Рівненський апеляційний суд
Іменем України
13 листопада 2018 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
Судді-доповідача - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання - ОСОБА_4
за участю прокурора - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
його захисника - адвоката - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12017180190000346 за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 20 липня 2018 року, -
Цією ухвалою процесуальному прокурору - ОСОБА_8 повернуто обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017180190000346 від 11 червня 2017 року щодо обвинувачення ОСОБА_6 за ч.2 ст.345, ч.2 ст.342 КК України, разом із додатками.
В обґрунтування свого рішення суд послався на те, що обвинувальний акт у провадженні не відповідає вимогам КПК України. Зокрема, згідно обвинувального акту зазначено, що при формулюванні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.345 КК України фактично викладено дві події, одна з яких мала місце 10 липня 2017 року, а інша 10.06.2017 року. Тобто, за логікою досудового слідства такі події сталися з розривом в часі в один місяць і місце вчинення другої події в обвинувальному акті не зазначено.
Крім того, в ухвалі зазначено, що потерпілих від дій, що інкримінуються ОСОБА_6 є декілька, однак, обвинувальний акт містить посилання лише на одного потерпілого, якому, як вказано у обвинувальному акті, нанесено тілесні ушкодження, а саме на ОСОБА_9 . На думку суду з обвинувального акту не зрозуміло, чому своїми діями, які полягали в опорі працівникам правоохоронного органу під час виконання ними службових обов'язків саме ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.342 КК України, якщо у мотивувальній частині до зазначеного висновку інформація про вчинення таких дій ОСОБА_6 відсутня. У зв'язку з цим, на думку місцевого суду, суттєво порушені права обвинуваченого.
Не погодившись з рішенням місцевого суду, прокурор ОСОБА_8 оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі на ухвалу суду, вважаючи судове рішення незаконним та необґрунтованим, просить оскаржувану ухвалу скасувати та призначити новий розгляд обвинувального акту у провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України в суді першої інстанції.
Свою позицію мотивує тим, що місцевим судом істотно порушено вимоги кримінального процесуального закону, а висновки викладені в ухвалі суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема зазначає, що згідно норм КПК України суд не вправі оцінювати формулювання фактичних обставин та обвинувачення, а також правової кваліфікації кримінального правопорушення під час підготовчого судового засідання, формулювання яких є виключним повноваженням прокурора. Вважає, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 відповідає нормам закону щодо його форми та змісту, зокрема містить й дату та місце складання, найменування кримінального провадження, виклад фактичних обставин і формулювання обвинувачення, тобто усі передбачені ст.291 КПК України відомості, які безпосередньо деталізуються під час судового розгляду. Посилання суду на неконкретність обвинувачення, як підставу повернення обвинувального акту, вважає помилковими. Переконує, що конкретність чи неконкретність обвинувачення неможливо встановити на стадії підготовчого судового засідання, оскільки для цього необхідно досліджувати докази.
Крім того, вважає незрозумілими покликання суду щодо порушення права на захист обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки в силу імперативного припису, викладеного у п.«а» ч.3 ст.6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» - кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.
Заслухавши суддю - доповідача, думку прокурора ОСОБА_5 яка підтримала подану апеляційну скаргу, доводи обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 щодо відмови у задоволенні апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у апеляційній скарзі прокурора доводи, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Повертаючи обвинувальний акт прокурору місцевий суд послався на те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України, що веде до порушення права обвинуваченого на захист.
Водночас, колегія суддів не може погодитись із такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК.
Зокрема, із системного аналізу вказаної норми закону випливає, що обвинувальний акт повертається прокурору у випадку, коли він не підписаний слідчим, або не затверджений прокурором, в обвинувальному акті містяться положення, що суперечать одне одному, обвинувачення викладене в обвинувальному акті є неконкретним, коли обвинувальний акт містить недопустиму натуралізацію опису статевого злочину, коли в обвинувальному акті відсутні дані про місце перебування обвинувачених, дані про потерпілого, коли в обвинувальному акті немає посилань на аркуші справи, коли до обвинувального акта не долучені додатки, передбачені ч.4 ст.291 КПК, не вручені копії обвинувального акта підозрюваному та його захиснику.
Конкретні вимоги до обвинувального акта містяться у ст.291 КПК України, згідно якої обвинувальний акт має містити відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта; 9) дату та місце його складення та затвердження.
Перелік вимог до обвинувального акту та додатків, що до нього додаються, встановлений ст.291 КПК України, є вичерпним.
В контексті зазначених норм закону суд, приймаючи рішення за результатами підготовчого судового засідання має виходити і з положень ст.22, ст.26 КПК України щодо змагальності та диспозитивності кримінального провадження та ст.337 КПК України, яка в подальшому визначає межі судового розгляду, який проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Як вбачається з матеріалів даного провадження в обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 зазначено дані передбачені ч.2 ст.291 КПК України, що встановлені досудовим розслідуванням та формулювання обвинувачення в необхідному обсязі.
При цьому, як вірно вказано в апеляційній скарзі, та з'ясовано під час апеляційного розгляду - відповідають дійсності й твердження прокурора що суд покликався на неконкретність обвинувачення, як на помилкову підставу повернення йому обвинувального акту, оскільки наявні недоліки обвинувального акту можуть бути усунуті на стадії судового розгляду справи.
За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про повернення обвинувального акта прокурору підлягає скасуванню з направленням матеріалів кримінального провадження на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст.376, 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_8 - задовольнити.
Ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 20 липня 2018 року про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні №12017180190000346 від 11 червня 2017 року щодо обвинувачення ОСОБА_6 за ч.2 ст.345, ч.2 ст.342 КК України скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
__________ ___________ ____________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3