверджує штатний розпис та кошторис Національного агентства; 8) представляє Національне агентство у відносинах з судами, іншими органами, підприємствами, установами і організаціями в Україні та за її межами, громадськістю; 9) скликає та проводить наради з питань, що належать до його компетенції; 10) у межах повноважень видає накази та доручення; 11) має право бути присутнім на засіданнях Верховної Ради України, її комітетів, постійних, тимчасових спеціальних та тимчасових слідчих комісій, а також брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях Кабінету Міністрів України, інших державних органів та органів місцевого самоврядування при розгляді питань, пов'язаних з формуванням та реалізацією антикорупційної політики; 12) здійснює передбачені цим Законом повноваження члена Національного агентства; 13) здійснює інші повноваження відповідно до цього та інших законів.
Поряд з цим, Положення про апарат Національного агентства з питань запобігання корупції затверджено рішенням Національного агентства запобігання корупції від 19.05.2016 року.
Тобто, суд аналізуючи вищевикладене в сукупності приходить до висновку, що голова Національного агентства безпосередньо організовує роботу Національного агентства, призначає на посади та звільняє з посад у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, службовців апарату Національного агентства, крім керівника апарату та його заступників та приймає на роботу та звільняє з роботи у порядку, передбаченому законодавством про працю, працівників апарату Національного агентств.
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань слідує, що НАЗК створено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2016 року №118, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи - у разі, коли державна реєстрація юридичної особи була проведена після набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" - 30.03.2016 року, номер запису: 1 070 102 0000 062522.
Тобто, з вказаного слідує, що НАЗК створено на підставі акту Кабінету Міністрів України та зареєстровано як орган державної влади 30.03.2016 року.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, зокрема, пункту 13 Порядку №1074, суд приходить до висновку, що відповідач мав можливість забезпечити здійснення своїх повноважень.
Разом з цим, посилання відповідача на підпункт "и" підпункту 1 пункту 1 розділу І "Формування та реалізація державної антикорупційної політики" Завдань і заходів з виконання Державної програми щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015 - 2017 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 року №265 (далі - Державна програма), відповідно до якого передбачено вжиття такого заходу щодо забезпечення початку роботи Національного агентства, як забезпечення формування кадрового складу апарату Національного агентства, необхідного для початку його роботи, індикатором виконання якого є, зокрема: апарат Національного агентства сформований щонайменше на 50 відсотків не можуть бути взяті до уваги судом, як підстава для відмови в задоволенні адміністративного позову, оскільки не дотримання вищевказаних умов свідчить лише про недотримання умов виконання Державної програми, а не про неможливість відповідачем здійснювати свої повноваження.
Суд наголошує, що НАЗК зареєстровано як орган державної влади 30.03.2016.
Крім того, суд не може взяти твердження відповідача проте, що Національне агентство з питань запобігання корупції розпочало свою діяльність згідно з рішенням «Про початок діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції» від 14.08.2016 року № 1, оскільки останнє функціонувало і до зазначеної дати, зокрема це підтверджується відповідним актом про його створення.
При цьому, суд акцентує увагу, що станом на день подання позивачем відповідного адвокатського запиту штатна чисельність працівників НАЗК становила 85 осіб.
Додаткового суд звертає увагу, що відповідачем в ході в розгляду справи не надано доказів на підтвердження неможливості надання повної відповіді на адвокатський запит з чисельністю працівників у 85 осіб.
На думку суду, наявність незаповненого штату органу держаної влади, у тому числі НАЗК не звільняє його від виконання покладених на нього функцій відповідно до закону.
Таким чином, на думку суду, надання відповідачем формальної відповіді на адвокатський запит, є неправомірною бездіяльністю, оскільки по суті предмету останнього відповідь не надана.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 1 ст. 77 КАС України)
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку, що в ході розгляду справи відповідачем не наведено обставин, які б свідчили про необґрунтованість позовних вимог.
За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Частиною 1 ст. 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає задоволенню, то судові витрати слід присудити накормить позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72, 77, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов адвоката Захарова Артема Вячеславовича (01030, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Національного агентства з питань запобігання корупції (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, б. 28, код ЄДРПОУ 40381452) задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції щодо ненадання інформації на адвокатський запит адвоката Захарова Артема Вячеславовича від 17.06.2016 року №6-АЗ/2016.
3. Зобов'язати Національне агентство з питань запобігання корупції у строк встановлений «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VІ надати відповідь на адвокатський запит адвоката Захарова Артема Вячеславовича від 17.06.2016 року станом на час його надходження до Національного агентства з питань запобігання корупції.
4. Судові витрати в розмірі 1 102 (одна тисяча сто дві) грн. 42 коп. присудити на користь Захарова Артема Вячеславовича (01030, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства з питань запобігання корупції (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, б. 28, код ЄДРПОУ 40381452).
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя М.А. Бояринцева