Справа № 539/3527/18
Провадження № 2-а/539/113/2018
16 листопада 2018 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
в складі: головуючого судді Іващенка Ю.А.,
при секретарі Карпенко Т.П.,
з участю представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лубни Полтавської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до поліцейського роти №4 батальйону УПП в Полтавській області ОСОБА_3 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до поліцейського роти №4 батальйону УПП в Полтавській області ОСОБА_3 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
В позові вказав, що 12.09.2018 року поліцейським роти №4 батальйону УПП в Полтавській області ОСОБА_3 було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. За змістом постанови він керував транспортним засобом МТЗ-82.1 д/н/з НОМЕР_1 та не мав при собі полісу обов'язкового страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів. З притягненням його до адміністративної відповідальності позивач не згоден, оскільки наявність поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності у осіб, які керують тракторами, самохідними шасі, самохідними сільськогосподарськими, дорожньо-будівельними і меліоративними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами, не є обов'язковим.
Позивач прохає суд постановити рішення, яким скасувати постанову серії НК №431445 від 12.09.2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав, прохав його задовольнити.
В судове засідання відповідач поліцейський роти №4 батальйону УПП в Полтавській області ОСОБА_3 не з'явився, був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив. На адресу суду 08.10.2018 року від відповідача поліцейського роти №4 батальйону УПП в Полтавській області ОСОБА_3 надійшов відзив, згідно якого позовні вимоги він не визнав, прохав суд відмовити позивачу в їх задоволенні, оскільки постанову про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_2 складено ним за порушення Правил дорожнього руху, і до адміністративної відповідальності він був притягнутий правомірно.
Приймаючи до уваги вимоги ч. 1 ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розгляд справи у відсутності відповідача.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Із матеріалів справи вбачається, що поліцейський роти №4 батальйону УПП в Полтавській області ОСОБА_3 12.09.2018 року виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №431445, якою притягнув ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме за те, що 12.09.2018 року о 15 год. 35 хв. на а/д Київ-Харків-Довжанський ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом МТЗ 82.1 д/н/з НОМЕР_1 не мав при собі поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1 ПДР України, і наклав на нього адміністративне стягнення у виді 425 гривень штрафу.
Ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно до ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний: мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно приписів пп. ґ п. 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
У п. 21.3 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.
Відповідно до п.21.4 цієї ж статті у разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особа несе відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, відповідальність за відсутність поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності настає за фактом експлуатації (керування) наземним транспортним засобом без відповідного поліса і покладається на особу, яка керує ним.
В даному випадку відповідачем встановлений факт відсутності у позивача (водія) страхового полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів під час керування трактором МТЗ 82.1, д/н/з НОМЕР_1.
Відповідно до визначення транспортного засобу, що міститься в п. 1.10 ПДР України, транспортний засіб - - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Трактор - це моторизований колісний або гусеничний транспортний засіб сільськогосподарського або лісогосподарського призначення, що має щонайменше дві осі та характеризується максимальною конструкційною швидкістю не менш як 6 кілометрів на годину, спеціально призначений для того, щоб тягти, штовхати, везти і приводити в рух змінні причіпні машини, що використовуються для виконання сільськогосподарських або лісогосподарських робіт, або буксирувати сільськогосподарські та лісогосподарські причепи. Зазначений транспортний засіб застосовується також для перевезення вантажів під час виконання сільськогосподарських та лісогосподарських робіт і обладнується сидіннями для пасажирів.
Аналогічні положення містяться і в п.5 Технічного регламенту затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1367.
Згідно пункту 1.5 статті 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» наземні транспортні засоби (далі - транспортні засоби) - це пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку у територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України та/або допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України для тимчасового користування, зареєстровані в інших країнах.
При укладанні договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховики щодо класифікації транспортних засобів використовують норми Державного стандарту України ДСТУ 2984-95 «Засоби транспортні дорожні. Типи. Терміни та визначення», затверджені та введені в дію наказом Держстандарту України № 31 від 25 січня 1995 року, а також Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08 травня 1993 року.
Відповідно до абзацу 2 п. 1.5 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів» у цьому Законі не вважається транспортним засобом пристрій, який підпадає під ознаки, зазначені у цьому пункті, але щодо якого не встановлено коригуючий коефіцієнт залежно від типу транспортного засобу.
Коригуючі коефіцієнти та їх розміри встановлено та затверджено Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про деякі питання здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 серпня 2010 року за № 689/17984.
Згідно з зазначеним Розпорядженням, трактор не відноситься до типів транспортних засобів щодо яких встановлений коригуючий коефіцієнт та не підлягає державній реєстрації та обліку у територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України, а реєструється державними інспекціями сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах на підставі Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 694 від 08 липня 2009 року.
Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення. Відомчу реєстрацію та облік транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, а саме: тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі (ст.34 Закону України «Про дорожній рух»).
Виходячи з наведених правових норм в їх сукупності, суд вважає, що трактор, за керування яким без страхового полісу притягнуто до адміністративної відповідальності позивача, не відноситься до наземних транспортних засобів у розумінні Закону України «Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів», тому наявність поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності у особи, що керує трактором, не є обов'язковою. Тому, відсутність у такої особи поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не встановить склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Разом із тим, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно позовної заяви позивач ОСОБА_2 не прохав закрити справу.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи викладене, керуючись ч. 2 ст. 9, п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2
Керуючись ст.ст. 9, 77, 139, 243-246, 250, 286 КАС України,
Позов ОСОБА_2 /ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП - 2532323152/ до поліцейського роти №4 батальйону УПП в Полтавській області ОСОБА_3 /місце знаходження 36008, м. Полтава, вул. Європейська, 164/ про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.
Скасувати постанову поліцейського роти №4 батальйону УПП в Полтавській області ОСОБА_3 серії НК №431445 від 12.09.2018 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в сумі 425 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням положень п.п. 15.5) Перехідних положень КАС України.
Відповідно до ст. 286 КАС України апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лубенського
міськрайонного суду ОСОБА_4