Дата документу 06.11.2018 Справа № 554/6201/18
Провадження №2/554/2689/2018
06 листопада 2018 року м.Полтава
Октябрський районний суд м.Полтави у складі:
головуючого судді- Андрієнко Г.В.
за участю секретаря судового засідання- Карабаш О.В.
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача -ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про визнання припиненими зобов'язань за договором про надання послуг з теплопостачання,-
У серпні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», який обгрунтовує тим, що 31 грудня 2010 року з відповідачем був укладений договір про надання послуг з теплопостачання № 1707.
За умовами договору відповідач взяв на себе зобов'язання з надання послуг з центрального опалення та підігріву води. Позивач вказує, що він, як споживач та власник майна, має право вчиняти дії на власний розсуд, які визначені в умовах п.22 Договору №1707 та відповідно до основоположних прав власника, закріплених ст.319 ЦК України.
Відповідач листами від 22.12.2015 року та 19.05.2017 року на скарги позивача з мотивів припинення відносин не визнає аргументи, які ним наведені, ігнорує вимоги позивача, чим порушує, на думку ОСОБА_1, вимоги законодавства і умови, визначені договором.
Вважає, що договірні відносини за умов п.22 договору припинились з 31.12.2015 року після подачі споживачем скарги від 27.11.2015 року у зв'язку з тим, що сторони не уклали технічних умов, проекту теплопостачання, не складено акту підключення, обов'язкові прилади обліку відсутні станом на 30.12.2010 року, а тому права і обов'язки між сторонами відсутні, оскільки цивільні відносини не були продовжені.
На переконання ОСОБА_1, відповідач допускає невірне тлумачення та зміну по суті встановлених п.22 умов договору №1707 щодо дати закінчення терміну його дії через самостійне розірвання дії договору з боку позивача, з чим останній не згоден. Також зазначає, що відповідачем у договір включено більшу площу опалення, а саме 69,3 кв.м., чим істотно порушено його умови, а скарги позивача з цього приводу залишено поза увагою.
Крім того, ПОКВПТ «Полтаватеплоенерго» продовжує нараховувати та звертається до суду із позовами про стягнення з позивача заборгованості за послуги теплопостачання, якої, на думку позивача, не існує. На підставі викладеного, а також доводів, викладених у позові, ОСОБА_1 просить суд задовольнити вимоги позовної заяви та визнати, що споживач ОСОБА_1 за поданої скарги та заяви від 27.11.2015 року законно припинив відносини сторін та дію Договору №1707 з дати 31.12.2015 року відповідно до п.22 Договору №1707 від 30.12.2010 року та визнати вказаний договір нечинним та таким, що не діє з 31.12.2015 року.
08 серпня 2018 року ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави позовну заяву залишено без руху (а.с.7-8).
23 серпня 2018 року ухвалою суду відкрито провадження та призначено справу до підготовчого засідання (а.с.11-12).
12 вересня 2018 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.48).
У письмовому відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 11.09.2018 року, відповідач із позовом не погодився, вважав позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню з огляду на те, що відповідно до чинного законодавства користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією.
Вказує, що позивач ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення по вул.Панянка, буд.36, яке є вбудовано-прибудованим до житлового будинку і його частина розташована на першому поверсі житлового будинку, а тому позивач є споживачем теплової енергії, яку постачає ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго». З метою опалення вказаного приміщення, 30.12.2010 року між позивачем та відповідачем укладено договір №1707 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, до якого вносилися відповідні зміни. 18.12.2013 року проведено перевірку фактичного стану системи опалення вказаного нежитлового приміщення та встановлено, що всі прилади опалення, які були підключені до стояків внутрішньо будинкової системи теплопостачання, демонтовані, транзитні стояки не ізольовані, відключення даного приміщення від систем централізованого опалення виконано самовільно, чим порушено вимоги чинного законодавства. Щодо терміну дії договору №1707, то відповідач вважає, що договір продовжено на наступний рік, оскільки всіх заходів по відключенню систем централізованого опалення не проведено, адже в приміщенні, що перебуває у власності відповідача, проходять транзитні трубопроводи (стояки), які після самовільного відключення залишилися неізольованими.
Крім того, щодо посилань ОСОБА_1 на те, що сторонами не укладено технічних умов, проекту теплопостачання, не складено акту підключення, відповідач вважає, що даний обов'язок не передбачено нормативними актами при укладенні договорів із споживачами. Обставини щодо площі належного позивачу приміщення, віднесення його до категорії «інших споживачів», щодо технічних умов, схем теплопостачання, застосування тарифів та щодо продовження дії договору були предметом розгляду суду та не підлягають доказуванню під час розгляду даної справи. Крім того, між сторонами з 2011 року триває листування щодо терміну дії договору №1707 від 30.12.2010 року. Однак позивачем не дотримані норми чинного законодавства та умови договору, на підставі чого просить відмовити у задоволенні позову (а.с.17-21).
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обґрунтуванням у позовній заяві, просив визнати зобов'язання за договором №1707 припиненими з 31.12.2015 року з підстав закінчення терміну його дії.
Посилався на те, що сторони вільні в укладенні договору та позивачем подавались скарги та заяви від 27.11.2015 року про припинення відносин сторін, а також дії договору відповідно до пункту 22.
Представник ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» у судовому засіданні проти заявленого позову заперечував. Посилався на те, що підстав для задоволення позову
немає, оскільки позивачем не дотримано порядку відключення від мережі централізованого опалення та відключення приміщення було виконано позивачем самовільно, між тим, всіх заходів по відключенню систем централізованого опалення не проведено, та вказаний договір слід вважати чинним, продовженим на наступний рік.
Суд, заслухавши доводи позивача та заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, надавши належну правову оцінку доказам, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Так, рішенням Ленінського районного суду м.Полтави від 11 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» про захист прав споживачів, припинення договору встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення площею 144,9 кв.м. за адресою: вул.Панянка, буд.36, м.Полтава, що підтверджується договором купівлі-продажу державної частки у майні спільного підприємства «Протон» Полтавського технічно-торгового центру від 26 грудня 2000 року, додатковою угодою до вказаного договору від 05 грудня 2005 року, витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно.
Вказане нежитлове приміщення по вул.Панянка, буд.36 в м.Полтаві, що належить на праві власності позивачу, вбудовано-прибудоване в 120-ти квартирному житловому будинку та розташоване на першому поверсі цього будинку, що підтверджується актом державної приймальної комісії від 30 червня 1987 року та технічним паспортом на дане приміщення (а.с.27-28).
Відповідно до ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
30 грудня 2010 року між позивачем та відповідачем укладено Договір № 1707 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, за умовами якого теплопостачальна організація взяла на себе постачання тепловою енергією у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення приміщень споживача до межі розподілу будівлі за вищевказаною адресою (а.с.2-3).
Дані обставини сторонами по справі не заперечувались.
Зазначений договір відповідає типовому договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 21 липня 2005 року № 630.
Умовами договору визначено, що постачальник зобов'язується своєчасно надавати споживачеві послуги з централізованого опалення та підігріву питної води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.
Крім того, умовами договору (пункт 22) передбачено, що даний договір укладений на період для опалення з 01.01.2011 року по 31.12.2015 року, а в частині розрахунків до їх повного завершення. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін (а.с.3).
27 листопада 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача із скаргою на порушення права власника та споживача, у якій посилався на те, що договір №1707 від 2010 року позивачем визнаний як припинений з квітня 2012 року, послуги ним оплачені, а тому відсутні підстави продовжувати договірні відносини між сторонами і вважав припинити дію даного договору (а.с.4).
На вказану скаргу ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» листом №29-17/3379 від 22.12.2015 року ОСОБА_1 повідомлено про те, що договір №1707 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 30.12.2010 року є чинним та припинення за вищевказаною скаргою взаємовідносин між ОСОБА_3 та ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» неможливе, оскільки договір чинний (а.с.5).
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, рішенням Ленінського районного суду м.Полтави від 11.03.2013 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 10.04.2013 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» про розірвання договору №1707 від 30.12.2010 року з ініціативи споживача.
Як вбачається із вказаного рішення суду, в акті перевірки системи теплопостачання нежитлового приміщення по вул.Панянка, 36 в м.Полтаві від 23 грудня 2011 року зазначено, що опалювальні прилади встановлені у приміщеннях площею 11,4 кв.м., 36,9 кв.м., 17,1 кв.м., а у приміщеннях площею 0,8 кв.м., 2,7 кв.м. проходять стояки системи опалення. Зазначені приміщення не відмежовані від загальної площі некапітальними стінами. Відповідач по справі відмовив позивачу у відключенні системи нежитлового приміщення від централізованої системи опалення, посилаючись на те, що ним не дотримані вимоги Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, та Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого опалення, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року N4 (а.с.28).
Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 01.02.2016 року від 03.10.2012 року, що залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 28.11.2012 року, внесено зміни до договору на відпуск теплової енергії № 1707 від 30.12.2010 року, викладені в проекті додаткової угоди № 2 разом з додатком «Розрахунок обсягу теплової енергії» та запропоновані до укладення згідно пропозиції №9/3280 від 10.10.2011 року (а.с.22-26).
Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 01.02.2016 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 10.05.2016 року та ухвалою ВССУ від 21.12.2016 року, внесено зміни до Договору № 1707 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 30.12.2010 року, укладеного між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» та ОСОБА_1, в редакції Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», викладені в проекті додаткової угоди № 3 з додатком «Розрахунок кількості теплової енергії, яка надходить від неізольованих транзитних трубопроводів загальнобудинкової системи опалення нежитлового приміщення по вул..Панянка,36», та запропоновані до укладення згідно пропозиції за вих..№ 30.1-01/ 2103 від 06.08.2014 року (а.с.31-38).
Відповідно до акту №07/20-08-746 від 29.11.2013 року розгляду звернень побутових споживачів Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Полтавській області було проведено розгляд звернення ОСОБА_1 щодо перевірки системи опалення вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м.Полтава, вул.Панянка, буд.36, яке має спільну систему опалення з житловим будинком, та відключення від якої проводиться у відповідності до вимог чинного законодавства (а.с.42-44).
Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Згідно пункту 25 Правил самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Відповідно до пунктів 25, 26, 30, пункту 3 Правил № 630 відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку (п. 2.1 Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 року № 169 «Про затвердження Змін до Наказу Мінбуду України від 22.11.2005 року № 4.
Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 було внесено зміни, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому.
Постановою КМУ № 1268 від 31.10.2007 року були внесені зміни до Порядку, що унеможливлюють відключення від централізованого опалення та постачання гарячої води окремих квартир будинку, і передбачають можливість відключення будинку в цілому за рішенням загальних зборів, за згодою всіх власників (уповноважених осіб власників) приміщень у житловому будинку.
Аналогічне обґрунтування висловлено в постанові Верховного суду України від 26.09.2012 року по справі № 6-96цс12.
Як на підставу для задоволення позову позивач зазначає посилання у договорі на умови, визначені пунктом 22 Договору №1707 про те, що договір укладений на період з 01.01.2011 року та діє до 31.12.2015 року та вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін.
Порядок відключення від централізованого опалення споживачів і, як наслідок, припинення договірних відносин на рівні спеціального закону не закріплено, а регламентовано підзаконним актом - Правилами надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України (далі - Правила). Згідно з п. 24, п. 26 Правил споживачі можуть відмовитися від отримання послуг із централізованого опалення й постачання гарячої води у випадку, коли технічну можливість такого відключення передбачено затвердженою органом місцевого самоврядування схемою теплопостачання, а також за інших умов, передбачених п.26 вказаних Правил.
Однак, із системного аналізу Правил вбачається, що відключення окремих житлових приміщень, у тому числі квартири, взагалі не передбачено. Правила містять лише порядок відключення житлових будинків як цілісного майнового комплексу.
Посилання позивача на те, що відключення приміщення від мереж централізованого опалення є правомірним, суд вважає безпідставними, оскільки без дотримання встановленої законодавством процедури споживач не може бути відключений від мереж централізованого опалення.
Отже, в судовому засіданні встановлено, що відповідач правомірно відмовив позивачу у відключенні нежитлового приміщення від системи централізованого опалення, що підтверджено відповідним рішенням суду.
Крім того, посилання позивача на те, що він не є споживачем послуг відповідача, окільки не потребує їх послуг, не приймаються судом на підтвердження заявлених позивачем позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.4 ст.631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Положеннями ч.1 ст.651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1). Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч.2). У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч.3).
Згідно з ч.1 ст.905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 907 ЦК України передбачено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах , встановлених цим кодексом , іншим законом або за домовленістю сторін.
Але у даному випадку, в межах вимог позовної заяви, вказана норма застосованою бути не може, оскільки договором визначений інший порядок його розірвання, якого позивач не дотримався ( здійснив самовільне відключення ) , а тому договір вважається чинним.
Згідно статті частини 1 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Таким чином, в даному випадку права споживача ОСОБА_1 не порушені , оскільки він без відповідних погоджень здійснив самовільне відключення від мережі теплопостачання.
Нормами ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У статті 79 ЦПК України закріплено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню за недоведеністю в межах їх обґрунтування.
Враховуючи, що сторони не досягли згоди щодо припинення дії договору з 31.12.2015 року на підставі умов пункту 22 договору, та позивачем ОСОБА_1 не дотриманий порядок відключення приміщень від системи централізованого опалення, суд вважає, що сторони в даному випадку не розірвали договір, а отже він не є припиненим.
Небажання позивача продовжувати договір в даному випадку не ґрунтується на вимогах нормативних актів,оскільки позивач самовільно відключив вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення по вул.Панянка, буд.36 в м.Полтаві від мережі централізованого опалення, що заборонено законодавством, а тому відсутні підстави для припинення зобов'язань з 31.12.2015 року за договором № 1707 від 30.12.2010 року на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води згідно поданої ОСОБА_1 скарги від 27.11.2015 року.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.651 ЦК України, суд,-
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про визнання припиненими зобов'язань за договором про надання послуг з теплопостачання.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін :
позивач: ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт серії КН №182974, виданий Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 12.06.1999 року, зареєстрований за адресою: бул.ЩепотьєваАДРЕСА_1, м.Полтава;
відповідач: Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго», адреса місцезнаходження: 36008, м.Полтава, вул.Комарова, буд.2а, ЗКПО 03338030.
Повне судове рішення складене 12 листопада 2018 року.
Суддя: Г.В. Андрієнко