про відкриття провадження в адміністративній справі
31 жовтня 2018 року м. Київ № 320/5691/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву
ФОП ОСОБА_1
до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області
про визнання протиправними та скасування приписа та постанови,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося ФОП ОСОБА_1 з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області від 30.07.2018 № 3-3007/2-10/10-12/3007/06/02, якою ФОП ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 165 690.
- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил від 16.07.2018 № С-1607/4.
Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Разом з позовною заявою, позивачкою подано до суду заяву про поновлення пропущеного строку на звернення до суду адміністративного суду, з даного приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із положеннями частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, статтею 5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудування» від 14 10.1994 року № 208/94-ВР постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачка оскаржує постанову Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області від 30.07.2018 № 3-3007/2-10/10-12/3007/06/02, яку відповідно до інформації з сайту ПАТ «Укрпошта» (трек-номер повідомлення 0113328865709) вона отримала 03.08.2018.
В обгрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, ФОП ОСОБА_1 зазначила наступне, що Акт, Протокол та Припис їй було направлено 19.07.2018 року в одному конверті (відповідно опису вкладення до рекомендованого листа), однак у Приписі № С-1607/4 вказано про необхідність усунути начебто допущені нею порушення до 18.08.2018.
Проте, 30.07.2018 Інспектором Рубаном О.О. вже було винесено Постанову № 3- 3007/21-10/10-12/3007/06/02, що фактично позбавило її надати пояснення щодо зазначених у приписі порушень та захистити свої права.
Також ФОП ОСОБА_1 зазначає, що вона зателефонувала до головного інспектора Рубана О.О., який виносив вищевказані документи, аби пояснити що це помилка, однак в телефонній розмові отримала відповідь, що така інформація телефоном не надається. З цієї причини 06.08.2018 року нею було направлено пояснення до кожного із документів у письмовій формі з вимогою скасувати дані документи, як такі, що містять недостовірну інформацію.
Так, ФОП ОСОБА_1 зазначає, що з 01.08.2018 року вона проходила чергове обстеження та амбулаторне лікування (оскільки страждає на артеріальну гіпертонію II ступеню), а з 14.08.2018 року по 20.08.2018 перебувала з важливим приватним візитом за межами України, що підтверджується квитками та відмітками у закордонному паспорті (додано до позову).
Крім того, ФОП ОСОБА_1 зазначила, що у цей період не мала можливості займатись даним питанням, оскільки чекала на письмову відповідь на свої пояснення, а одразу до суду не звернулась, оскільки вважала, що сталась прикра помилка, і ймовірно ці документи підлягають скасуванню у межах повноважень працівників Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції.
До України ФОП ОСОБА_1 повернулася 21.08.2018, та лише на початку вересня отримала письмову відповідь Департаменту звичайним листом, де зазначалося, що Департамент діяв у рамках закону, оскільки ФОП ОСОБА_1 було вписано у повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації, як генерального проектувальника.
В подальшому позивач ходила на собистий прийом до начальника Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, оскільки не зрозуміла чи були скасовані вищевказані документи чи ні.
Зі слів ФОП ОСОБА_1 на особистому прийомі у заступника начальника їй пояснили, що ймовірно сталася помилка, проте єдиний шлях скасувати дані документи-це звернутися до суду.
Так позивач пояснює, що намагалася самостійно розібратися у процедурі оскарження постанови, вивчала процедуру та порядок оскарження, та через деякий час зрозуміла, що без професійної допомоги юриста не зможе правильно скласти позовну заяву.
Періодичне погіршення стану здоров'я, пошук профільного юриста, вихідні та святкові неробочі дні, консультації та збір необхідних документів відняли ще деякий час, оскільки будь-якому юристу необхідний час для детального вивчення обставин та матеріалів аби надати кваліфіковану юридичну допомогу.
Враховуючи викладене, та розмір штрафних санкцій у сумі 165 690 грн., дотримуючись права на доступу до суду, суд вирішив визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з вимогою про оскарження спірної постанови та поновити пропущений строк.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.
Нормами статті частини 1 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до частини 9 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Отже, визначення форми адміністративного судочинства, за правилами якого буде розглядатися справа, є обов'язковою умовою нового процесуального законодавства.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч. 2 ст. 12 КАС України).
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні(ч. 3 ст. 12 КАС України).
Згідно з вимогами статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи викладене, предмет спору та обставини справи, суд дійшов висновку, що справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.
Згідно з частиною 1 статті 179 Кодексу адміністративного судочинства України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 12, 257, 259, 171, 243 та 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Визнати поважними причини пропуску строку на звернення до суду з вимогою про оскарження спірної постанови та поновити пропущений строк на звернення до суду з вказаною позовною вимогою.
Відкрити провадження в адміністративній справі. Справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження.
2. Розпочати підготовку справи до судового розгляду.
3. Призначити підготовче засідання на 18 грудня 2018 року о 12:00 год.
Судове засідання відбуватиметься в приміщенні Київського окружного адміністративного суду (адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26).
4. Викликати для участі в підготовчому засіданні учасників справи (їх представників).
5. В порядку підготовки справи до судового розгляду витребувати від відповідача:
- належним чином засвідчені копії документів на підставі яких було проведено перевірку (повідомлення позивача про таку перевірку);
- належним чином засвідчені копії документів які були використані під час перевірки;
- докази того, що позивач, у повідомленні про початок виконання будівельних робіт та у декларації про готовність до експлуатації перевіряємих об'єктів зазначений генеральним проектувальником (докази, що позивач розробляв проектну документацію).
6. Запропонувати відповідачеві подати до суду відзив на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Роз'яснити відповідачеві, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
7. Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
8. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала про відкриття провадження у справі набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена лише з підстав порушення судом правил підсудності до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Панова Г. В.