Справа № 810/2243/16 Суддя (судді) першої інстанції: Харченко С.В.
15 листопада 2018 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменка В. В.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А. Г.,
за участю секретаря Видмеденко О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області, Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання незаконними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 року, -
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконними та скасування: рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області від 11.12.2015 № 13842/10/10-13-11-02-10 про відмову у прийнятті податкової звітності; рішень від 22.02.2016 № 420/10/10-36-11-01-10 та від 10.05.2016 № 10272/6/99-99-08-02-01-15 про результати розгляду скарг.
Крім того, позивач просить суд зобов'язати Києво-Святошинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області внести відомості з поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС" податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2015 року, а також додатків та доповнення до неї до облікових даних позивача в інформаційних базах Державної фіскальної служби України.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 року позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
В засідання з'явився представник позивача, підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Інші учасники процесу, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов'язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з'ясування фактичних обставин, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Відкладення розгляду справи спричинить невиправдане порушення процесуального строку її розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що 10.12.2015 уповноваженою особою позивача особисто подано до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області у паперовій формі наступні документи: податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2015 року; додатки до вказаної декларації, а саме: додаток № 2 (розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01.02.2015 (Д2), додаток № 3 (розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3), додаток № 4 (заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4) та додаток № 5 (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5); доповнення до податкової декларації у формі листа від 10.12.2015 № 168/15, складене відповідно до вимог пункту 46.4 статті 46 Податкового кодексу України.
За результатами аналізу податкової декларації позивача з податку на додану вартість за листопад 2015 року на предмет її відповідності вимогам Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області було прийнято рішення від 11.12.2015 № 13842/10/10-13-11-02-10, викладене у формі листа, про відмову у прийнятті податкової звітності.
Така відмова мотивована порушенням позивачем вимог пункту 49.4 статті 49 Податкового кодексу України, який передбачає обов'язок подання до контролюючого органу податкової звітності з податку на додану вартість в електронній формі всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Скарги позивача рішеннями Головного управління ДФС у Київській області від 22.02.2016 № 420/10/10-36-11-01-10 та Державної фіскальної служби України від 10.05.2016 № 10272/6/99-99-08-02-01-15 залишено без задоволення, а рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, викладене у формі листа від 11.12.2015 № 13842/10/10-13-11-02-10, - без змін, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основним нормативно-правовим актом, яким врегульовані спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-УІ (надалі - ПК України).
Так, у відповідності до положень п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України одним з обов'язків платника податку є подання до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітності та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Пунктом 46.1 ст.46 ПК України передбачено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання (пункт 48.1 статті 48 Податкового кодексу України).
Згідно п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.
Відповідно до п. 49.3 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання (пункт 48.1 статті 48 Податкового кодексу України).
З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", згідно з яким запроваджено систему електронного адміністрування податку на додану вартість та передбачено подання податкової звітності з податку на додану вартість в електронній формі.
Так, з 01.01.2015 положеннями абзацу другого пункту 49.4 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Водночас, відповідно до підпункту 49.8. цієї статті прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
При цьому, згідно з підпунктом 49.10 статті 49 ПК України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.
Пунктом 49.11. визначено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що контролюючий орган може відмовити у прийнятті податкової декларації виключно у випадку порушення платником податку при її заповненні вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового Кодексу України.
Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку, за наявності, (п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 ПК України).
Відповідно до пункту 48.4. у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.
Перелік підстав для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у прийнятті податкової декларації носить виключних характер та розширеному тлумаченню не підлягає.
Недодержання платником податків приписів пункту 49.4. статті 49 Податкового Кодексу України щодо подання податкової звітності з податку на додану вартість в електронній формі та надання такої звітності у паперовій формі, само по собі, не є підставою для відмови у прийнятті податкової декларації, при умові наявності у поданих документах реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті рішення від 11.12.2015 № 13842/10/10-13-11-02-10 про відмову у прийнятті податкової звітності Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області діяла неправомірно, у зв'язку з чим вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.
Враховуючи те, що судом визнано незаконним та скасовано рішення відповідача про відмову у прийнятті декларації, то вимога про зобов'язання Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийняти одержану податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць листопад 2015 року з додатками та доповненнями до неї Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС" з введенням до інформаційних баз даних ДФС України відомостей з цих поданих Позивачем документів також підлягає задоволенню.
Крім того, вимоги про визнання незаконними рішення Головного управління ДФС у Київській області від 22.02.2016 № 420/10/10-36-11-01-10 та Державної фіскальної служби України від 10.05.2016 № 10272/6/99-99-08-02-01-15, якими скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, викладене у формі листа від 11.12.2015 № 13842/10/10-13-11-02-10 - без змін, є похідними та також підлягають задоволенню.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітаполіс" в повному обсязі та наявність правових підстав для їх задоволення.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області, Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання незаконними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 року - скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області від 11.12.2015 № 13842/10/10-13-11-02-10 про відмову у прийнятті податкової звітності визнати незаконним та скасувати.
Рішення Головного управління ДФС у Київській області від 22.02.2016 № 420/10/10-36-11-01-10 про результати розгляду скарги визнати незаконним та скасувати.
Рішення ДФС у Київській області від 10.05.2016 № 10272/6/99-99-08-02-01-15 про результати розгляду скарги визнати незаконним та скасувати.
Зобов'язати Києво-Святошинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області внести відомості з поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС" податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2015 року, а також додатків та доповнення до неї до облікових даних позивача в інформаційних базах Державної фіскальної служби України.
Стягнути з Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (08132, м. Вишневе, вул. Ломоносова, 34 Київської області Код ЄДРПОУ 39471029) на користь Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС" (08152, Київська обл., м. Боярка, Територія технікуму, буд.16, код ЄДРПОУ 344439389) судовий збір за подання до суду позову та апеляційної скарги в розмірі 7027 (сім тисяч двадцять сім ) грн. 80 коп.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
А. Г. Степанюк
Повний текст постанови виготовлено 20.11.2018 року.