Справа № 541/1706/18
Номер провадження 2/541/944/2018
іменем України
29 жовтня 2018 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Городівського О. А.,
за участю секретаря судового засідання - Ніколаєнко М. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород в порядку загального провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
10 серпня 2018 року представник позивача - адвокат ОСОБА_3 звернувся в інтересах ОСОБА_1 до Миргородського міськрайонного суду з вищевказаною позовною заявою.
На підтвердження позовних вимог, посилається на те, що рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 23.10.2007 було стягнуто аліменти на корись позивача на утримання дочок ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в розмірі 200 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.09.2007 і до досягнення повноліття дітей. Починаючи з 25.02.2014 відповідач ухиляється від виконання даного рішення, внаслідок чого, виникла заборгованість, що, станом на 28.02.2018, складає 34722,86 грн. Посилаючись на ст. 196 СК України, представник позивача зазначає, що розмір неустойки (пені), що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 34722,86 грн. та просить стягнути вказану суму.
Ухвалою суду від 29.10.2018 суд вирішив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Встановлено, що рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 23.10.2007 стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на корись ОСОБА_1 на утримання дочок ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 200 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.09.2007 і до досягнення повноліття дітей, що підтверджується копією виконавчого листа №2-1189/2007 (а.с.9).
Відповідно до ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а у разі спору судом.
Згідно з довідкою-розрахунком ВДВС Миргородського міськрайонного управління юстиції відповідач ОСОБА_2 має заборгованість по аліментам на утримання дітей за період з 25.02.2014 по 28.02.2018 в сумі 34722,86 грн. (а.с.11-12).
Відповідно до ч.1 ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожний день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Отже, оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 допустив значну заборгованість по сплаті аліментів на утримання дітей, то у ОСОБА_1, як одержувача аліментів, виникло право на стягнення з відповідача пені, як відповідальності за прострочення сплати аліментів.
Позивачем надано розрахунок пені, що виникла з вини відповідача у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Відповідно до розрахунку позивача, заборгованість по сплаті аліментів на утримання дітей ОСОБА_2 за період з 25.02.2014 по 28.02.2018 становить 34722,86 грн.
Як вбачається з позовної заяви, розрахунок було проведено у відповідності із правовою позицією, викладеною у Постанові Верховного Суду від 25.04.2018.
Згідно з приписами ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні відповідної норми сімейного права, суд має врахувати висновки щодо застосування відповідних норм права викладені в постановах Верховного Суду.
Постанова ОСОБА_6 Верховного Суду від 25.04.2018 справа № 572/1762/15-ц ( реєстраційний 75296544) містить правовий висновок ОСОБА_6 Верховного Суду, що пеня за прострочення сплати аліментів згідно з положеннями ст. 196 СК України, має розраховуватися виходячи з таких вимог закону.
Статтею 180 СК України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
Zp=(A1Х1%ХQ1)+(A2Х1%ХQ2)+……….(AnХ1%ХQn), де:
Zp - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Доказів на підтвердження відсутності заборгованості по сплаті аліментів, а також заперечень щодо здійсненого позивачем розрахунку відповідач суду не надав.
При цьому, оцінюючи всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем доведено обставини, на якій вона посилається як на підставу своїх вимог, позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають до задоволення.
На підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору на користь держави, тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача належить стягнути судовий збір на користь держави в сумі, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 704,80 грн.
Вирішуючи, питання щодо розподілу витрат на правову допомогу, суд керується положеннями ст. 137 ЦПК України.
У відповідності до ч. ч.2-4 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: а) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; б) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
До матеріалів справи долучені надані позивачем докази, понесених ним, у зв'язку з підготовкою до розгляду даної справи, витрат на професійну правничу допомогу, у вигляді квитанції №7 від 04 серпня 2018 року на суму 2000 грн., виданої адвокатом ОСОБА_3 за подачу позовної заяви та представництво в суді (а.с.15), які на підставі ст. 137 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 137, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП - НОМЕР_1 (адреса: вул. Грекова, 79, м. Миргород, Полтавська обл., 37600) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП - НОМЕР_2, (адреса: вул. Панаса Мирного, 14, м. Миргород, Полтавська обл., 37600) 34 722,86 грн. (тридцять чотири тисячі сімсот двадцять дві гривні вісімдесят шість копійок) (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та 2000,00 грн.( дві тисячі гривень нуль копійок) в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП - НОМЕР_1 (адреса: вул. Грекова, 79, м. Миргород, Полтавська обл., 37600) судовий збір на користь держави у розмірі 704 грн. 80 коп.
Відповідач може подати письмову заяву про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя ОСОБА_7