13 листопада 2018 року
м. Рівне
Справа № 560/893/17
Провадження № 22-ц/4815/162/18
Головуючий у суді першої інстанції: Сидоренко З.С.
Рішення суду першої інстанції ухвалене 06.06.2018 р.
о 14 год. 35 хв. в м. Дубровиця Рівненської області
Дата складення повного тексту рішення: 18.06.2018 р.
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя: Хилевич С.В.
судді: Боймиструк С.В., Шимків С.С.
секретар судового засідання: Шептицька С.С.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_2;
відповідач: Висоцька сільська рада Дубровицького району
Рівненської області;
представники учасників справи:
позивача: ОСОБА_3;
відповідача: Гура Людмила Федорівна, Тинко Ольга Павлівна,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дубровицького районного суду від 6 червня 2018 року,
У липні 2017 року в суд звернувся ОСОБА_2 з позовом до Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області про визнання незаконними наказів про накладення дисциплінарних стягнень, наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Мотивуючи позов, зазначав про укладення 1 червня 2016 року між ним та Управлінням освіти, молоді та спорту Дубровицької райдержадміністрації контракту, яким його призначено директором Вербівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Дубровицької районної ради терміном з 1 червня 2016 року по 31 серпня 2021 року. З огляду на створення Висоцької об'єднаної територіальної громади Дубровицького району в тому ж році заклад передано до новоутвореного органу сільського самоврядування.
22 травня 2017 року розпорядженням Висоцького сільського голови №62 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді догани через невжиття заходів до безпечної організації навчального процесу та перебування дітей у школі внаслідок неповідомлення про існування відкритої штучної водойми як джерела небезпеки на території школи.
Незабаром, 30 травня 2017 року розпорядженням Висоцького сільського голови №66 ОСОБА_2 знову притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді догани за порушення трудової дисципліни - відсутність на робочому місці 3 травня 2017 року протягом часу з 09 год. 00 хв. по 18 год. 15 хв.
В подальшому, 23 червня 2017 року, рішенням Виконавчого комітету Висоцької сільської ради Дубровицького району №30 розірвано контракт з ОСОБА_2 і звільнено його з посади директора Вербівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Висоцької сільської ради Дубровицького району за вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням роботи, особою, яка виконує виховні функції (пункт 3 ст. 41 КЗпП України).
Рішенням Дубровицького районного суду від 6 червня 2018 року ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні позову до Висоцької сільської ради Дубровицького району про визнання незаконними наказів про накладення дисциплінарних стягнень, наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із недоведеності та необґрунтованості позовних вимог, оскільки дисциплінарні стягнення накладені роботодавцем на позивача з додержанням вимог закону та відповідно до обставин справи, а також зважив на достатність підстав для звільнення його з роботи за ч. 3 ст. 41 КЗпП України.
Щодо похідних вимог - про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, то в їх задоволенні судом відмовлено з огляду на відсутність підстав для задоволення первісних вимог, які перебувають одне з одним у безпосередньому матеріально-правовому зв'язку.
На рішення суду ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, де покликається на його незаконність і необґрунтованість, що полягають у недоведеності обставин, які суд помилково визнав встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушенні норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права.
На її обґрунтування зазначав про хибність висновку суду щодо підставності накладення дисциплінарного стягнення за першим фактом, тобто коли школяр ОСОБА_6 намочив ногу по "кісточку" у водоймі на території закладу. Наступне за цим захворювання - ГРЗ (гостре респіраторне захворювання) настало лише за тиждень після події, тобто не пов'язане із ним. Водночас наполягав, що він неодноразово звертався до органу сільського самоврядування за необхідністю фінансування паркану з тим, щоб перешкодити вільний доступ до водойми. Однак позитивно вирішено ці питання не було.
Також вважав, що за цим фактом роботодавцем не додержано положень законодавства про працю, а саме ч. 1 ст. 149, ч. 1 ст. 148 КЗпП України щодо відібрання письмових пояснень від порушника не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
Щодо відмови у визнанні незаконною догани відповідно до розпорядження Висоцького сільського голови №66 від 30 травня 2017 року, то вказував про наявність поважних причин відсутності його на роботі 3 травня 2017 року з 09 год. 00 хв. до 18 год. 15 хв. Так, того дня він у складі делегації із семи чоловік перебував на прийомі в голови Дубровицької райдержадміністрації. Питання, з яким вони зверталися, це залучення служби у справах дітей з тим, щоби вирішити обставини нехтування дітьми відвідування навчального закладу. Посилався на присутність при цьому свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Даний факт стверджено і довідкою голови Дубровицької райдержадміністрації від 07.06.2017 року.
Не погоджувався із твердженнями суду про достатність та об'єктивність обставин, які були підставою для звільнення позивача за п. 3 ст. 41 КЗпП України, оскільки акт службового розслідування підписаний не всіма членами відповідної комісії - лише чотирма замість належних п'яти. На його думку, матеріали розслідування містять не факти, а припущення; наведені там обставини та показання, які надали в судовому засіданні члени комісії, мають певні розбіжності, не завжди послідовні, суперечливі та є взаємовиключними.
Вважав, що між адміністрацією територіальної громади та навчальним закладом існують неприязні стосунки, внаслідок чого відбувалися відповідні тенденційні дії з їхнього боку. Як результат, провокаційна поведінка неповнолітнього ОСОБА_10 та обмова в тому, що саме позивач наніс йому тілесні ушкодження.
Матеріали справи містять документи, що свідчать про його професіоналізм, ініціативність, багаторічну плідну та сумлінну працю, які характеризують його виключно з позитивного боку.
З викладених міркувань просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухваливши нове - про задоволення його позовних вимог.
У поданому відзиві Висоцька сільська рада Дубровицького району, вважаючи оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - залишити без задоволення. При цьому зазначалося про наявність правових підстав з урахуванням обставин справи для накладення на позивача дисциплінарних стягнень, а також звільнення його через аморальну поведінку, яка є негідною для особи, яка здійснює виховні функції, але не дозволяє в подальшому продовжувати роботу. Інші вимоги ОСОБА_2, на думку відповідача, також не заслуговують на увагу і в їх задоволенні правильно відмовлено судом.
Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників справи та їх представників, перевіривши матеріали справи та доводи позивача, колегія суддів прийшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
Як убачається з матеріалів справи, і ці обставини сторонами не заперечуються, 1 червня 2016 року між Управлінням освіти, молоді та спорту Дубровицької районної державної адміністрації Рівненської області і ОСОБА_2 укладено контракт, яким його призначено на посаду директора Вербівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Дубровицької районної ради Рівненської області терміном на п'ять років - до 31 серпня 2012 року.
Після утворення Висоцької об'єднаної територіальної громади Дубровицького району у власність Висоцької сільської ради Дубровицького району було передано на підставі її рішення №80 від 23 грудня 2016 року "Про прийняття безоплатно освітніх закладів та їх майна у комунальну власність Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області" Вербівський навчально-виховний комплекс "Загальносвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад".
Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності - двічі, звільнення його з роботи, чим завдано йому моральної шкоди, а також призвело до втрати середнього заробітку за час вимушеного прогулу та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки.
22 травня 2017 року розпорядженням Висоцького сільського голови №62 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2." позивачу як директору Вербівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" оголошено догану з огляду на неналежне виконання своїх посадових обов'язків. Зокрема, як підставу для дисциплінарного стягнення, сформульовано обставини невжиття заходів щодо безпечної організації навчального процесу та перебування дітей у школі, внаслідок чого стався інцидент з учнем 4-го класу ОСОБА_6, через що дитина перебувала на лікуванні і про це не було повідомлено Виконавчий комітет Висоцької сільської ради. Так, 7 квітня 2017 року до органу сільського самоврядування надійшло звернення ОСОБА_11 про те, що її дитина - учень 4-го класу в зимовий період провалився у водойму, що знаходиться на шкільному подвір'ї Вербівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад". В результаті цього дитина захворіла.
Задовольняючи відповідну вимогу Висоцької сільської ради, позивач письмово пояснив, що на території школи знаходиться водний об'єкт (ставок), який виконує функцію протипожежної водойми. За час його існування будь-яких надзвичайних випадків не траплялося. Зазначив, що він звертався до керуючого сектором освіти та сільської ради про необхідність встановлення паркана з тим, щоби обмежити доступ дітей. Однак звернення залишилися без вирішення.
При цьому суд попередньої інстанції зробив висновок, що дана водойма не позначена і не обліковується за цільовим призначенням у жодних техніко-інвентаризаційних документах. Тому вона знаходиться без законних на те підстав.
Вивчивши і перевіривши матеріали щодо факту притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності, районний суд погодився із роботодавцем, однак колегія суддів погодитися не може.
Як з'ясовано в засіданні суду апеляційної інстанції, дана водойма знаходиться на території Вербівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" задовго до призначення ОСОБА_2 керівником закладу. Метою його створення була функція протипожежної безпеки. Учень ОСОБА_6 був хворий протягом часу з 5 грудня 2016 року по 9 грудня 2016 року, тоді як він провалився у ставок ногою "по кісточку" у листопаді 2016 року, тобто за тиждень до хвороби і ці факти не слід пов'язувати одне з одним, адже не можуть перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку між собою.
Поготів, зі зверненням про даний факт мати учня звернулася лише 7 квітня 2017 року. Причини звернення через такий тривалий час роботодавцем не з'ясовувалися.
Згідно зі ст.ст. 147, 148, 149 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки одне з таких заходів стягнення:
1.) догана;
2.) звільнення.
Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
З огляду на наведене, а також на те, що позивач звертався в т.ч. і до Висоцької сільської ради із проханням забезпечити неможливість доступу сторонніх осіб на територію водойми через монтаж паркана, проте його заявою було знехтувано, тому розпорядження Висоцького сільського голови Дубровицького району №62 від 22 травня 2017 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2." є незаконним і підлягає скасуванню.
Щодо притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності на підставі відповідного розпорядження Висоцького сільського голови №66 від 30 травня 2017 року, то апеляційний суд також не згоден з ним як таким, що прийняте всупереч вимогам закону.
Так, 3 травня 2017 року протягом часу з 9 год. 00 хв. по 18 год. 15 хв. позивач був відсутній на робочому місці. Того ж дня Висоцьким сільським головою, її заступником, завідувачем сектором освіти, молоді та спорту, завідувачем юридичним сектором та п'ятьма вчителями складений з цього приводу акт, що засвідчений їх підписами.
Пояснюючи причину відсутності, ОСОБА_2 у відповідній записці зазначив, що 2 травня 2017 року він повідомив завідувачу сектором освіти про його відсутність наступного дня через зустріч разом з групою семи осіб із головою Дубровицької районної державної адміністрації. На зустрічі він пояснив про низький показник відвідування дітьми навчального закладу та про існування водного об'єкта на території шкільного закладу і питання, які в зв'язку з цим виникають. Згодом після 12 год. 20 хв. був на зустрічі у Дубровицькому районному відділі Міністерства з надзвичайних ситуацій України - пожежній частині, де також з'ясовувалися питання про водойму. О 16 год. 30 хв. він прибув до Висоцької сільської ради з метою вирішення робочих питань. При цьому пояснив, що відсутність працівника на роботі, але не в школі, не вважається прогулом, якщо він перебуває поза територією і виконує роботу, пов'язану з його посадовими обов'язками.
Цей факт стверджено і довідкою №362\0148 від 07.06.2017 голови Дубровицької районної державної адміністрації та реєстраційно-контрольною карткою №07\01 від 03.05.2017.
Суд першої інстанції зважив на обставини, які зазначені в оспорюваному розпорядженні, і зробив висновок, що зустріч із головою Дубровицької районної державної адміністрації носила особистий характер, не стосувалася робочих питань, не пов'язувалася із функціонуванням навчального закладу, а тому притягнення до дисциплінарної відповідальності ґрунтується на положеннях законодавства про працю.
Між тим, колегія суддів вважає, що відсутність протягом дня 3 травня 2017 року була пов'язана саме із виконанням посадових обов'язків як керівника Вербівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад", адже вирішувалося питання про відвідування дітьми навчального закладу та про протипожежну водойму, яка знаходиться на території шкільного закладу і за утримання якого йому вже було оголошено догану. Тобто він бажав уникнути подібних випадків у майбутньому, що є справедливим намаганням розв'язати відносини з приводу ставка. Тим паче, про свій намір він напередодні поставив до відома завідувача сектором освіти.
За таких обставин розпорядження Висоцького сільського голови №66 від 30 травня 2017 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2." слід визнати незаконним і скасувати його.
В подальшому, 23 червня 2017 року Виконавчим комітетом Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області винесено рішення №30 "Про розірвання контракту та звільнення директора Вербівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний начальний заклад", що мало наслідком припинення між сторонами трудових відносин.
З матеріалів справи вбачається, що 18 квітня 2017 року до Висоцької сільської ради надійшла заява ОСОБА_12 від 17 квітня 2017 року про те, що 17 квітня 2017 року директором Вербівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" ОСОБА_2 нанесено тілесних ушкоджень її синові ОСОБА_10, учню Вищого професійного училища м. Сарни. Посилалася на учнів 9 класу як на свідків події.
Також містяться заяви батьків, чиї діти відвідують навчальний заклад і які з підстав, що склалися, не допускали дітей до навчання у Вербівському навчально-виховному комплексі "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад", а також просили вжити заходів до позивача та звільнити його з роботи.
10 травня 2017 року розпорядженням голови органу сільського самоврядування №58 створено комісію з метою службового розслідування для всебічного та детального розгляду вказаних звернень жителів с. Вербівка Дубровицького району щодо психологічного тиску на дітей та звернення ОСОБА_12 стосовно побиття дитини та заяви ОСОБА_11
За результатами службового розслідування 15 червня 2017 року складено відповідний Акт, звідки видно, що 17 квітня 2017 року позивач побив неповнолітнього ОСОБА_10 До уваги було взято пояснення свідків ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_4
Зроблено висновок, що оскільки даний факт стався в центрі с. Вербівка Дубровицького району на другий день Великодня, тому викликав резонанс серед жителів населеного пункту. Внаслідок цього батьки учнів Вербівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" відмовляються навчати дітей у цьому закладі, доки ним керуватиме позивач.
Окрім того, вказують, що цей факт не є єдиним, мали місце інші конфліктні ситуації у школі з вини ОСОБА_2, зокрема його вже було попереджено 10 квітня 2017 року, 22 травня 2017 року та 30 травня 2017 року, про що Висоцьким сільським головою Дубровицького району винесено відповідні розпорядження.
Отже, за положеннями Акту проведення службового розслідування від 15 червня 2017 року та оспорюваного рішення Виконавчого комітету Висоцької сільської ради Дубровицького району від 23 червня 2917 року №30 аморальна поведінка позивача як працівника закладу освіти полягала у побитті ним 17 квітня 2017 року у центрі населеного пункту неповнолітнього ОСОБА_10
З 20 квітня 2017 року слідчим відділенням Дубровицького ВП ГУНП у Рівненській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017180110000262 за ч. 1 ст. 125 КК України за фактом спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_10
Між тим, з листа вих. № 7665/206/02-18 від 10.10.2018 заступника начальника СВ Дубровицького ВП ГУНП у Рівненській області вбачається, що в кримінальному провадженні було проведено поліграфічне дослідження на предмет достовірності показань ОСОБА_10 та ОСОБА_2 Висновком поліграфолога стверджено, що показання ОСОБА_10 є недостовірними, тоді як свідчення ОСОБА_2 - достовірними.
Підстав не довіряти чи сумніватися в інформації, яка надана органом досудового розслідування, колегія суддів не знаходить.
Крім цього, з наданої органом поліції інформації встановлено, і ці факти збігаються із даними поліграфічного дослідження через свою послідовність і взаємопов'язаність, свідки ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 в ході досудового розслідування ствердили, що ушкодження на обличчі ОСОБА_10 бачили ще до того, як відбулася суперечка між ним та позивачем.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із пунктом 3 ст. 41 КЗпП України, крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи.
Правовою позицією, що висловлена Верховним Судом України у постанові від 22 березня 2017 року у справі №6-3135цс16, дано роз'яснення, що підвищена відповідальність окремих категорій працівників обумовлена тим, що вони перебувають в особливому правовому стані та виконують специфічні функції, не властиві іншим категоріям працівників; їхні дії чи бездіяльність можуть призвести до порушення конституційних прав та свобод громадян, завдати значної шкоди суспільним відносинам та авторитету як самої держави, так і суб'єктів господарювання.
До суб'єктів, які можуть бути звільнені на підставі п. 3 ст. 41 КЗпП України, належать учасники освітнього процесу, зазначені у статті 19 Закону України "Про загальну середню освіту" та у статті 27 Закону України "Про дошкільну освіту", а саме: керівники, педагогічні працівники, директори, заступники, психологи, бібліотекарі, інші спеціалісти. Отже, звільнення працівника, який виконує виховні функції та який вчинив аморальний проступок, допускається за наявності двох умов: 1.) аморальний проступок повинен бути підтверджений фактами; 2.) вчинення проступку несумісне з продовженням роботи, що має виховну функцію.
Таке звільнення допускається за вчинення аморального проступку як при виконанні трудових обов'язків, так і не пов'язаного з ними (вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті).
Приходячи до переконання про скасування оскаржуваного рішення, колегія суддів бере до уваги, що сукупністю перевірених та оцінених доказів повністю спростовано вчинення ОСОБА_2 аморального проступку - нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 Тобто обставина, яка була підставою для звільнення позивача за п. 3 ст. 41 КЗпП України, є необґрунтованою.
При цьому апеляційний суд також зважає на таке.
Відповідно до ст. 9 Конвенції міжнародної організації праці №158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року, яка ратифікована Верховною Радою України 4 лютого 1994 року, тягар доведення наявності законної підстави для звільнення, як це визначено в статті 4 цієї Конвенції, лежить на роботодавцеві.
Тобто за правилами трудового законодавства, працівник вважається невинуватим доти, доки роботодавець не доведе, що він винен у невиконанні чи неналежному виконанні прийнятих на себе обов'язків. Презумпція невинуватості викликана тим, що працівник виконує свою роботу за договором з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець зобов'язаний забезпечувати йому умови праці, необхідні для виконання, тоді як останній зобов'язаний своєчасно і точно їх виконувати.
Щоби поставити працівнику у вину невиконання чи неналежне виконання взятих на себе обов'язків і притягнути його до відповідальності, роботодавець повинен довести, що воно мало місце не внаслідок його неналежного керівництва і забезпечення необхідних умов праці, а через вину працівника. Презумпція невинуватості є заходом захисту трудового правовідношення, прав працівника від суб'єктивної оцінки його дій, поведінки з боку роботодавця і безпідставного притягнення його до відповідальності.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Таким чином, звільнення ОСОБА_2 є незаконним, а тому оспорюване рішення Виконавчого комітету Висоцької сільської ради Дубровицького району слід скасувати, а позивача - поновити на роботі з дня припинення між сторонами трудових відносин, тобто з 23 червня 2017 року.
Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то колегія суддів з урахуванням правил Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, прийшла до висновку про обов'язок Висоцької сільської ради Дубровицького району компенсувати ОСОБА_2 його заробіток, який він міг би отримати у разі продовження ним роботи за звичайних обставин.
Так, щоденний заробіток позивача протягом 2017 року складав 503, 14 гривень, кількість робочих днів у 2017 році становила 131 одиницю, а помноживши дані величини отримаємо 66 679 гривень.
У 2018 році середньоденний заробіток складав 599, 69 гривень, а кількість робочих днів з 1 січня 2018 року по 13 листопада 2018 року, тобто по день прийняття апеляційним судом постанови, становила 217 одиниць. Тому, помноживши їх, отримаємо 130 132, 73 гривні.
В підсумку, додавши ці дві суми, отримаємо 196 811, 73 гривні, однак з урахуванням принципів пропорційності та диспозитивності у цивільному судочинстві, що містяться в ст.ст. 11 і 13 ЦПК України, та беручи до уваги, що позивач вимагає стягнення саме 196 044, 07 гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а не більшу суму, саме ця сума і підлягає до стягнення на користь ОСОБА_2 із відповідача.
За матеріалами справи роботодавець заборгував на користь позивача й 4 464 гривні, які повинні були бути виплачені йому як матеріальна допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки. Оскільки факт її існування відповідачем спростовано не було, тому ця сума також має бути стягнута із Висоцької сільської ради Дубровицького району.
При визначенні розміру моральної шкоди, яку було завдано ОСОБА_2 його звільненням з роботи, колегія суддів ураховує вимоги закону та обставини справи.
Так, згідно із ч. 1 ст. 237 (1) КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
З роз'яснень, даних Пленумом Верховного Суду України в абз. першому-другому п. 3 своєї постанови від 31.03.1995 №4 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", вбачається, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконним діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (у тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Апеляційний суд погоджується із позивачем щодо існування моральної шкоди, яка завдана йому Висоцькою сільською радою Дубровицького району трьома юридичними фактами - при незаконних притягненні його до дисциплінарної відповідальності (двічі) та звільненні з роботи, однак не згоден із її розміром. При цьому беруться до уваги принципи справедливості, розумності та виваженості, враховуються спричинення ОСОБА_2 роботодавцем душевних страждань, їх глибина, намагання створення ним додаткових зусиль для життя, оскільки на його утриманні знаходиться вся сім'я, в т.ч. і двоє неповнолітніх дітей, іншого способу для існування та ведення побуту в сільській місцевості, де він проживає, немає. Також він втратив нормальні життєві і ділові зв'язки, порушено його душевний спокій і рівновагу, а також незаконністю рішень відповідача його принижено серед мешканців села і учнів навчального закладу.
За таких обставин колегія суддів оцінює розмір завданої моральної шкоди у 10 000 гривень, які слід стягнути із роботодавця на користь позивача.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп2003).
В силу правил ст. 141 ЦПК України з Висоцької сільської ради Дубровицького району як роботодавця, який порушив трудові права позивача, необхідно стягнути в дохід держави 12 334 гривні судового збору, з яких 4 933, 60 гривень судового збору (по 704, 80 гривень за кожну із семи позовних вимог), який підлягав би сплаті до суду попередньої інстанції, та 7 400, 40 гривень (по 1 057, 20 гривень за кожну із семи позовних вимог) судового збору, що повинен був би сплачений до апеляційного суду.
Спонуканнями для прийняття постанови про часткове задоволення апеляційної скарги відповідно до пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права.
На підставі ст. 235 КЗпП України, керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Дубровицького районного суду від 6 червня 2018 року скасувати.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати незаконним і скасувати розпорядження Висоцького сільського голови Дубровицького району Рівненської області №62 від 22 травня 2017 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2.".
Визнати незаконним і скасувати розпорядження Висоцького сільського голови Дубровицького району Рівненської області №66 від 30 травня 2017 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2.".
Визнати незаконним і скасувати рішення Виконавчого комітету Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області №30 від 23 червня 2017 року "Про розірвання контракту та звільнення директора Вербівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області.
Поновити ОСОБА_2 на посаді директора Вербівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області, починаючи з 23 червня 2017 року.
Стягнути з Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області на користь ОСОБА_2 196 044 (сто дев'яносто шість тисяч сорок чотири) гривні 07 копійок гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Стягнути з Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області на користь ОСОБА_2 4 464 (чотири тисячі чотириста шістдесят чотири) гривні допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки.
Стягнути з Висоцької сільської Дубровицького району Рівненської області на користь ОСОБА_2 10 000 (десять тисяч) гривень моральної шкоди.
Стягнути з Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області в дохід держави 12 334 (дванадцять тисяч триста тридцять чотири) гривні судового збору (4 933, 60 гривень судового збору за розгляд справи судом першої інтонації + 7 400, 40 гривень судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції).
Позивач: ОСОБА_2 (прож.: АДРЕСА_1; ІНФОРМАЦІЯ_5.).
Відповідач: Висоцька сільська рада Дубровицького району Рівненської області (місцезнаходження: с. Висоцьк, вулиця Богдана Хмельницького, 20, Дубровицького району Рівненської області, поштовий індекс: 34111).
Постанову апеляційного суду в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі відповідно до пункту 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України та частини 6 ст. 235 КЗпП України допустити до негайного виконання.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено: 15.11.2018 о 09 год. 15 хв.
Головуючий:
Судді: