Справа № 510/1794/18
23.10.2018 року Ренійський районний суд Одеської області
у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;
-за участю секретаря Арабаджи Л.В.,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності,-
Відповідачка позовні вимоги визнала, щодо їх задоволення не заперечувала, просила розглянути справу у її відсутність.
Представник позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на задоволенні позову наполягала, просила про розгляд справи без її участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія договору купівлі-продажу від 20.12.2016р.; копія рішення Ренійського районного суду від 26.10.2015р.; копія Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.03.2016р.; копія актуальної інформації про право власності від 25.02.2016р.; копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості житлового будинку від 16.08.2018р.; копія технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1, оформленого на ім'я ОСОБА_3
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із вищезгаданими вимогами до ОСОБА_3, зазначивши, що у 2016р. між ними та відповідачкою була досягнута домовленість про купівлю-продаж нерухомості. 20.12.2016р. між сторонами був фактично укладений договір купівлі-продажу нерухомості, згідно якого відповідачка продала, а позивачі купили житловий будинок із надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 за 70 тис. грн. Тоді ж позивачі передали відповідачці обумовлену суму, гроші були сплачені саме за купівлю житлового будинку, це підтверджується доводами позивачів, викладеними у позові, та не заперечується відповідачкою. Оскільки на момент укладення угоди сторони не мали змоги засвідчити договір нотаріально, вони домовилися зробити це згодом. Після вчинення правочину позивачі користуються придбаною нерухомістю, доглядають за її збереженням, сплачують всі необхідні платежі. З метою нотаріального засвідчення правочину, позивачі неодноразово зверталися до колишнього власника, однак, ОСОБА_3 від посвідчення договору ухиляється, на прохання позивачів не реагує, мотивуючи нестачею часу, матеріальними складнощами. При зверненні до відповідних органів з питанням про переоформлення документації на домоволодіння на себе, позивачам було роз'яснено, що зробити це неможливо, оскільки у сторін відсутній правовстановлюючий, належним чином завірений документ на доказ вчинення правочину. Враховуючи вищенаведене, позивачі вимушені були звернутися із позовом до суду.
Згідно ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу повинен бути укладений у письмовій формі і посвідчений нотаріально, якщо хоча б однією із сторін є громадянин, і недотримання цієї вимоги є підставою для визнання укладеного договору недійсним. Разом із тим, між сторонами була досягнута взаємозгода за всіх істотних умов договору, покупці передали продавцю обумовлену суму, продавець передала документи, нерухомість в натурі. Позивачі фактично вступили у володіння і розпорядження нерухомістю, після укладання правочину вселилися до придбаної житлоплощі, виконали поточний ремонт, постійно наглядають за збереженням майна, - тобто правочин між сторонами фактично відбувся.
Вивчивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки доводи позивачів знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Згідно ст. 220 ЦК України договір, укладений із порушеннями нотаріальної форми є нікчемним. Однак, в ч.2 вищевказаної статті зазначено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. Така можливість передбачена законом як одна із форм захисту інтересів добросовісного учасника цивільних правовідносин. Таким чином, по даній справі між сторонами при укладанні договору купівлі-продажу була досягнута угода по всіх істотних умовах: відповідачці передані гроші, позивачам - нерухомість, якою вони на теперішній час користуються, проте через нотаріальне непосвідчення договору, не можуть нею розпорядитися, переоформити на себе. Факти укладення угоди, передачі грошей у рахунок вартості нерухомості підтверджуються доводами позивачів, які відповідачка визнала, крім того, обставини продажу, передачі грошей сама відповідачка не заперечує. В даний час звернення за оформленням договору купівлі-продажу є неможливим, оскільки прохання позивачів з цього приводу відповідачкою не сприймаються, так як потребують додаткових матеріальних витрат.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Крім того, ч. 3 ст. 334 ЦК України встановлено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Виходячи із вищенаведеного, угода (правочин) між сторонами відбулася, вона виконана в повному обсязі, нею були припиненні обов'язки відповідачки щодо житлового будинку та встановленні права на нерухомість у позивачів, тому є правові підстави визнати договір дійсним та право власності на будинок за позивачами.
Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 141, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 220, 328, 334, , 386, 392, 655, 656, 657 ЦК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_3, виданий Ренійським РВ УМВС України в Одеській області 28.08.2003р., картка ФО-ПП НОМЕР_1), ОСОБА_2 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_4, виданий Ренійським РС ГУДМС України в Одеській області 28.03.2013р., картка ФО-ПП НОМЕР_2) право спільної сумісної власності на житловий будинок із надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 (який в цілому складається з: житлового будинку літ. А загальною площею 65,60 кв.м., житловою площею 47,30 кв.м., підсобною площею 18,30 кв.м.; тамбуру літ. А; прибудови літ. а1; літньої кухні літ. Б; погрібу літ. б; сараю літ.В; гаражу літ. Г; вбиральні літ. Д; навісу літ. Е; огорожі №1-7; спорудження №8,9), що належав ОСОБА_3.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Суддя В.І. Дудник