Справа № 346/3462/18
Провадження № 33/4808/124/18
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Бирич Н. В.
Суддя-доповідач Повзло
19 листопада 2018 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2,
розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 жовтня 2018 року, якою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягнуто судовий збір,
Оскарженою постановою судді встановлено, що 15 липня 2018 року о 22 год. 55 хв. ОСОБА_1 в м. Коломия по вул. Грушевського керував транспортним засобом Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер», результат 0,90%. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить, поновивши строк на апеляційне оскарження постанови судді, скасувати її, а провадження по справі закрити.
Мотивує свої вимоги тим, що під час розгляду справи по суті він присутній не був, перебував за кордоном, повісток про виклик до суду на той час не отримував. Звертає увагу, що в матеріалах справи є його звернення до суду з проханням перенести судовий розгляд з метою залучення захисника, після чого він не отримував судових повісток. Пояснює, що 15 липня 2018 року біля 24 год. він віз односельчанку ОСОБА_3 додому, але на проспекті Грушевського рух транспортного засобу заблокувала поліцейська машина. Він просив пояснити причини зупинки, на що йому поліцейський відповів, що той перебуває у нетверезому стані, оскільки повільно їде бусом. Апелянт пояснював, що бус має більше п'яти метрів в довжину, а тому на вузьких поворотах з обмеженою видимістю не ризикує їхати швидше. Ці пояснення поліцейських не задоволили і ними було викликано підмогу. Приїхав наряд в кількості шести озброєних автоматами поліцейських, які привезли прилад «Драгер». Йому запропонували пройти тест. Він погодився, однак попросив сертифікат на даний прилад та запаковану трубку. Йому відповіли, що коли він такий грамотний, то оформлять все одно на нього протокол. Дві спроби використання приладу не дали позитивних результатів і один зі свідків не витримав такого та поїхав, вказавши, що він тверезий. Після цього він втратив контроль над прибором, а подальша третя спроба задовольнила поліцейських. Тоді він попросив пройти тест працівника поліції, однак його доставили в Коломийський ВП. По телефону поліцейський викликав свого товариша - таксиста і той підписав як свідок протокол. Його прохання про проходження обстеження у стаціонарному медичному закладі було проігноровано. Поліцейські хотіли, що він заплатив за евакуатор, але коли він почав дзвонити на гарячу лінію ГУНП, його бус розгрузили з евакуатора і його доставив додому знайомий ОСОБА_5 Коли звернувся в Косівську ЦРЛ для відібрання крові на дослідження, йому відмовили, пояснивши, що для цього необхідне направлення працівників поліції. На наступний день у приймальному покої лікарні йому теж відмовили, сказали, що такого не роблять і щоб звертався в наркокабінет. Там йому теж відмовили. Наголошує на порушенні судом ст. 268 КУпАП України, порушенні поліцейськими ст. 266 КУпАП, ст. 35 Закону України «Про національну поліцію». Вказує, що оскільки поліцейськими порушено порядок проведення огляду на стан сп'яніння, огляд вважається недійсним, а протокол недопустимим доказом його вини. Зазначає, що копію постанови, надіслану судом, отримано ним, після закінчення строку на апеляційне оскарження.
В судове засідання апеляційного суду з'явились особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1, якому роз'ясненні права, передбачені ст. 268 КУпАП, захисник ОСОБА_2, якому роз'яснені права, передбачені ст. 271 КУпАП України.
Стороною захисту заявлено клопотання.
Клопотання про допит свідка ОСОБА_3 задоволено.
У задоволенні клопотання про виклик інших свідків, зокрема ОСОБА_5, який забирав транспортний засіб, та ОСОБА_6, ОСОБА_7, які вказані у протоколі, відмовлено, оскільки в матеріалах справи достатньо даних для прийняття рішення по суті апеляційних вимог, переконливих обґрунтувань необхідності задоволення такого не було наведено.
ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 повідомили, що жодних інших заяв та клопотань поштою не направляли, до канцелярії суду не подавали, на адресу електронної пошти суду не надсилали.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримали доводи апеляційної скарги з мотивів, викладених у ній, просили постанову судді скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. Наголошували на порушенні ст. ст. 268, 266 КУпАП. Також вказали, що вважають показники газоаналізатора «Драгер 6820» недопустимим доказом.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, доводи захисника ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи клопотання і апеляційної скарги, вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови судді, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 294 КУпАП, підлягає до поновлення, оскільки апелянт не був присутній під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього, йому не було достовірно відомо як про результати розгляду справи, так і про порядок та строки оскарження рішення судді, копію постанови ним отримано після закінчення строку на апеляційне оскарження, що в сукупності вказує на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді. Вирішуючи апеляційну скаргу по суті, доходжу висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову судді місцевого суду - скасувати та прийняти нову постанову, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Сторона захисту посилається на те, що у судді суду першої інстанції не було підстав розглядати справу без участі ОСОБА_1 10 жовтня 2018 року, оскільки його не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи. Зазначає, що таким чином порушено його процесуальні права.
Під час апеляційного розгляду такі доводи знайшли своє підтвердження.
Так, за приписами ст. 286 КУпАП справи про адміністративне правопорушення розглядаються у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і від неї не надійшло клопотання про його відкладення.
В мотивувальній частині постанови зазначено наступне: «ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про дату, час та місце розгляду справи належно повідомлявся судовою повісткою».
Однак, в матеріалах справи відсутні жодні відомості щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи 10 жовтня 2018 року.
З розписки (а.с. 14), вбачається, що ОСОБА_1 було надіслано повістку про виклик до суду на 10 жовтня 2018 року.
В той час, будь-які документи, які б містили дані про отримання ним, у відповідності до ч. 1 ст. 277-2 КУпАП, судової повістки про час та місце розгляду справи 10 жовтня 2018 року, в матеріалах справи відсутні.
З довідки на поштовому конверті, у якому було направлено судову повістку про виклик до суду на 10 жовтня 2018 року, вбачається, що поштове відправлення повернуто через інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення, - не проживає.
Також, з копій закордонного паспорта ОСОБА_1 НОМЕР_2 слідує, що останній перебував за межами України з 24 вересня по 29 вересня 2018 року, з 03 жовтня по 07 жовтня 2018 року та з 21 жовтня по 27 жовтня 2018 року.
Разом з тим, в порушення ст. 268 КУпАП справа у суді першої інстанції була розглянута у відсутність ОСОБА_1, у зв'язку з чим він був позбавлений можливості в повній мірі реалізувати права, передбачені ст. 268 КУпАП.
За таких обставин, керуючись ч.ч. 7,8 ст. 294 КУпАП, вважаю за необхідне скасувати оскаржену постанову та прийняти нову постанову, після дослідження в повному обсязі матеріалів справи про адміністративні правопорушення.
По справі достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення по суті обвинувачення ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог п. 2.9 а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.
Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння знайшов своє відображення у ст. 266 КУпАП, приписах Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку).
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та відеозапису.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, які узгоджуються між собою, оцінивши їх у сукупності, з'ясувавши фактичні обставини справи, доходжу висновку про доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вважаю встановленим, що 15 липня 2018 року о 22 год. 55 хв. в м. Коломия по вул. Грушевського ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 а) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні апеляційного суду доказів, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення від 16 липня 2018 року серії ОБ № 004132 (а.с. 1), роздруківкою із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу, тест № 22, (а.с. 2), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3), письмовими поясненнями ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с. 4, 5), даними, що вбачаються з відеофайлу, який міститься на наданих Коломийським ВП ГУНП в Івано-Франківській області компакт-диску «DVD-R» (а.с. 19).
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 16 липня 2018 року серії ОБ № 004132 (а.с. 1), 15 липня 2018 року о 22 год. 55 хв. в м. Коломия по вул. Грушевського ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився із використанням приладу Драгер 6820 на місці зупинки, тест № 22, результат 0,90 проміле. Цим порушив вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений на бланку відповідного зразка, уповноваженою на те особою - поліцейським Коломийського ВП ГУПН Турчанським П.М., з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП. Протокол підписаний уповноваженою особою, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1
Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних доказів щодо протиправності дій працівників поліції, зокрема на час складання протоколу, щодо оскарження таких дій та його результатів. Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Крім того, дані про те, що ОСОБА_1 подавав пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, відсутні.
Роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу № 22 до протоколу засвідчує результат тесту ОСОБА_1, проведеного за допомогою приладу Драгер Алкотест 6820, - 0,90 проміле, час проведення тесту 15 липня 2018 року 23 год. 01 хв. (а.с. 2). Вказана квитанція містить підпис ОСОБА_1
Як вбачається з акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3), огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з рота, тремтіння пальців рук, поведінка, яка не відповідає обстановці, за допомогою Драгер Алкотест 6820. Результат огляду на стан сп'яніння позитивний 0,90 проміле. Свідки огляду: ОСОБА_11 та ОСОБА_9
Зі змісту акту слідує, що спочатку ОСОБА_1 відмовився ставити свій підпис про те, що згоден з результатами тесту, однак згодом засвідчив свою згоду власноручним підписом. Така обставина вказує на те, що ОСОБА_1 погодився з результатами проходження огляду з використанням спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу.
Як вбачається з письмових пояснень свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_9 (а.с. 4, 5), 15 липня 2018 року о 23 год. в м. Коломия по вул. Грушевського в їх присутності ОСОБА_1 погодився у встановленому законом порядку пройти перевірку для визначення стану сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», результат тесту показав 0,90 проміле.
Сумнівів у зацікавленості чи упередженості свідків немає, засвідчені їхніми власноручними підписами.
Переконливих доводів про зацікавленість чи упередженість вказаних свідків не наведено стороною захисту.
Доводи про виклик як свідка знайомого поліцейським стосуються одного з тих свідків, які вказані у протоколі, а не тих, в присутності яких ОСОБА_1 проходив огляд, такі не свідчать про порушення працівниками поліції порядку проведення огляду на стан сп'яніння, а також не є достатньою підставою для сумніву в об'єктивності викладених свідками свідчень.
Більше того, таких відомостей під час апеляційного розгляду не встановлено.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3, якій роз'яснено ст. 272 КУпАП, пояснила, що в той день їхала у транспортному засобі під керуванням ОСОБА_1, їх зупинили працівники поліції. Від нього не чула запаху алкоголю. Стосовно порядку проведення огляду нічого повідомити не може.
В матеріалах справи також міститься наданий Коломийським ВП ГУНП в Івано-Франківській області компакт-диск «DVD-R» з відеозаписом VID_20180715_235651. Його досліджено під час апеляційного розгляду. Під час його відтворення встановлено відеозображення проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу на місці зупинки, однак відсутній звуковий супровід.
Разом з тим, такий факт не унеможливлює прийняття рішення по справі, оскільки жодний доказ не має наперед встановленої сили. Кожен доказ оцінюється як окремо, так і у сукупності з іншими доказами по справі.
Відомостей про те, що порушено ст. 266 КУпАП, приписи Інструкції та Порядку не здобуто під час апеляційного розгляду.
Докази по справі про адміністративне правопорушення у своїй сукупності та взаємозв'язку вказують на те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, у нього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, він погодився на пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, прошов такий тест, за результатами огляду перебував у стані алкогольного сп'яніння, погодився з його результатами, відповідно, поліцейський мав всі підстави скласти протокол про адміністративне правопорушення.
Оскільки водій направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я лише у разі відмови від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або незгоди з його результатами, за відсутні будь-яких доказів про те, що ОСОБА_1 не погодився з результатами тестування, доводи сторони захисту про те, що йому працівниками поліції було відмовлено в тому, щоб поїхати до закладу охорони здоров'я для проведення медичного огляду на стан сп'яніння, є безпідставними.
Не вважаю слушними доводи сторони захисту про те, що показники газоаналізатора Драгер 6820 не можуть вважатися допустимим доказом.
Перелік технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень Правил дорожнього руху, затверджений наказом МВС № 33 від 01 березня 2010 року, не поширюється на поліцейських уповноваженого підрозділу Національної поліції України. Згідно з пунктами першим та третім розділу ІІ Інструкції передбачено, що поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Наказом «Про державну реєстрацію медичних виробів» Держлікслужби України від 29 грудня 2014 року № 1529 затверджено перелік зареєстрованих медичних виробів, які вносяться до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення. № 43 зазначеного переліку це газоаналізатори Drager Alcotest, реєстрація та строк дії свідоцтва яких необмежений.
Використаний під час огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 газоаналізатор Драгер Алкотест 6820, в свою чергу, входить до вказаного вище переліку газоаналізаторів марки «Drager Alcotest» з необмеженим строком дії свідоцтва.
Апелянтом не наведено переконливих доводів щодо неможливості застосування приладу Драгер 6820, або заборони використання його на території України, за умови правомірності введення такого в експлуатацію на час дії дозвільних документів та своєчасного проходження відповідного калібрування.
Таким чином, доходжу висновку, що поліцейськими правомірно був застосований під час огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 газоаналізатор Драгер 6820 та його показники є допустимими доказами.
За змістом п. 5 Розділу 2 Інструкції саме на вимогу особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, поліцейський надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Матеріали справи не містять відомостей про те, що апелянт висловлював вимогу про таке, і поліцейським її було проігноровано.
Відомостей про порушення порядку застосування спеціального технічного засобу, який полягає в, крім іншого, вкладенні нового мундштука, не встановлено під час апеляційного розгляду.
Також, необхідно звернути увагу на результат тесту ОСОБА_1, проведеного працівниками поліції, а саме - 0,90 проміле, що більш як у 4 рази перевищує гранично допустиму норму (0,2% промілє), та беззаперечно вказує на перебування особи в стані алкогольного сп'яніння, виключаючи можливу технічну похибку.
Причини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1, а також обставини того, чи був ОСОБА_1 відсторонений від керування автомобілем, чи був його транспортний засіб переданий іншій особі для керування, стосовно використання евакуатора, не підлягають встановленню, оскільки предметом доказування в межах даної справи є саме фактичні дані щодо керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та ці відомості не свідчать про незаконність вимог чи дій працівників поліції відносно порядку огляду, недійсність протоколу та жодним чином не впливають на висновок про винуватість цієї особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Оскільки викладеними матеріалами справи поза всяким розумним сумнівом доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, його дії містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, судження сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, - 15 липня 2018 року, а на час прийняття рішення апеляційним судом тримісячний строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП, сплинув, то відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП це є підставою для закриття справи.
Оскільки адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не накладається, то судовий збір по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до приписів ст. 40-1 КУпАП - не сплачується.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 жовтня 2018 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати.
Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Повзло