19 листопада 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/248/18
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шевчук О.А.
суддів: Бойко А.В. , Осіпов Ю.В.
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Миколаївське спеціалізоване управління №139" на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2018 р. та рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 р. по справі №814/248/18 за позовом ОСОБА_1 до Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, 3-тя особа Приватне акціонерне товариств "Миколаївське спеціалізоване управління № 139" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 року залучено до участі у справі у якості третьої особи Приватне акціонерне товариство "Миколаївське спеціалізоване управління № 139" без самомстійних вимог на предмет спору.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.04.2018 р. адміністративний позов задоволено.
На зазначені рішення суду Приватне акціонерне товариство "Миколаївське спеціалізоване управління № 139" подали апеляційну скаргу. Разом з апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали та рішення суду першої інстанції та прийняти апеляційну скаргу до провадження. Зазначене клопотання обгрунтовано тим, що про порушення прав стало відомо 12.09.2018 р., коли апелянтом був отриманий лист Інгульського об'єднаного УПФУ м.Миколаєва Миколаївської області, яким з підприємства була стягнута сума відшкодувань фактичних витрат на виплату та доставку пенсій. Також апелянт зазначає в своєму клопотанні, що на момент отримання оскаржуваних рішень суду 13.04.2018 року були відсутні порушення прав та обов'язків підприємства, оскільки були відсутні дані про фактичне призначення пенсії, а тому вважаєють що строк пропущений з об'єктивних причин.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.10.20.18 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Миколаївське спеціалізоване управління № 139" залишено без руху, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду з апеляційною скаргою. Визнано неповажними причини пропуску строку зазначені апелянтом та запропоновано надати інші поважні причини, які унеможливлювали звернутись до суду.
Згідно поштового повідомлення 31.10.2018 року апелянт отримав копію ухвали суду (а.с.169).
05.11.2018 року на виконання ухвали суду Приватне акціонерне товариство "Миколаївське спеціалізоване управління № 139" надало заяву про поновлення строку.
В обгрунтування заяви зазначається, що лише 12.09.2018 р. з листа Інгульського об'єднаного УПФУ м.Миколаєва Миколаївської області їм стало відомо про стягнення з підприємства суми відшкодувань фактичних витрат на виплату та доставку пенсій. Підприємство зазначає, що не мало об'єктивних підстав для оскарження, оскільки вони не знали, яким чином оскаржуване рішення вплине на їх права та вважають, що резолютивна частина рішення є імперативною та передбачала обов'язок відповідача нарахувати пенсію на пільгових умовах і не впливала безпосередньо на права ПрАТ, а тому вважають що строк пропущено з поважних причин.
У відповідності до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Судова колегія дослідивши надану заяву зазначає, що фактично дублює заяву про поновлення строку надану разом з апеляційною скаргою, підстави зазначені для поновлення строку є не поважними та не достатніми для відкриття апеляційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно ч. 1, ч. 2 ст. 295 КАС України (в редакції, яка діє з 15.12.2018 р.) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Європейський Суд з прав людини в рішенні «Рябих проти Росії» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Таким чином Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обгрунтованих причин порушує приницп правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження. Якщо подання скарги з недотриманням строку оскарження пов'язане з тим, що скаржнику невчасно направлено судове рішення, то така причина є поважною і за умови наявності заяви про поновлення строку оскарження та підтвердження цього факту належними доказами строк оскарження має бути поновленим.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана ухвала та рішення суду першої інстацнії були прийняті в письмовому провадженні.
Відповідно до супровідних листів від 05.04.2018 року копії рішень суду були надіслані сторонам по справі.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копія оскаржуваної ухвали від 03.04.2018 року та рішення суду першої інстанції від 04.04.2018 року були надіслані ПрАТ "Миколаївське спеціалізоване управління № 139" та отримані за довіреністю Кухмай 13.04.18 р. (а.с. 84), зазначене також не заперечується апелянтом.
Апеляційну скаргу подано до суду першої інстанції 14.09.2018 року, тобто з пропуском встановленого КАС України строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Доводи апелянта, що про порушення прав стало відомо лише 12.09.2018 р. з листа Інгульського об'єднаного УПФУ м.Миколаєва Миколаївської області про стягнення з підприємства суми відшкодувань фактичних витрат на виплату та доставку пенсій є недостатніми підставами поновлення пропущеного строку, оскільки апелянту було відомо про оскаржувані рішення, повний текст якого отримано 13.04.2018 року, з 13.04.2018 року.
Суд не приймає до уваги позицію апелянта, що на момент отримання рішення йому було не відомо про порушення їх прав, оскільки апелянт отримав повний текст рішення та мав змогу з ним ознайомитись. Також суд зазначає, що апелянтом було отримано повний текст оскаржуваного рішення, з мотивувальної частини якого вбачаються підстави задоволення позовних вимог. У разі не зрозумілості судового рішення, заявник мав право звернутись до суду з заявою про його роз'яснення, що передбачено Кодексом адміністративного судочинства.
Крім цього, колегія суддів звертає увагу, що апелянт в апеляційній скарзі не погоджується з висновками суду, що викладені у мотивувальній частині рішення, текст якого апелянт отримав 13.04.2018 року, однак не оскаржив це рішення у строки, визначенні законом.
Виходячи з вищевикладеного суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що задоволення клопотання апелянта про поновленння пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до судового захисту, а саме позивача у справі.
Суд вважає, що Приватне акціонерне товариство "Миколаївське спеціалізоване управління № 139" не надали обгрунтованих доказів поважності причин пропуску строку, які не дозволили подати апеляційну скаргу в розумний строк без невиправданих зволікань.
У відповідності до п.4 ч.1 ст.299 КАС України у разі якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Таким чином вказані апелянтом в заяві підстави пропуску строку на оскарження ухвали та рішення суду не можуть бути визнані судом поважними, так як апелянт не був позбавлений реальної можливості вчасно подати апеляційну скаргу до суду, а тому в задоволенні його заяви про поновлення пропущеного строку слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 3, 243, 248, 250, 299, 325, 328, 329 КАС України,
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Миколаївське спеціалізоване управління № 139" на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2018 р. та рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 р. відмовити
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач Шевчук О.А.
Судді Осіпов Ю.В. Бойко А.В.