Рівненський апеляційний суд
(додаткова)
19 листопада 2018 року м. Рівне
Справа № 570/4949/15-ц
Провадження № 22-ц/4815/84/18
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Бондаренко Н.В. (суддя-доповідач), Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
за участю: відповідачки та представників сторін
розглянув у відкритому судовому засіданні без виклику учасників справи питання щодо постановлення додаткового рішення по клопотанню представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про стягнення витрат на правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності на господарську споруду, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом
14 листопада 2018 року представник відповідачки адвокат ОСОБА_6 подав до апеляційного суду заяву про розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в якій просив стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 5 960грн. витрат, понесених на професійну правничу допомогу.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 14 листопада 2018року дане питання не вирішено.
Пунктом 3 частини 1 статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).
Рівненський апеляційний суд, розподіляючи витрати, понесені відповідачкою на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи ордер серії РН - 705 №012 від 2.11.2018року, розрахунок суми судових витрат, які поніс відповідач по справі, складений адвокатом та оригінал квитанції від 12 листопада 2018 року про сплату ОСОБА_7 5960грн. не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу, адвокат надав здійснений ним розрахунок суми судових витрат, які поніс відповідач та оригінал квитанції від 12 листопада 2018 року про оплату ОСОБА_7 5960грн. на користь ФОП ОСОБА_6, в якій призначення проведеного платежу вказано правова допомога адвоката, опис - бездоговірний платіж (фіз.осіб).
Будь-яких інших доказів, зокрема, договору про надання правової допомоги, укладений між ОСОБА_5 та адвокатом, акту виконаних робіт, платіжні документи про оплату таких послуг саме відповідачкою не надано, а тому апеляційний суд приходить до висновку про відмову у відшкодуванні таких витрат за недоведеністю.
Керуючись ст.270 ЦПК України, апеляційний суд,
ОСОБА_5 у стягненні із ОСОБА_4 витрат, понесених на професійну правничу допомогу у сумі 5960грн. відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Касаційна скарга може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Судді: Бондаренко Н.В.
Гордійчук С.О.
Ковальчук Н.М.