20 листопада 2018 року справа № 0540/5446/18-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Суддя Першого апеляційного адміністративного суду Сіваченко І.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року в справі № 0540/5446/18-а (головуючий І інстанції Буряк І.В.) за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії,-
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року в справі № 0540/5446/18-а за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно п. 1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Апелянт квитанцію про сплату судового збору не надав. У прохальній частині апеляційної скарги ОСОБА_1 просить покласти судові витрати на відповідача, проте, враховуючи відсутність за текстом скарги будь-якого посилання на незадовільний майновий стан та необхідність звільнення від сплати судового збору, суд дійшов висновку, що ця вимога стосується розподілу судових витрат за результатами розгляду спірних правовідносин.
Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлені Законом України «Про судовий збір», який набрав чинності з 01 листопада 2011 року.
За приписами ст. 3 Закону України «Про судовий збір» в даному випадку об'єктом справляння судового збору є апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції, прийняте в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Судовий збір сплачується як у безготівковій, так і в готівковій формі через установи банків чи відділення зв'язку та справляється за місцем розгляду справи.
У разі коли сплата судового збору здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, додається довідка, засвідчена підписом контролера та скріплена печаткою установи банку.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» пункт 3.2 за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою передбачена сплата судового збору в сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, при поданні цієї апеляційної скарги судовий збір повинен сплачуватися в розмірі: 1762,00 грн * 0,4 * 1,5 = 1057,20 грн (тисячу п'ятдесят сім гривень 20 копійок).
Судовий збір сплачується через банківські установи, чи поштові відділення зв'язку за рахунок платника. У призначенні платежу платник судового збору повинен вказати слова «судовий збір», код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається, пункт з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору.
Таким чином, апелянту потрібно сплатити судовий збір в розмірі 1057,20 грн за наступними реквізитами: отримувач коштів Краматор.УК/м Краматорськ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37944338; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банка отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача 34314206081008; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу Судовий збір, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в справі № 0540/5446/18-а, Перший апеляційний адміністративний суд, а також надати оригінал квитанції про сплату судового збору на адресу суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За приписами ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційну скаргу на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року (повний текст складено 23 вересня 2018 року) зареєстровано судом першої інстанції 08 листопада 2018 року. До апеляційної скарги додано заяву (клопотання) про поновлення про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, на обґрунтування якої зазначено, що строк пропущений з поважних причин, представник позивача отримав копію рішення 04.10.2018 та передав ОСОБА_1 06.10.2018.
Розглянувши цю заяву (клопотання) суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 16 березня 2018 року в справі № 808/418/17.
За приписами ч. 7 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє. Представник позивача ОСОБА_2 отримала копію судового рішення 04.10.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 104) та зазначено в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції (а.с. 106). Тобто саме з цієї дати має обчислюватись тридцяти денний строк звернення з апеляційною скаргою, який спливає 03.11.2018. Апеляційну скаргу подано через відділення поштового зв'язку компанії «Нова пошта», проте з наявної в матеріалах справи копії конверта неможливо встановити дату, коли скарга здана для відправлення.
Відповідно до ч. 6 ст. 120 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочій день. Разом з тим, для застосування цієї норми необхідно встановити, чи є 03.11.2018 вихідним днем.
Статтею 67 Кодексу законів про працю України вихідні дні регламентовані наступним чином:
«При п'ятиденному робочому тижнi працiвникам надаються два вихiдних днi на тиждень, а при шестиденному робочому тижнi - один вихiдний день.
Загальним вихiдним днем є недiля. Другий вихiдний день при п'ятиденному робочому тижнi, якщо вiн не визначений законодавством, визначається графiком роботи пiдприємства, установи, органiзацiї, погодженим з профспiлковим комiтетом пiдприємства, установи, органiзацiї, i, як правило, має надаватися пiдряд з загальним вихiдним днем.» (ч.ч. 1-2 ст. 67)
Тобто, визначення дня як вихідного безпосередньо пов'язано із робочим часом конкретного підприємства, установи, організації та не завжди пов'язане із днями тижня.
У межах спірних правовідносин для визнання причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року апелянту необхідно довести належними та допустимими доказами, що він подав скаргу до відділення поштового зв'язку для відправлення до 03.11.2018 включно, або наступного робочого дня в разі, якщо цей день є вихідним за графіком роботи відділення компанії «Нова пошта».
Зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення виявлених недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,-
У задоволенні заяви (клопотання) ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року в справі № 0540/5446/18-а за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії - залишити без руху для усунення недоліків, а саме: сплатити судовий збір та надати оригінал квитанції на адресу Першого апеляційного адміністративного суду, а також надати заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з посиланням на поважні підстави та відповідні докази.
Встановити десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з моменту отримання копії вказаної ухвали.
Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, у відкритті провадження за апеляційною скаргою буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Сіваченко