ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
20 листопада 2018 року № 826/5076/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України
в місті Києві
про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_2.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту - відповідач, Управління), в якому просить:
- визнати відмову Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві в призначенні пенсії за віком ОСОБА_2 на пільгових умовах за Списком №2 протиправною;
- зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві призначити та виплатити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, починаючи з 20 вересня 2017 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він працював повний робочий день на посаді електрозварника ручного зварювання та має загальний пільговий стаж більше 19 років.
20 вересня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пільгової пенсії за Списком №2 та надав всі необхідні документи, проте, листом від 05 грудня 2017 року відповідач відмовив позивачу у призначенні пільгової пенсії, мотивуючи свою відмову тим, що в пільгових довідках не зазначено чи проводилась атестація робочого місця та не зазначено, що позивач займався саме ручним зварюванням.
Вважаючи відмову відповідача в призначенні пенсії на пільгових умовах протиправною, позивач звернувся до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач у відзиві на позовну заяву послався на те, що ОСОБА_2 звернувся до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про призначення/перерахунок пенсії від 20 вересня 2017 року, до якої додав документи для підтвердження стажу, в тому числі пільгового.
Відповідно до уточнюючої довідки від 18 серпня 2009 року №154-к, виданої Публічним акціонерним товариством «ТрестКиївспецбуд», позивач працював на посаді електрозварника ручного зварювання у період з 01 листопада 1989 року по 01 лютого 2009 року, з 01 лютого 2009 року по 31 липня 2009 року, що передбачена Списком №2 постанови Кабінету Міністрів України №36 від 16 січня 2003 року, №1644 від 13 грудня 2004 року розділ ХХХІІІ - Загальні професії. Робітники: електрозварники ручного зварювання.
Проте, як зазначив відповідач у відзиві на позовну заяву, в даній довідці не зазначено накази про атестацію робочих місць та не вказано коли вперше була проведена атестація робочого місця, а тому, на думку відповідача, дана довідка не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 637.
Враховуючи викладене, Управлінням зроблено запит на підприємство №54213/06 від 05 жовтня 2017 року з проханням надати нову довідку.
Своєю відповіддю від 21 листопада 2017 року №337 Публічне акціонерне товариство «ТрестКиївспецбуд» повідомило Управління про те, що в архівних документах підприємства відсутні будь - які документи стосовно атестації робочих місць.
Також відповідач послався й на те, що жодним документом не підтверджено, що позивач займався саме ручним зварюванням, а відповідно до матеріалів макетної справи 4 розряд електрозварника присвоєно позивачу лише після закінчення курсів, що дає можливість бути допущеним до роботи зварювання ручною зваркою, а не призначення на посаду електрозварника ручного зварювання.
При цьому, відповідач наголошує й на тому, що у довідці не зазначено, що позивач отримував доплату за роботу із шкідливими та важкими умовами праці, у зв'язку з чим відповідач вважає, що підстави для включення вказаного вище періоду роботи до стажу роботи за Списком №2 відсутні. Оскільки стажу роботи позивача за Списком №2 не достатньо, призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Спискам №2 не має правових підстав.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом законів про працю України (далі по тексту - КЗпП України), Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі по тексту - Закон України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ), «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі по тексту - Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV), Порядком застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі по тексту - Порядок № 383), Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі по тексту - Порядок № 637).
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Підпунктами 4, 23 частини 1 Європейської соціальної хартії від 03 травня 1996 року, ратифікованою Законом України «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої) № 137-V 14 вересня 2006 року визначено, що всі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей та кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.
Згідно з пунктом «б» частини 1 статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно зі статтею 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж для призначення пенсій, є трудова книжка.
Аналогічне правове положення закріплено й у статті 48 КЗпП України та в пункті 1 Порядку № 637.
Також, пунктами 1, 2, 20 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
У відповідності до розділу ХХХІІ постанови Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 посада електрозварника відноситься до робіт із шкідливими умовами праці Списку 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників.
Згідно з розділом ХХХІІІ постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461 професія електрозварник ручного зварювання включена до Списку № 2 та надає право на пільгову пенсію.
Наведене в сукупності свідчить про те, що правовою підставою для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII є набуття нею відповідного стажу при виконанні робіт, передбачених Списком № 2.
При цьому, основним документом, який підтверджує наявність в особи відповідного стажу роботи, є трудова книжка, а за відсутності записів в ній - уточнюючі первинні документи.
Так, як вбачається з наданої суду копії трудової книжки ОСОБА_2, останньому 04 серпня 1989 року присвоєно 4й розряд електрозварника ручного зварювання, а наказом №73-К від 09 листопада 1989 року позивач з 01 листопада 1989 року переведений електрозварником четвертого розряду Будівельно - монтажного управління №2 трест «Київспецбуд», наказом №15-к від 04 лютого 2009 року ОСОБА_2 з 01 лютого 2009 року звільнений з посади у зв'язку з переведенням в БМУ-6 ВАТ «Трест Київспецбуд» на підставі пункту 5 статті 36 КЗпП України.
Крім того, з копії трудової книжки, виданої на ім'я ОСОБА_2, вбачається, що останній з 01 лютого 2009 року по 31 липня 2009 року працював на посаді електрозварника ручного зварювання п'ятого розряду БМУ-2 ВАТ «Трест Київспецбуд».
Виходячи з викладеного, судом встановлено, що у трудовій книжці позивача містяться записи про те, що він з 01 листопада 1989 року по 01 лютого 2009 року та з 01 лютого 2009 року по 31 липня 2009 року працював електрозварником ручного зварювання.
Крім того, у відповідності до наданої суду копії довідки Відкритого акціонерного товариства «Трест Київспецбуд» №154/к від 18 серпня 2009 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої ОСОБА_2, останній працював повний робочий день в:
- БМУ - 2 ВАТ «Трест Київспецбуд» і за період з 01 листопада 1989 року (наказ №73-к від 09 листопада 1989 року) по 01 лютого 2009 року (наказ №15-к від 04 лютого 2009 року) працював повний робочий день електрозварником ручного зварювання у закритих приміщеннях на новому будівництві;
- БМУ - 6 ВАТ «Трест Київспецбуд» і за період з 01 лютого 2009 року (наказ №13-к від 13 лютого 2009 року) по 31 липня 2009 року (наказ №149-к від 31 липня 2009 року) працював повний робочий день електрозварником ручного зварювання у закритих приміщеннях на новому будівництві.
Також у вказаній довідці зазначено, що ОСОБА_2 виконував зварювальні роботи у всіх просторових положеннях зварного шва, інших робіт не виконував. Контактним, стиковим, шовними крапковим зварюванням не займався. Користувався додатковою відпусткою за шкідливі умови праці за професією електрозварника ручного зварювання, що передбачена Списком №2 розділ ХХХІІІ підрозділ КП 7212.2 - 19906.
Як вбачається з наданої суду копії довідки Приватного акціонерного товариства «Трест Київспецбуд» від 31 серпня 2017 року №52-ВК, згідно з розпорядженням представника Президента Київської Державної адміністрації від 09 червня 1992 року №431 та з метою приведення у відповідність до чинного законодавства правового статусу тресту «Київспецбуд» на базі ЗСТЗ, БМУ-1, БМУ-2, БМУ-3, БМУ-4, БМУ-5, БМУ-6, УВТК створена Державна комунальна будівельна фірма «Київспецбуд» корпорації «Київміськбуд».
02 липня 1992 року трест «Київспецбуд» перейменовано в Державну комунальну будівельну фірму «Київспецбуд» корпорації «Київспецбуд», наказ фірми «Київспецбуд» №48 від 02 липня 1992 року.
22 травня 1995 року Державну комунальну будівельну фірму «Київспецбуд» корпорації «Київміськбуд» перейменовано у Відкрите акціонерне товариство «Київспецбуд», наказ №43 від 25 травня 1995 року.
23 травня 1996 року рішенням загальних зборів Відкрите акціонерне товариство «Київспецбуд» перейменовано у Відкрите акціонерне товариство «Трест Київспецбуд», протокол №1 від 23 травня 1996 року.
З 26 квітня 2011 року згідно рішення загальних зборів акціонерів, Відкрите акціонерне товариство «Трест Київспецбуд» перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Трест Київспецбуд», протокол №15 від 19 квітня 2011 року.
З 03 травня 2017 року згідно рішення загальних зборів акціонерів від 26 квітня 2017 року Публічне акціонерне товариство «Трест Київспецбуд» перейменовано в Приватне акціонерне товариство «Трест Київспецбуд», наказ від 03 травня 2017 року №22.
Згідно наказу Фірми «Київспецбуд» від 31 травня 1994 року №18, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» в травні 1993 року на Фірмі «Київспецбуд» була проведена атестація робочих місць за умовами праці з метою визначення робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове забезпечення. За результатами проведення атестації робочих місць були визначені професії і посади, які за умовами праці та показників шкідливості відносяться до Списку №2, зокрема професія електрозварника ручної зварки.
Відповідно до наказу Відкритого акціонерного товариства «Трест Київспецбуд» від 24 листопада 1999 року №96 «Про підсумки атестації робочих місць на будівлях, цехах Відкритого акціонерного товариства «Трест Київспецбуд» на підставі постанови Кабінету Міністрів України №442 від 01 серпня 1994 року «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» та згідно з наказом №77 від 17 вересня 1999 року проведена атестація робочих місць за умовами праці. З додатку №1 до наказу №96 вбачається, що професія електрозварювальника ручної зварки відноситься до переліку робочих місць із шкідливими і важкими умовами праці, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення та компенсації.
Відповідно до наказу від 11 травня 2004 року №51 «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці» згідно з постановою Кабінету Міністрів України №442 від 01 серпня 1992 року «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» була проведена атестація робочих місць в підрозділах Товариства безпосередньо на будівельних об'єктах, базах та дільницях. Професія електрозварювальника ручного зварювання відноситься до переліку робіт, професій, посад зі шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах у Відкритому акціонерному товариству «Трест Київспецбуд».
Судом встановлено, що 20 вересня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2.
На момент звернення ОСОБА_2 до відповідача з вказаною вище заявою йому виповнилося 55 років, що підтверджується наданою суду копією паспорту позивача, відповідно до якої ОСОБА_2 народився 24 липня 1962 року.
Листом від 05 грудня 2017 року №66242/06 Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві відмовило ОСОБА_2 у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2, мотивуючи свою відмову тим, що у довідці про підтвердження пільгового стажу №154 К від 18 серпня 2009 року, виданої ПАТ «Трест Київспецбуд», в підставах видачі не зазначені накази про атестацію робочих місць та не вказано коли вперше була проведена атестація робочого місця, а з уточнюючої довідки №35075/04 вбачається, що в архівних документах підприємства відсутні будь - які документи стосовно атестації робочого місця та не підтверджено, що ОСОБА_2 займався саме ручним зварюванням. Також відповідачем зазначено, що лише після закінчення курсів позивачу присвоєно 4 розряд електрозварника, що дає можливість допускатися до роботи зварювання ручною зваркою, а не призначення на посаду електрозварника ручного зварювання.
Таким чином, підставою для відмови позивачу у призначенні пільгової пенсії стало невизнання відповідачем періоду роботи ОСОБА_2 з 01 листопада 1989 року по 01 лютого 2009 року та з 01 лютого 2009 року по 31 липня 2009 року на посаді електрозварника ручного зварювання як такого, що надає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2.
При цьому, судом встановлено, що позивач працював на посаді, передбаченій Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Наведене в сукупності свідчить про те, що доводи відповідача щодо відсутності у позивача прав на зарахування періоду роботи з 01 листопада 1989 року по 01 лютого 2009 року та з 01 лютого 2009 року по 31 липня 2009 року є необґрунтованими та такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку відповідачем безпідставно відмовлено позивачу листом від 05 грудня 2017 року №66242/06 в зарахуванні до його пільгового стажу періоду роботи з 01 листопада 1989 року по 01 лютого 2009 року та з 01 лютого 2009 року по 31 липня 2009 року, що свідчить про протиправність дій Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві та необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути питання щодо призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду у даній адміністративній справі.
В той же час, вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача саме призначити пенсію не підлягають задоволенню, оскільки на даній стадії вони є передчасними і призведуть до втручання в дискреційні повноваження відповідача щодо обчислення сумарного стажу роботи, зокрема пільгового, для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року у справі №359/5449/17.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем надано суду достатні документальні докази, якими підтверджується протиправність дій відповідача щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2, в той час, як відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість свого рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З урахуванням того, що позовні вимоги ОСОБА_2 до відповідача підлягають частковому задоволенню, суд дійшов висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, понесених позивачем судових витрат, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 352,40 грн.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови ОСОБА_2 у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII.
3. Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII від 20 вересня 2017 року з урахуванням висновків суду у даній адміністративній справі.
4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_2 (03164, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (03150, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 70, код ЄДРПОУ 40375920).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.І. Кузьменко