ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
19 листопада 2018 року № 826/8476/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доДержавної пенітенціарної служби України в особі Державної установи «Генеральна дирекція державної кримінально-виконавчої служби України»
провизнання протиправним дій та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної пенітенціарної служби України в особі Державної установи «Генеральна дирекція державної кримінально-виконавчої служби України», у якому просив:
- визнати неправомірними дії Державної пенітенціарної служби України в особі Державної установи «Генеральна дирекція державної кримінально-виконавчої служби України» щодо відмови в підготовці та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на пільгових умовах та зобов'язати Державну пенітенціарну службу України в особі Державної установи «Генеральна дирекція державної кримінально-виконавчої служби України» підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві документи на ОСОБА_1 для призначення пенсії за вислугу років на пільгових умовах у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що замість виконання вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 (далі - Порядок), ДПтС України неправомірно витлумачив законодавство та вирішив, що позивач не має права на пенсію за вислугою років, а отже вийшов за межі своїх повноважень. При цьому, позивач зазначає, що Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу служба України» встановлено пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів. Крім того, право на пенсію за вислугою років не залежить від наявної відповідної кількості виключно календарної вислуги, пільгова пенсія враховується саме при призначенні пенсії, а не при призначенні розміру такої пенсії. Таким чином позивач вважає, що вказаними діями відповідача порушуються його права, а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом з метою захисту свого порушеного права.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу, в разі невизнання адміністративного позову, у встановлений строк надати суду відзив на позовну заяву.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що у позивача не достатньо календарного стажу для призначення пенсії, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Згідно з наказом №ДЗД/16-3/179-16 від 30 грудня 2016 року, відповідно до пункту 5 статті 23 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України», пункту 4 частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію» від 20 лютого 2017 року ОСОБА_1 звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України.
Згідно даного наказу, вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні становить 19 років 4 місяці та 2 дні. У пільговому обчисленні вислуга років становить 23 роки 5 місяців та 22 дні.
Позивач 18 січня 2018 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з належним пакетом документів для призначення пенсії за вислугою років у відповідності до статті 23 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України».
Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 19 лютого 2018 року у призначенні зазначеного виду пенсії відмовлено через порушення порядку подання документів.
Позивач 18 січня 2018 року звернувся до Міністерства юстиції України з заявою про оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення пенсії за вислугу років.
Проте, листом від 21 лютого 2018 року позивачу відмовлено у підготовці та поданні до органів Пенсійного фонду України документів для призначення пенсії за вислугу років, оскільки календарна вислуга років при звільненні складала 19 років 4 місяці та 2 дні.
Вважаючи таку відмову протиправною та такою, що порушує законні права та охоронювані інтереси, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». При звільненні зі служби особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» (частина 3 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України»).
Відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше.
Положеннями частини 1 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» визначено, що держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України.
Відповідно до частини 4 статті 23 Закону, особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів; особам, які проходять службу у воєнізованих формуваннях і установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, - один місяць служби за півтора місяця, а в установах виконання покарань, призначених для тримання і лікування інфекційних та психічно хворих засуджених, - один місяць служби за два місяці за переліком посад і в порядку, що затверджуються Міністерством юстиції України.
Військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби (частина 1 статті 2 вказаного Закону).
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, з аналізу положень якого можна дійти висновку, що пільгова вислуга років враховується саме при призначенні виду пенсії та не ставиться в залежність від наявності виключно календарної вислуги років.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2006 року № 1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1.
Зокрема, пунктом першим встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи міністерств та відповідних служб.
У відповідності до вказаного Порядку, на уповноважені структурні підрозділи міністерств та відповідних служб покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів.
В свою чергу рішення щодо призначення або відмови в призначенні певного виду пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» приймають органи Пенсійного фонду України (ст. 49 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).
Аналізуючи зміст зазначених норм та положень, можна дійти висновку про те, що виключно органи Пенсійного фонду України уповноважені приймати рішення про призначення або відмову у призначенні пенсії тим категоріям осіб, на яких розповсюджується дія Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Разом з тим, на Державну пенітенціарну служби України, у випадку вирішення питання про призначення пенсії у відповідності до вище вказаного Закону позивачу, покладено лише функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсію, необхідних для призначення пенсії документів.
При цьому, суд критично ставиться до наведених в відзиві ДПтС України доводів щодо необґрунтованості та безпідставності позовних вимог позивача, оскільки ДПтС України не уповноважений приймати рішення про призначення позивачу певного виду пенсії, а зобов'язаний лише підготувати та подати відповідний пакет документів до органів Пенсійного фонду України.
Крім того, посилання ДПтС України на відсутність календарної вислуги років у позивача для призначення останньому пенсії за вислугою років суперечать чинному законодавству, оскільки у відповідності до норм як Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», так і Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», визначено, що особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тому, з врахуванням наведеного, позовні вимоги щодо визнання неправомірними дій, ДПтС України щодо відмови у підготовці та поданні до ГУ ПФУ в м.Києві документів ОСОБА_1 для призначення йому пенсії за вислугою років на пільгових умовах та зобов'язання відповідача підготувати та направити до ГУ ПФУ в м.Києві документи стосовно позивача для призначення останньому пенсії за вислугою років на пільгових умовах у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, що затверджено постановою Правління Пенсійного Фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідач в порядку частини 2 статті 77 КАС України не довів законності своїх дій.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати неправомірними дії Державної пенітенціарної служби України в особі Державної установи «Генеральна дирекція державної кримінально-виконавчої служби України» щодо відмови в підготовці та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на пільгових умовах.
Зобов'язати Державну пенітенціарну службу України в особі Державної установи «Генеральна дирекція державної кримінальновиконавчої служби України» підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві документи ОСОБА_1 для призначення пенсії за вислугу років на пільгових умовах у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: 04086, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Державної пенітенціарної служби України в особі Державної установи «Генеральна дирекція державної кримінально-виконавчої служби України» (03115, м. Київ, вулиця Святошинська, 27, код ЄДРПОУ 41220556) понесені судові витрати у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.)
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко