Дата документу 08.11.2018
Справа № 334/4851/18
Провадження № 2-о/334/164/18
08 листопада 2018 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді - Турбіної Т.Ф., при секретарі Лиходід А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за заявою ОСОБА_1, зацікавлені особи: ОСОБА_2, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського району Запорізького міського управління юстиції, про встановлення факту реєстрації шлюбу,
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту реєстрації шлюбу з громадянкою України ОСОБА_2 В обґрунтування заяви вказує, що він є громадянином Литовської Республіки, зареєстрований та проживає на території України. 08.10.2016 він уклав шлюб з ОСОБА_2, який був зареєстрований у відділі запису актів цивільного стану Балаклавського району м. Севастополя, тобто на тимчасово окупованій території.
При зверненні до Дніпровського районного у м. Запоріжжі відділу державної реєстрації актів цивільного стану йому було відмовлено в державній реєстрації шлюбу у зв'язку з тим, що видані на АР Крим документи є недійсними і не створюють правових наслідків.
Відповідно до ч.3 ст. 49 ЦК України підлягають державній реєстрації народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені та смерть.
Статтями 315-319 ЦПК України передбачена можливість встановлення фактів, що мають юридичне значення, в судовому порядку.
Відповідно ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Таким чином, свідоцтво про укладення шлюбу НОМЕР_1 від 08.10.2016, видане у відділі запису актів цивільного стану Балаклавського району м. Севастополя, не створює правових наслідків.
Встановлення факту реєстрації шлюбу в Україні потрібне заявнику для отримання свідоцтва про шлюб за зразками чинного законодавства України та для подальшої реалізації своїх прав та обов'язків, створених укладенням шлюбу.
Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а лише є підставою для їх одержання. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану орган державної реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.
Виходячи з наведеного, із застосуванням «намібійських винятків», сформульованих в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про шлюб, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки можливості збору доказів шлюбу особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, заявник відповідно до уточненої заяви просить встановити факт реєстрації шлюбу між ним і громадянкою України ОСОБА_2, який укладено 08.10.2016 у відділі запису актів цивільного стану Балаклавського району м. Севастополя, актовий запис №509. Прізвище чоловіка після реєстрації шлюбу вказати «ОСОБА_8», прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу вказати «ОСОБА_7».
В судовому засіданні заявник, його представник підтримали заяву та просили її задовольнити з наведених вище підстав.
Зацікавлена особа ОСОБА_2, якапостійно проживає у м. Севастополі,у судове засідання не з'явилася. Згідно доводів заявника, за станом здоров'я не може прибути у м. Запоріжжя.За вказаних обставин суд критично оцінює заяву від імені ОСОБА_2 про розгляд справи за її відсутності, що надійшла поштою на адресу суду 09.08.2018.
Представник Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського району Запорізького міського управління юстиції надав заперечення проти заяви ОСОБА_1, вказуючи, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до Дніпровського районного у м. Запоріжжі відділу ДРАЦС ГТУЮ у Запорізькій області із заявою про реєстрацію шлюбу не звертались. Статтею 317 ЦПК України регулюються особливості провадження у справах про встановлення факту народження і смерті особи на тимчасово окупованій території, а не встановлення факту реєстрації шлюбу. В судовому засіданні представник надала аналогічні пояснення, просила відмовити у задоволенні заяви, оскільки вимога є необґрунтованою, встановлення такого факту не створюватиме жодних правових наслідків.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 293 ЦПК України встановлено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту реєстрації шлюбу.
Стаття 316 ЦПК України визначає, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання. Згідно пп. 2, 3 ч.1 ст.318 ЦПК України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено: причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.
Як вбачається із матеріалів справи, заявник ОСОБА_1, який є громадянином Литовської Республіки, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується копією паспорту громадянина Литовської Республіки та посвідкою на постійне проживання в Україні, звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем свого проживання із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту реєстрації шлюбу 08.10.2016 з громадянкою України ОСОБА_2 у м. Севастополі АР Крим.
Відповідно до положень п.п. 8, 17 ст.1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», заявник ОСОБА_1 є іноземцем, який постійно проживає в Україні, отримав посвідку на постійне проживання - документ, що посвідчує особу іноземця та підтверджує право на постійне проживання в Україні.
Згідно ст.3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, незалежно від законності їх перебування, мають право на визнання їх правосуб'єктності та основних прав і свобод людини.
Іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Відповідно до ст. 496 ЦПК України іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів. Іноземні особи мають процесуальні права та обов'язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Згідно ст. 497 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на те, що 08.10.2016 відділом запису актів цивільного стану Балаклавського району м. Севастополя було зареєстровано шлюб між ним та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.
На підтвердження особи ОСОБА_2 надано копію паспорта Російської Федерації НОМЕР_2, виданого 19.12.2014 відділом УФМС по м. Севастополь в Ленінському районі, та копію паспорта громадянина України НОМЕР_3, виданого 28.01.2005 Ленінським РВ УМВС України в м. Севастополі.
При вирішенні справи суд виходить з того, що згідно ч. 4 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства Російської Федерації не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства України.
Згідно матеріалів справи, ОСОБА_2 є громадянкою України, що підтверджується копією її паспорта громадянина України НОМЕР_3 встановленого зразка. За даними паспорта, зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2 з 05.06.2009 є АДРЕСА_2 Відомості про припинення відносно ОСОБА_2 громадянства України відсутні.
З копії паспорта ОСОБА_2 вбачається, що вона з 30.12.2004 перебувала у шлюбі з ОСОБА_4, зареєстрованому відділом РАЦС Ленінського РУЮ м. Севастополя, актовий запис №1159. Рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя від 12.04.2013 у справі №765/1250/13-ц зазначений шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 розірваний. Рішення набрало законної сили 24.04.2013.
За повідомленням Дніпровського районного у м. Запоріжжі відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Запорізькій області, у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян актового запису про розірвання шлюбу вищезазначених громадян не виявлено.
Згідно ч.2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Таким чином, шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 припинений 24.04.2013 - у день набрання чинності рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя від 12.04.2013 у справі №765/1250/13-ц про розірвання шлюбу, що надає право на повторний шлюб згідно ст. 116 СК України.
На підтвердження факту укладення шлюбу з ОСОБА_2 08.10.2016 у м. Севастополі АР Крим заявник надав копію свідоцтва про укладення шлюбу, виданого на тимчасово окупованій території відділом запису актів цивільного стану Балаклавського району м. Севастополя.
Відділом реєстрації актів цивільного стану адміністрації самоврядування м. Клайпеди Литовської Республіки вчинено актовий запис №246 від 08.05.2018 про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, укладеного 08.10.2016 у м. Севастополі.
У зв'язку з тим, що шлюб укладено в Україні на тимчасово окупованій території, ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем свого проживання звернувся до Дніпровського районного у м. Запоріжжі відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Запорізькій області із заявою про здійснення державної реєстрації укладеного на тимчасово окупованій території шлюбу, отримання свідоцтва про шлюб встановленого зразка, у чому йому було відмовлено.
Згідно ч.2 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 № 2398-VІ, державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.У ч.1 ст. 3 цього Закону встановлено, що державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов'язковою. Відомості про реєстрацію, розірвання шлюбу підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Відповідно ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року.
За змістом ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 року, встановлення факту реєстрації шлюбу можливе, якщо в органах реєстрації актів громадського стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акта громадянського стану.
Відповідно ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та видачу витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян здійснюється будь-яким відділом державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходиться за межами вказаної території.
З відмови Дніпровського районного у м. Запоріжжі відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Запорізькій області у проведенні державної реєстрації вищезазначеного шлюбу вбачається, що у реєстрації шлюбу відмовлено, оскільки із заявою про державну реєстрацію шлюбу ОСОБА_1 і ОСОБА_5 до Дніпровського районного у м. Запоріжжі відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Запорізькій області не звертались. Наданий заявником документ на підтвердження цього факту виданий на території, де орган державної влади України тимчасово не здійснює свої повноваження.
Відповідно до положень п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання. Згідно з вимогами ст. 14 ЦПК України, рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у зв'язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану орган державної реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.
Встановлення даного факту реєстрації шлюбу на тимчасово окупованій території має юридичне значення, необхідне заявнику дляотримання документів про реєстрацію шлюбу встановленого законодавством України зразка,оскільки свідоцтво про шлюб, видане 08.10.2016 на тимчасово окупованій території відділом запису актів цивільного стану Балаклавського району м. Севастополя, на території України вважається недійсним та не створює ніяких правових наслідків відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Необхідність встановлення даного факту задля отримання документів про реєстрацію шлюбу встановленого законодавством України зразка обумовлена також особливостями отримання спеціального дозволу для в'їзду - виїзду заявника на тимчасово окуповану територію АР Крим, де проживає його дружина ОСОБА_2
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Так, питання перетину адміністративного кордону вільної економічної зони «Крим» під час в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї громадян України відповідно до Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», а також іноземців та осіб без громадянства - з урахуванням вимог Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» регулює Порядок в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, затверджений Постановою КМУ від 4 червня 2015 р. № 367.
Згідно п.3 Порядку, в'їзд іноземців та осіб без громадянства на тимчасово окуповану територію України та виїзд з неї здійснюються через контрольні пункти за паспортним документом та спеціальним дозволом, виданим територіальним органом ДМС або територіальним підрозділом ДМС у Новотроїцькому чи Генічеському районі Херсонської області.
Пунктом 21 Порядку визначено, що спеціальний дозвіл видається в разі: 1) проживання на тимчасово окупованій території України близьких родичів або членів сім'ї одного з подружжя іноземця чи особи без громадянства, що підтверджується документами, виданими уповноваженими державними органами України.
Відповідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5, у зв'язку з неможливістю виконувати повноваження відділами державної реєстрації актів цивільного стану Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та на тимчасово окупованих територіях, та території проведення АТО, проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення, анулювання здійснюються відділами державної реєстрації актів цивільного стану за межами цієї території за місцем звернення заявника.
Статтею 17 ч.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» , у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Згідно з положеннями ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Оскільки в судовому засіданнізнайшов підтвердження факт того, щоОСОБА_9. і ОСОБА_5 08.10.2014 здійснили реєстрацію шлюбу у м. СевастополіАР Крим, на якій тимчасово не діють державні органи влади України, в тому числі, які здійснюють реєстрацію актів цивільного стану, свідоцтво про їх шлюб видане органом, який створений у порядку, не передбаченому законом, є недійсним і не створює правових наслідків,встановлення факту має значення для створення умов здійснення особистих немайнових прав, отримання документів про реєстрацію шлюбу встановленого законодавством України зразка, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 293, 315, 316, 496 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту реєстрації шлюбу - задовольнити.
Встановити факт реєстрації шлюбу між громадянином Литовської Республіки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючим за адресою: АДРЕСА_1, та громадянкою України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючою за адресою: АДРЕСА_3 який був зареєстрований 08.10.2016 на тимчасово окупованій території Україниу м. Севастополь, відділом запису актів цивільного стану Балаклавського району м. Севастополя, актовий запис №509.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Турбіна Т. Ф.