14 листопада 2018 року м. Дніпросправа № 804/36/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м. Дніпрі
апеляційну скаргу Комунального закладу «Криворізький психоневрологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року (головуючий суддя - Єфанова О.В.) в адміністративній справі
за позовом Комунального закладу «Криворізький психоневрологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради
до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області
про визнання незаконним та скасування припису, постанови, -
Комунальний заклад «Криворізький психоневрологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради (далі - Позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - Відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати акт Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №338/4.2-8 від 17.11.2017 р.;
- визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про усунення порушень законодавства від 17.11.2017р. №240/4.2-8;
- визнати протиправною та скасувати постанову начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 04.12.2017р. №338/4.2-8/939 про накладення на Комунальний заклад «Криворізький психоневрологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради штрафу у розмірі 9600,00 грн.
В обґрунтування адміністративного позову Позивач зазначив про те, що оскаржувані рішення не ґрунтуються на вимогах закону, винесені Відповідачем за відсутності належних правових підстав та з грубим порушенням законодавства.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду в задоволенні адміністративного позову Комунального закладу «Криворізький психоневрологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області відмовлено (а.с.69-72, т.2).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що станом на момент здійснення відповідачем інспекційного відвідування позивача визначення сум для виплати заборгованості із заробітної плати сестрам медичним відділення інтенсивної терапії, враховуючи зміни кваліфікаційної категорії та вислугу років, які відбувалися між періодами складання тарифікаційних списків за період з 01.06.2004р. по 31.12.2016р. здійснено, в той час як нарахування та виплата не відбулись, що, в свою чергу, свідчить про порушення позивачем вимог ч.7 ст.96 КЗпП України та ч.7 ст. 6 Закону України «Про оплату праці», ст.98 КЗпП України та ч. 1 ст.13 Закону України «Про оплату праці», а також ст.34 Закону України «Про оплату праці».
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Позивач оскаржив його в апеляційному порядку (а.с.83-92, т.2).
В апеляційній скарзі Позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема, тим, що невірне здійснення нарахувань та невиплата Закладом сум не може бути визнано як порушення вимог ч.7 ст. 96 КЗпП України, ч.7 ст. 6 Закону України «Про оплату праці», оскільки тарифікування оплати праці сестер медичних стаціонару відділення інтенсивної терапії в період з 01 червня 2004 року по 31 грудня 2016 року здійснювалось із суворим дотриманням спільного Наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров'я №308/519 від 05 жовтня 2005 року «Про впорядкування умов праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту», відповідно до підпункту 2 пункту 2.2.8., а саме як сестрам медичним стаціонарів. Судом не взято до уваги, що відповідно до класифікатора професій ДК 003:2010 на теперішній час існують 11 професій медичних сестер, серед яких - «сестра медична стаціонару» та «сестра медична анестезист».
Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній, зокрема, зазначає, що станом на момент здійснення інспекційного відвідування визначення сум для виплати заборгованості із заробітної плати сестрам медичним відділення інтенсивної терапії, враховуючи зміни кваліфікаційної категорії та вислугу років, які відбувалися між періодами складання тарифікаційних списків за період з 01 червня 2004 року по 31 грудня 2016 року здійснено, в той час як нарахування та виплата не відбулись, чим порушено вимоги ч.7 ст. 96 КЗпП України та ч.7 ст. 6 Закону України «Про оплату праці».
Представники Позивача, кожен окремо, у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги.
Представник Відповідача у судовому засіданні проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував.
Заслухавши пояснення представників сторін, кожного окремо, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що підстави для скасування судового рішення відсутні, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що в період з 13.11.2017р. по 17.11.2017р. на підставі звернень працівників вх. №2761, №2763, №2765 від 27.10.2017р. та №2768, №2769 від 30.10.2017р. до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області щодо порушення відносно них законодавства про працю, наказу №443-1 від 08.11.2017р., згідно направлення №314/4.2-8 від 13.11.2017р. здійснено інспекційне відвідування Комунального закладу «Криворізький психоневрологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради з метою контролю за додержанням законодавства про працю.
За результатами вищевказаного інспекційного відвідування складено акт перевірки №338/4.2-8 від 17.11.2017р., в якому встановлено допущення Комунальним закладом «Криворізький психоневрологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради порушення вимог ч.7 ст.96 КЗпП України та ч.7 ст.6 Закону України «Про оплату праці», ст.98 КЗпП України та ч.1 ст.13 Закону України «Про оплату праці», а також вимог статті 34 Закону України «Про оплату праці», що полягало у нездійсненні виплати заборгованості із заробітної плати сестрам медичним відділення інтенсивної терапії, враховуючи зміни кваліфікаційної категорії та вислугу років, які відбувалися між періодами складання тарифікаційних списків, за період з 01.06.2004р. по 31.12.2016р.
З метою усунення виявлених інспекційним заходом порушень, інспектором праці на підставі акта перевірки №338/4.2-8 від 17.11.2017р. складено припис від 17.11.2017р. №240/4.2-8, в якому позивачу приписано: в подальшій роботі забезпечити дотримання вимог ст.6 Закону України «Про оплату праці» та ст.96 КЗпП України, ст.98 КЗпП України та ч.1 ст.13 Закону України «Про оплату праці», а також статті 34 Закону України «Про оплату праці» та у строк до 12.12.2017р. письмово інформувати Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області про виконання вимог припису з наданням копій підтверджуючих документів.
Також на підставі акта перевірки №338/4.2-8 від 17.11.2017р. відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 04.12.2017р. №338/4.2-8/939 про накладення на Комунальний заклад «Криворізький психоневрологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради штрафу у розмірі 9600,00грн.
Згідно з вимогами ст.6 Закону України «Про оплату праці» та ст.96 КЗпП України системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.
Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики).
Тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати.
Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
Схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, формується на основі:
мінімального розміру посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України;
міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів.
Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться роботодавцем згідно з професійними стандартами (кваліфікаційними характеристиками) за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
Відповідно до ст.98 КЗпП України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.
Судом встановлено, що у Комунальному закладі «Криворізький психоневрологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради сестрі медичній вищої категорії, що працює у відділенні інтенсивної терапії закладу охорони здоров'я, першопочатково посадовий оклад було встановлено за 9 тарифним розрядом Єдиної тарифної сітки.
Встановлюючи посадовий оклад сестрі медичній вищої категорії, що працює у відділенні інтенсивної терапії Комунального закладу «Криворізький психоневрологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради за 9 тарифним розрядом, позивач виходив з того, що тарифні розряди сестрам медичним поліклінік і диспансерів встановлюються відповідно до п.п.2 п.2.2.8 спільного наказу Міністерства праці та соціального політики України та Міністерства охорони здоров'я України від 05.10.2005 №308/519 «Про упорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення», а саме: сестрі медичній стаціонару з вищою кваліфікаційною категорією встановлюється 9 тарифний розряд. При цьому сестрі медичній з вищою категорією встановлюється 10 тарифний розряд згідно з п.п.1 п.2.2.8 спільного наказу Міністерства праці та соціального політики України та Міністерства охорони здоров'я України від 05.10.2005 №308/519 «Про упорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення» лише у разі, якщо відділення, в якому працює така медична сестра, має назву «відділення анестезіології та інтенсивної терапії», тобто у відділенні повинна також надаватися анестезіологічна допомога, а не лише інтенсивна терапія, як у позивача.
Аналогічна позиція підтримана і тарифікаційної комісією Комунального закладу «Криворізький психоневрологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради відповідно до протоколу засідання тарифікаційної комісії щодо визначення тарифікаційного розряду сестрам медичним стаціонару відділення інтенсивної терапії від 28.11.2017р. №2.
Штатний розклад відділення інтенсивної терапії Комунального закладу «Криворізький психоневрологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради був складений у відповідності до наказу Міністерства охорони і здоров'я України від 23.02.2000р. №33 «Про примірні штатні нормативи закладів охорони здоров'я» у кількості 25 ставок, з них: 6,5 старших лікарів, 12 старших сестер медичних стаціонару, 5,5 молодших медичних сестер та 1 ст. господині. Відділення інтенсивної терапії укомплектовано для надання цілодобової безперервної медичної допомоги. Після втрати чинності вищевказаного наказу зміни до штатного розпису не вносилися.
Не погоджуючись з вищевказаною позицією Комунального закладу «Криворізький психоневрологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради, працівниці відділення інтенсивної терапії цього медичного закладу медичні сестри з вищою категорією щодо встановлення їм тарифного розряду, звернулися до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області зі скаргами вх. №2761, №2763, №2765 від 27.10.2017р. та №2768, №2769 від 30.10.2017р.
При цьому судом встановлено, що до звернення працівниць позивача до відповідача з означеними вище скаргами, питання встановлення медичним сестрам тарифікаційного розряду вирішувалося позивачем шляхом звернення до Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської ОДА.
В свою чергу Департамент охорони здоров'я Дніпропетровської ОДА 22.12.2016р. звернувся з листом №11326/0/29-16 до Департаменту економіки та фінансової політики Міністерства охорони здоров'я України щодо питань оплати праці сестер медичних відділень інтенсивної терапії у закладах охорони здоров'я.
Згідно з листом виконуючого обов'язки директора Департаменту економіки та фінансової політики від 20.01.2017р. №10.1-17/10-СП/43/1356, розміри посадових окладів (тарифних ставок) працівників закладів охорони здоров'я визначаються за тарифними розрядами Єдиної тарифної сітки (далі - ЄТС), які встановлюються професіоналами, фахівцями залежно наявної кваліфікаційної категорії, робітникам - кваліфікаційного розряду у межах діапазону, визначеного для цих посад Довідником кваліфікаційних характеристики професій працівників і відображаються у тарифікаційному списку.
Відповідно до пп.1 п.2.2.8 спільного наказу Міністерства праці та соціального політики України та Міністерства охорони здоров'я України від 05.10.2005 №308/519 «Про упорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення» тарифні розряди посад фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою встановлюються для посад акушерок, сестер медичних: операційних, перев'язувальних, відділень (груп, палат) анестезіології та інтенсивної терапії, пологових будинків (відділень, палат), відділень (палат) новонароджених та недоношених дітей, центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, станції екстреної (швидкої) медичної допомоги, відділень екстреної (невідкладеної) медичної допомоги, пунктів невідкладної медичної допомоги, кабінету з аудіометрії; оптометристи; помічники: лікаря-епідеміолога, лікаря-стоматолога; фельдшера усіх спеціальностей, лаборанти (фельдшери-лаборанти), медичні сестри загальної практики сімейної медицини, лікарі зубні: вищої кваліфікаційної категорії встановлюється тарифний розряд 10.
Таким чином, сестрі медичній вищої категорії, що працює у відділенні інтенсивної терапії закладу охорони здоров'я, посадовий оклад встановлюється за 10 тарифним розрядом ЄТС.
Для проведення роботи з визначення посадових окладів працівників закладів охорони здоров'я та розмірів доплат і надбавок за наказом керівника створюється постійно діюча комісія у складі: заступник керівника з економічних питань (спеціаліст-економіст), головний бухгалтер, працівник, що займається питаннями кадрів, голова профспілкового комітету та інші особи, які можуть залучатися керівником закладу. Тарифікаційну комісію очолює керівник закладу.
Згідно з листом №383/1 від 02.03.2017р. головного лікаря ОСОБА_1 директору Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської облдержадміністрації Будяк Н.Ю. до теперішнього часу сестри медичні з вищою кваліфікаційною категорією відділення інтенсивної терапії тарифікувалися по 9 тарифному розряду.
Після отримання роз'яснення від МОЗ України, згідно з яким медичні сестри не тільки відділення анестезіології та інтенсивної терапії, а і медичні сестри відділення інтенсивної терапії з вищою кваліфікаційною категорією повинні були тарифікуватись по 10 тарифному розряду, позивачем було повідомлено про виникнення необхідності у перерахуванні заробітної плати сестрам медичним відділення інтенсивної терапії та запрошено погодження на здійснення перерахунку заробітної плати працівників відділення інтенсивної терапії з моменту відкриття даного відділення - з 01.06.2004р.
На зазначене директором департаменту Будяк Н.Ю. було надано відповідь, згідно з якою відповідно до п.1.9 загальних положень спільного Наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров'я України від 05.10.2005р. №308-519, керівник закладу, установи несе відповідальність за своєчасне та правильне визначення розміру заробітної плати працівників згідно з чинним законодавством.
При встановленні факту неправильної оплати праці керівник закладу, установи зобов'язаний вжити заходів щодо негайного виправлення помилок та виплати працівникові належної йому суми за весь час неправильної оплати, а також визначити ступінь дисциплінарної та матеріальної відповідальності осіб, безпосередньо винних у цьому.
Згідно з наказом від 14.06.2017р. №138з про визначення суми заборгованості з заробітної плати та призначення відповідальної особи за перерахунок заробітної плати працівникам відділення інтенсивної терапії на виконання вимог спільного Наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я від 05.10.2005р. №308/519 «Про упорядкування умов праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення», листа Міністерства охорони здоров'я Дніпропетровської облдержадміністрації від 06.02.2017р. №856/0/28/17 та листа Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської облдержадміністрації від 06.03.2017р. №1539/0/29-17 було призупинено дію наказу від 21.03.2017р №63з; зобов'язано у строк до 31.08.2017р. визначити суми для виплати заборгованості з заробітної плати сестрам медичним відділення інтенсивної терапії, враховуючи зміни кваліфікаційної категорії та вислугу років, які відбувалися між періодами складання тарифікаційних списків за період з 01.06.2004р. по 31.12.2016р., що було виконано.
Листом від 13.11.2017р. №3986 виконуючим обов'язки головного лікаря ОСОБА_1 було повідомлено директору Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської Облдержадміністрації, що бухгалтерською службою закладу проведено роботу щодо визначення сум необхідних для здійснення перерахунку заробітної плати сестрам медичним у відділенні інтенсивної терапії за період з 01.06.2004р. по 31.12.2016р. Також було зазначено, що правомірність даних виплат не може бути встановлена адміністрацією закладу, дане питання буде вирішуватись в судовому порядку.
Наказом від 13.11.2017р. №274з про доповнення до наказу №138з від 14.06.2017 на виконання вимог спільного Наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я від 05.10.2005р. №308/519 «Про упорядкування умов праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення», листа Міністерства охорони здоров'я Дніпропетровської облдержадміністрації від 06.02.2017 №856/0/28/17 та листа Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської облдержадміністрації від 06.03.2017р. №1539/0/29-17 було наказано у зв'язку з виявленням арифметичної помилки в додатку до Наказу від 14.06.2017р. №138з провести перерахунок суми необхідної для виплати заборгованості з заробітної плати сестрам медичним відділення інтенсивної терапії за період з 01.05.2016р. по 30.11.2016р. Перерахунок заробітної плати сестрам медичним відділення інтенсивної терапії за період з 01.06.2004р. по 31.12.2016 згідно наказу №138з від 14.06.2017р. та додатку до наказу №274з від 13.11.2017р. здійснено - визначено суми для виплати заборгованості з заробітної плати сестрам медичним відділення інтенсивної терапії, враховуючи зміни кваліфікаційної категорії та вислугу років, які відбувалися між періодами складання тарифікаційних списків за період з 01.06.2004р. по 31.12.2016р., суми для виплати: ОСОБА_3 - 17458,92грн., ОСОБА_4 - 16547,76грн., ОСОБА_5 - 17932,16грн., ОСОБА_6 - 6254,40грн., ОСОБА_7 - 16837,76грн.
Як зазначалось у листі 13.11.2017р. №3986, правомірність даних виплат не може бути установлена адміністрацією Комунального закладу «Криворізький психоневрологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради, дане питання буде вирішуватись в судовому порядку.
Судом встановлено, що станом на момент здійснення відповідачем інспекційного відвідування позивача визначення сум для виплати заборгованості із заробітної плати сестрам медичним відділення інтенсивної терапії, враховуючи зміни кваліфікаційної категорії та вислугу років, які відбувалися між періодами складання тарифікаційних списків за період з 01.06.2004р. по 31.12.2016р. здійснено, в той час як нарахування та виплата не відбулись, що, в свою чергу, свідчить про порушення позивачем вимог ч.7 ст.96 КЗпП України та ч.7 ст. 6 Закону України «Про оплату праці», ст.98 КЗпП України та ч. 1 ст.13 Закону України «Про оплату праці», а також ст.34 Закону України «Про оплату праці».
За наведених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно того, що Відповідач за наслідками проведеного інспекційного заходу дійшов вірних висновків про порушення Позивачем вищеозначених норм законодавства та, відповідно, правомірно видав припис про їх усунення, а також виніс постанову про накладення штрафних санкцій за їх допущення, що вказує на обґрунтованість відмови у задоволенні позовних вимог.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про відмову у задоволенні адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 31 травня 2018 року необхідно залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги Позивача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Комунального закладу «Криворізький психоневрологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року у справі №804/36/18 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
В повному обсязі постанова складена 19 листопада 2018 р.
Головуючий - суддя В.В. Мельник
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова