Головуючий суду 1 інстанції - Кордюкова Ж.І.
Доповідач -Кострицький В.В.
Справа № 428/3461/18
Провадження № 22-ц/810/167/18
13 листопада 2018 року м. Сєвєродонецьк
Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Кострицького В.В.,
суддів: Стахової Н.В.,Яреська А.В.,
за участю секретаря судового засідання Сінько А.І.
учасники справи :
позивач - Управління охорони здоров'я Сєвєродонецької міської ради Луганської області
представник позивача Феленко П.І.,
відповідач - ОСОБА_3,
представник відповідача ОСОБА_4,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунальна установа «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Управління охорони здоров'я Сєвєродонецької міської ради Луганської області на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 05 липня 2018 року у цивільній справі за позовом керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління охорони здоров'я Сєвєродонецької міської ради Луганської області до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - комунальна установа «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину,
встановив:
У березні 2018 року керівник Сєвєродонецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління охорони здоров'я Сєвєродонецької міської ради Луганської області звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - комунальна установа «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину.
В обґрунтування позовних вимог прокуратура зазначила, що 15 січня 2015 року відповідач - ОСОБА_3 вчинив дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої потерпілий ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження і з 15 січня 2015 року по 18 березня 2015 року перебував на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні комунальної установи «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня».
Витрати, що були понесені на лікування потерпілого від злочину в травматологічному відділенні з 15 січня 2015 року по 18 березня 2015 року розраховано згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету та їх використання, затвердженого Постановою КМУ від 16.07.1993 року № 545 та підтверджуються довідкою КУ «Сєвєродонецької міської багатопрофільної лікарні» і становлять 18963,34 грн.
Також прокурор вказав, що ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 26 лютого 2018 року ОСОБА_3 було звільнено від кримінальної відповідальності відповідно до ст.49 Кримінального кодексу України у зв'язку з закінченням строків давності, а кримінальне провадження № 428/4495/15-к закрито.
В рамках кримінальної справи прокуратурою було заявлено цивільний позов в інтересах КУ «Сєвєродонецької міської багатопрофільної лікарні» про відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_6 з ОСОБА_3, але він вищевказаною ухвалою суду був залишений без розгляду.
Таким чином, прокуратура просила суд стягнути з ОСОБА_3 на рахунок Управління охорони здоров'я Сєвєродонецької міської ради Луганської області витрати, понесені КУ «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_6.
Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 05 липня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, заступник прокурора Луганської області звернувся з апеляційною скаргою на нього, вважає рішення суду незаконним, необґрунтованим, ухваленим із порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник просив рішення суду від 05 липня 2018 року скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.
З матеріалів справи вбачається, що дана справа перебувала у судді-доповідача Лозко Ю.П., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 серпня 2018 року. До складу суду також входили судді- Назарова В.М., Єрмаков Ю.В.
Указом Президента України «Про переведення суддів» №297/2018 від 28.09.2018, суддів Апеляційного суду Луганської області переведено на посаду суддів Луганського апеляційного суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказаного суду від 18.10.2018 року визначено суддю-доповідача Кострицького В.В., у складі колегії: Стахова Н.В., Яресько А.В.
Ухвалою суду від 19 жовтня 2018 року призначено вказану цивільну справу до апеляційного розгляду.
Учасники справи повідомлені належним чином про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується рекомендованими поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Відповідачем згідно ст.360 Цивільно процесуального кодексу України відзив на апеляційну скаргу прокуратури Луганської області не надано, що не перешкоджає перегляду рішення за наявними в матеріалах справи доказами.
Заслухавши доповідача, представників відповідача, позивача, дослідивши матеріали справи, надані сторонами справи докази у суді першої інстанції, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу заступника прокурора Луганської області такою, що підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні судового рішення порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції вважав, що згідно статуту Комунальної установи «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» дана установа здійснює кваліфіковану медико-санітарну допомогу, як первинну лікувально - профілактичну допомогу, так і стаціонарне, спеціалізоване обслуговування населення міста, то саме цій юридичній особі має бути відшкодовано витрати, понесені на лікування потерпілого ОСОБА_6, а не Управлінню охорони здоров'я Сєвєродонецької міської ради, як просив прокурор.
Колегія суддів апеляційного суду вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим, виходячи з наступного.
Відповідно до положення про Управління охорони здоров'я Сєвєродонецької міської ради Луганської області (далі Управління), затвердженого рішенням сесії Сєвєродонецької міської ради сьомого скликання № 722 від 29 вересня 2016 року Управління є юридичною особою, яка наділяється майном та коштами, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства, утримується за рахунок коштів міського бюджету.
Згідно п.4 Положення Управлінню підпорядковані Комунальна установа «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» та структурний підрозділ Управління -Централізована бухгалтерія.
Пунктом 6.2 Положення передбачено, що саме Управління є головним розпорядником коштів міського бюджету та здійснює щодо підпорядкованих закладів охорони здоров'я організаційно-господарські, внутрішньогосподарські повноваження, отримання та використання бюджетних коштів на підставі і в межах свої повноважень згідно цього Положення.
Управління відповідно до п.6.8.6 здійснює організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Аналізуючи зміст статуту комунальної установи «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня», вбачається, що остання є бюджетною установою охорони здоров'я комунальної власності територіальної громади м. Сєвєродонецька Луганської області. Дана установа є підконтрольна та підзвітна Управлінню охорони здоров'я Сєвєродонецької міської ради і є юридичною особою, яка утримується за рахунок коштів міського бюджету та фінансове обслуговування якої здійснюється Централізованою бухгалтерією (п.п. 7.8, 9.1 статуту).
Централізована бухгалтерія є самостійним підрозділом, який входить до структури Управління охорони здоров'я Сєвєродонецької міської ради Луганської області ( п.4.1. Положення про Управління).
Відповідно до ст. 89 Бюджетного кодексу України, видатки на фінансування лікарні широкого профілю здійснюються за рахунок коштів місцевого бюджету, а тому несплата коштів відповідачем суттєво зачіпає інтереси держави, в зв'язку з недоотриманням коштів для фінансування закладів охорони здоров'я.
Положеннями ст. 1166 ЦК України передбачено відшкодування матеріальної шкоди при наявності складу правопорушення: протиправних дій особи, заподіяння шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і наслідками, вини особи, що причинили збиток.
Згідно ч. 1 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Відповідно ч. 3 ст. 1206 ЦК України, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» №11 від 07.07.1995 року, судам слід мати на увазі, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року.
Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених в стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.
П. 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоровя на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року вказує, що визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться, виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.
Відповідно п. 3 вищезазначеного Порядку визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоровя або прокурора. У разі, коли при ухвалені вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства.
Як вбачається з матеріалів справи, суду надано ухвалу Сєвєродонецької міського суду Луганської області від 26 лютого 2018 року про закриття кримінальної провадження стосовно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 Кримінального кодексу України. В мотивувальній частині даної ухвали, судом зазначено, що обвинувачений свою вину визнав повністю у зв'язку з цим просив застосувати до нього вимоги ст.49 Кримінального кодексу України.
Також прокуратурою надано довідку з комунальної установи «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» № 598 від 14.03.2018 року, відповідно до якої ОСОБА_6 знаходився у травматологічному відділенні у період з 15.01.2015 року по 31.01.2015 року-16 ліжко-днів (4880, 16 грн.); у період з 01.02.2015 року по 28.02.2015 року -28 ліжко-днів (8502,76 грн.); у період з 01.03.2015 року по 18.03.2015 року -17 ліжко-днів (5580,42грн.). Загальна вартість перебування в стаціонарі за бюджетні кошти ОСОБА_6 становить 18963,34 грн.
Наданий доказ повністю відповідає вимогам закріпленим у «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції не проаналізував надані документи позивача та третьої особи, на підставі яких заклади охорони здоров'я здійснюють свою діяльність.
Крім того, судом не враховано вимоги ч.3 ст.1206 Цивільного кодексу України, зі змісту якої вбачається, що якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету. Також судом проігноровано «Порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року, зміст якого передбачає, що витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.
Отже, враховуючи той факт, що Управління є виконавчим органом місцевого самоврядування Сєвєродонецької міської ради та фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету, а КУ «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» відповідно до статуту є бюджетною установою охорони здоров'я комунальної власності територіальної громади м. Сєвєродонецька Луганської області, безпосередньо підзвітна та підконтрольна Управлінню, а її фінансове обслуговування здійснюється Централізованою бухгалтерією, яка є структурним підрозділом Управління та враховуючи, що у Порядку передбачений порядок повернення коштів як самому закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній, то суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги у повному обсязі.
Виходячи з встановлених вище обставин справи, доказів по справі та відповідно до зазначених норм матеріального права, колегія суддів судової палати вважає, що рішення суду першої інстанції відповідно до ст.376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким заявлені вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.
Розмір шкоди відповідає розрахунку КУ «СМБЛ» №598 від 14.03.2018 року та складає 18963 гривні 34 копійки, інших доказів які б спростовували розмір шкоди сторонами не надано.
Відповідно до п.п.6,13 ст.141 ЦПК України судовий збір слід стягнути з ОСОБА_3 в розмірі 1762 грн. на користь держави.
Керуючись ст.ст.263, 367, п.2 ч.1 ст.ст.374, 376, 383, 384 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Управління охорони здоров'я Сєвєродонецької міської ради Луганської області - задовольнити.
Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 05 липня 2018 скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління охорони здоров'я Сєвєродонецької міської ради Луганської області до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - комунальна установа «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Управління охорони здоров'я Сєвєродонецької міської ради Луганської області (Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, буд.2Б, код ЄДРПОУ 26447320, р/р 35425201030271 в УДКСУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області, МФО- 804013) витрати понесені комунальною установою «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» на лікування ОСОБА_6 у сумі 18963,34 грн. (вісімнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят три гривні тридцять чотири копійки).
Стягнути з ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 судовий збір у сумі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) на користь держави.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 19 листопада 2018 року.
Головуючий: В.В.Кострицький
Судді: Н.В.Стахова
А.В.Яресько