іменем України
19 листопада 2018 року
м. Харків
справа № 644/6631/18
провадження № 22-ц/818/1139/18
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Котелевець А.В.,
суддів - Сащенка І.С., Тичкової О.Ю.,
ім'я (найменування) сторін:
стягувач - ОСОБА_1,
боржник - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20 вересня 2018 року в складі судді Зябрової О.Г.,
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася у суд із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки всіх його доходів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подання заяви та до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20 вересня 2018 року у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 відмовлено з підстав, передбачених частиною 9 статті 165 ЦПК України.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, тому, на підставі частини 9 статті 165 ЦПК України у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 слід відмовити.
17 жовтня 2018 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до того ж суду для продовження розгляду в новому складі суду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що статтею 162 ЦПК України передбачено, що заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом. Вона з дитиною переселенці з Донецької області, стали на облік осіб, переміщених з тимчасово окупованої території, що підтверджується Довідкою № 6332175757 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО, виданою 12 квітня 2017 року Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Орджонікідзевського району Харківської міської ради. Тому, на підставі статті 28 ЦПК України, яка надає право позивачу у справах про стягнення аліментів пред'являти позов також за його зареєстрованим місцем проживання чи перебування , вона звернулася із заявою про видачу судового наказу до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова за місцем її перебування - як переселенки.
ОСОБА_2 ухвалу суду першої інстанції не оскаржив, відзив на апеляційну скаргу не надав.
Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
На підставі частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційна скарга ОСОБА_1 розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (пункт 6 частини 1 статті 374 ЦПК України).
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (пункт 4 частини 1 статті 379 ЦПК України).
Відповідно до норм статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб (пункт 4 частини 1 статті 161 ЦПК України).
Згідно з статтею 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Статтею 28 ЦПК України передбачено, що позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Звертаючись у суд ОСОБА_1 в поданій заяві вказувала, що вона з дитиною переселенці з Донецької області, стали на облік осіб, переміщених з тимчасово окупованої території, що підтверджується Довідкою № 6332175757 про взяття на облік особи переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО, виданою 12 квітня 2017 року Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Орджонікідзевського району Харківської міської ради. Вказану Довідку ОСОБА_1 долучила до заяви.
На даний час ОСОБА_1 разом із дитиною проживають за адресою: АДРЕСА_1. Вказана адреса територіально відноситься до Індустріального адміністративного району, тому справа підсудна Орджонікідзевському районному суду м. Харкова.
Таким чином, на підставі норм статтей 162 та 28 ЦПК України ОСОБА_1 має право звернутися із заявою про видачу судового наказу до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, за місцем її перебування, як переселенки.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про відмову у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 є помилковим.
Згідно з частиною 2 статті 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Статтею 4 ЦПК України передбачено обов'язок суду, здійснюючи правосуддя, захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.
З урахування викладеного, ухвала від 20 вересня 2018 року підлягає скасуванню з поверненням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга в частині передачі справи новому складу суду першої інстанції задоволенню не підлягає з таких підстав.
Статтею 37 ЦПК України закріплені правила недопустимості повторної участі судді в розгляді справи.
Частиною 1 вказаної статті передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Отже, ЦПК України визначена лише одна підстава повернення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду новим складом суду - скасування ухвали суду першої інстанції про закриття провадження.
Керуючись ст. ст. 367, 369, п. 6 ч.1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст. ст. 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20 вересня 2018 року - скасувати, справу направити до того ж суду для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 19 листопада 2018 року.
Головуючий - А.В. Котелевець
Судді - І.С. Сащенко
О.Ю. Тичкова