Справа № 677/1186/16-ц
Провадження № 22-ц/4820/236/18
13 листопада 2018 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
Спірідонової Т.В., Ярмолюка О.І.,
секретаря: Кошельника В.М.,
учасники справи: представник апелянта Заболотний А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокрай» на заочне рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 16 квітня 2018 року (суддя - Боголюбова Л.М.) за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокрай» про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок та усунення перешкод у користуванні земельними ділянками,
У серпні 2016 року ОСОБА_5 звернувся в суду з позовом до відповідача про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок та усунення перешкод у користуванні земельними ділянками.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 31.10.2012 року між ним та Красилівською районною державною адміністрацією було укладено договір оренди земельних ділянок загальною площею 147,4561 га, що розташовані за межами с. Кульчини, Кульчинівської сільської ради, Красилівського району, Хмельницької області. Договір було зареєстровано в управлінні Держкомзему у Красилівському районі 13.11.2012 року за №682210004006466. Земельні ділянки було передано йому для ведення фермерського господарства.
Позивач вказував, що під час огляду орендованих ділянок він виявив, що ними користується інша юридична особа - ТОВ «Агрокрай», директором якого є Білявець О.П.. Оскільки земельні ділянки були вже засіяні, сторони дійшли згоди укласти договір суборенди на орендовані земельні ділянки. Договір суборенди укладено 14.11.2012 року строком на 2 роки до 14.11.2014 року. В подальшому у грудні 2013 року за ініціативи відповідача було укладено інший договір суборенди датований 31.12.2013 року строком на 1 рік - до 01.01.2014 року. 31 грудня 2014 року за ініціативи відповідача було укладено додаткову угоду до Договору суборенди земельних ділянок від 31.12.2013 року, якою було продовжено строк суборенди до 31 грудня 2015 року.
В грудні 2015 року позивач повідомив ТОВ «Агрокрай» в особі Білявця О.П., що не має наміру продовжувати з ним договір суборенди на 2016 рік, однак у травні 2016 року, під час огляду орендованих ділянок, позивач виявив, що вони знову засіяні, як наслідок 13.05.2016 року направив на його адресу вимогу про звільнення земельних ділянок, повторна вимога була направлена 30.05.2016 року, однак відповідач зайняті ним земельні ділянки не звільнив.
За наведених обставин позивач просив задовольнити його позовні вимоги.
Заочним рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 16 квітня 2018 року позов ОСОБА_5 задоволено.
Зобов'язано директора ТОВ «Агрокрай» Білявця О.П. звільнити самовільно зайняті ним земельні ділянки загальною площею 147,4561 га, що розташовані за межами с.Кульчин Кульчинівської сільської ради Красилівського району Хмельницької області, які згідно договору оренди від 31.10.2012 року укладеного між ОСОБА_5 та Красилівською районною державною адміністрацією РДА та зареєстрованого в управлінні Держкомзему в Красилівському районі 13.11.2012 року №682210004006466 перебувають у користуванні ОСОБА_5. Вирішено питання судового збору.
В апеляційній скарзі ТОВ «Агрокрай», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення, взято лише безпідставні твердження позивача, які не підкріплені належними доказами для повного та об'єктивного вирішення справи. При цьому, апелянт зазначає, що судом не враховано, що 31.12.2015 року між сторонами було укладено угоду про внесення змін до Договору суборенди земельних ділянок від 31.12.2013 року, згідно якої термін оренди продовжено до 5 років, тобто до 31.12.2018 року. На підставі цієї угоди були внесені відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, однак суд не дослідив зазначену інформацію з вказаного реєстру.
Крім того, посилається на невірне застосування вимог ст.33 Закону України «Про оренду землі», оскільки з запереченнями щодо небажання продовжувати суборенду, та вимогами звільнення земельних ділянок ОСОБА_5 звернувся лише 13.05.2016 року, 30.05.2016 року, 18.01.2017 року, тобто після місячного строку встановленого вказаною нормою Закону України «Про оренду землі».
В судовому засіданні представник ТОВ «Агрокрай» Заболотний А.М. підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Позивач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки.
Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали цивільної справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом встановлено, що 31.10.2012 року на підставі розпорядження голови Красилівської районної державної адміністрації від 03.10.2012 року №488/2012-р, між ОСОБА_5 та Красилівською районною державною адміністрацією було укладено договір оренди земельних ділянок загальною площею 147,4561 га, що розташовані за межами с.Кульчини Кульчинівської сільської ради Красилівського району Хмельницької області. ОСОБА_5 передано в довгострокове платне користування земельні ділянки для ведення фермерського господарства.
31 жовтня 2012 року на виконання договору оренди ОСОБА_5 було передано орендовані ним земельні ділянки, про що складено відповідний акт прийому-передачі.
Договір оренди від 31.10.2012 року зареєстровано в управлінні Держкомзему в Красилівському районі Хмельницької області 13.11.2012 року за №682210004006466.
14 листопада 2012 року між ОСОБА_5 та ТОВ «Агрокрай» було укладено договір суборенди земельних ділянок строком на 2 роки, тобто до 14 листопада 2014 року.
Крім того, відповідно до договору суборенди земельних ділянок укладеного між ОСОБА_5 та ТОВ «Агрокрай» від 31.12.2013 року договір суборенди вищезазначених земельних ділянок укладено на один рік, договір набуває чинності з 01.01.2014 року та діє до 31.12.2014 року. Відповідно до п.3.2. зазначеного договору поновлення договору суборенди здійснюється відповідно до ст.33 Закону України «Про оренду землі».
31 грудня 2014 року між ОСОБА_5 та ТОВ «Агрокрай» укладено додаткову угоду до Договору суборенди земельних ділянок від 31.12.2013 року. Відповідно до п.1 додаткової угоди сторони за взаємною згодою вирішили внести зміни до Договору суборенди земельних ділянок укладеного між ними 31.12.2013 року і викласти п.3.1 Договору в наступній редакції Договір суборенди укладено на 2 роки, договір набуває чинності з 1 січня 2014 року та діє до 31 грудня 2015 року.
13 травня 2016 року ОСОБА_5 направлено на адресу ТОВ «Агрокрай» вимогу щодо звільнення зайнятих ним земельних ділянок. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення, поштове відправлення було отримано 20.05.2016 року.
30 травня 2016 року ОСОБА_5 звернувся до ТОВ «Агрокрай» повторно з вимогою щодо звільнення зайнятих ним земельних ділянок. Дана вимога отримана 02.06.2016 року.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що починаючи з 2015 року відповідачем не надано доказів щодо правомірності користування ним спірними земельними ділянками, в порушення земельного законодавства не виконує вимоги позивача щодо звільнення земельних ділянок, чим порушує його право на використання орендованої землі згідно укладеного договору оренди від 31.10.2012 року укладеного між ОСОБА_5 та Красилівською районною державною адміністрацією.
Апеляційний суд не погоджується з таким висновком, оскільки такого висновку суд першої інстанції дійшов при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Заперечуючи проти позовних вимог, доводи апеляційної скарги містять посилання на це, відповідач зазначав, що з 2015 року користувався спірними земельними ділянками на підставі договору суборенди від 31.12.2013 року (із додатково встановленим строком дії договору до 31.12.2015 року). В подальшому Угодою від 31.12.2015 року, укладеною між ОСОБА_5 та ТОВ «Агрокрай», внесено зміни до договору суборенди земельних ділянок від 31.12.2013 року, строк дії договору суборенди продовжено до 31.12.2018 року.
На підставі вказаного договору та додаткових угод до нього до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено відомості про користування земельними ділянками ТОВ «Агрокрай», що підтверджується наявними в матеріалах справи витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с.199-207 т.1).
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до частин першої та другої статті 8 Закону України «Про оренду землі» орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.
Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.
Отже, до правовідносин з договору суборенди застосовуються положення нормативно правових актів, які регулюють правовідносини з договору оренди, як до правовідносин, умови яких обмежуються умовами договору оренди.
Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" встановлено, що самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними (ст. 1).
Приписами ст. 212 ЗК України встановлено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до ст.126 ЗК України.
Згідно з ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Як вбачається із матеріалів справи 31 грудня 2014 року між ОСОБА_5 та ТОВ «Агрокрай» укладено додаткову угоду до Договору суборенди земельних ділянок від 31.12.2013 року. Відповідно до п.1 додаткової угоди сторони за взаємною згодою вирішили внести зміни до Договору суборенди земельних ділянок укладеного між ними 31.12.2013 року і викласти п.3.1 Договору в наступній редакції Договір суборенди укладено на 2 роки, договір набуває чинності з 1 січня 2014 року та діє до 31 грудня 2015 року.
Угодою від 31.12.2015 року укладеною між ОСОБА_5 та ТОВ «Агрокрай» 31.12.2015 року внесено зміни до договору суборенди земельних ділянок від 31.12.2013 року яким продовжено строк дії договору суборенди до 31.12.2018 року.
На підставі вказаного договору та додаткових угод до нього до Державного реєстру речових прав на нерухоме майна було внесено відомості про користування земельними ділянками ТОВ «Агрокрай», що підтверджується наявними в матеріалах справи витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.
В силу ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом.
Матеріали справи доказів, які б спростували зазначені обставини не містять.
За таких обставин підстав для задоволення позовних вимог не вбачається, оскільки користування відповідачем спірними земельними ділянками відбувається на відповідній правовій підставі.
Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, помилково дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки судом апеляційної інстанції задоволено апеляційну скаргу ТОВ «Агрокрай», скасовано ухвалене судом першої інстанції рішення та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, судовий збір сплачений ТОВ «Агрокрай» за подання апеляційної скарги покладається на позивача.
У зв'язку з наведеним із ОСОБА_5 на користь ТОВ «Агрокрай» підлягає стягненню судовий збір сплачений за подання апеляційної скарги в розмірі 2005 грн. 64 коп.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокрай» задовольнити.
Заочне рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 16 квітня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволення позову ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокрай» в особі директора Білявця Олега Петровича про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок та усунення перешкод у користуванні земельними ділянками відмовити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокрай» судовий збір у розмірі 2005 грн. 64 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 19 листопада 2018 року.
Судді: Т.О. Янчук
Т.В. Спірідонова
О.І. Ярмолюк