Справа № 541/928/18
Номер провадження 2/541/637/2018
іменем України
17 жовтня 2018 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Городівського О. А.,
за участю секретаря судового засідання - Ніколаєнко М. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород в порядку загального провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
03 травня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Миргородського міськрайонного суду з вищевказаною позовною заявою.
На підтвердження позовних вимог, посилається на те, що вона з відповідачем по справі з 23 вересня 2007 року перебувала у шлюбі, який було розірвано рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 27.05.2010. Від шлюбу сторони мають спільного сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на утримання якого з відповідача на користь позивача рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 09.11.2009 було вирішено стягувати аліменти в розмірі 500 грн. щомісячно. Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16.04.2010 розмір згаданих аліментів було зменшено до 300 грн. щомісячно. Рішенням суду від 29.11.2017 з відповідача стягнуто на користь позивача неустойку за період з жовтня 2009 року по листопада 2016 року. Рішенням суду від 26.12.2017 розмір стягуваних аліментів з відповідача було збільшено з 300 грн. на 1000 грн.. Посилаючись на ст. 196 СК України, позивач зазначає, що розмір неустойки (пені), що підлягає стягненню з відповідача на її користь, становить 5 939 грн. 86 коп. та просить стягнути вказану суму.
Ухвалою суду від 17.10.2018 суд вирішив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Встановлено, що рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 9 листопада 2009 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 500 грн. щомісячно.
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16 квітня 2010 року зменшено розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на утримання сина, до 300 грн. щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини цього віку, починаючи з 16 квітня 2010 року до повноліття дитини.
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29 листопада 2017 року стягнуто з ОСОБА_2 8720,30 грн. (неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_4 (а.с. 6- 8).
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26 грудня 2017 року було збільшено розмір аліментів, які підлягають до стягнення збільшено з 300 грн. до 1000 грн.
Відповідно до ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а у разі спору судом.
Згідно з довідкою-розрахунком ВДВС Миргородського міськрайонного управління юстиції відповідач ОСОБА_2 мав заборгованість по аліментам на утримання сина за період з грудня 2016 року по 25 грудня 2017 року в сумі 8 592 грн. 18 коп (а.с.12-12а).
Відповідно до ч.1 ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожний день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Отже, оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 допустив значну заборгованість по сплаті аліментів на утримання сина, то у ОСОБА_1, як одержувача аліментів, виникло право на стягнення з відповідача пені, як відповідальності за прострочення сплати аліментів.
Позивачем надано розрахунок пені, що виникла з вини відповідача у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Відповідно до розрахунку позивача, заборгованість по сплаті аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 за період з 01.12.2016 по 25.12.2017 становить 5 939 грн. 86 коп.
Як вбачається з позовної заяви, розрахунок було проведено у відповідності із правовими позиціями, викладеними у Постановах Верховного Суду від 01.07.2015 в справі №6-94цс15, від 25.11.2015 в справі №6-2022цс15, від 16.03.2016 №6-2589цс15, відповідно до яких за змістом статті 196СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів. При цьому, сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.
Згідно вказаної правової позиції, розрахунок неустойки (пені) за один місяць позивачем здійснено так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1% пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).
Згідно з приписами ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні відповідної норми сімейного права, суд має врахувати висновки щодо застосування відповідних норм права викладені в постановах Верховного Суду.
Водночас, щодо визначення розміру пені за несвоєчасне викоання зобов'язань боржником, суд зазначає наступне.
Постанова ОСОБА_6 Верховного Суду від 25.04.2018 справа № 572/1762/15-ц ( реєстраційний 75296544) містить висновки про відступлення від висновків, які викладені в постанові Верховного Суду України від 01.07.2015 та в наступних постановах того ж суду, щодо застосування ст.196 СК України.
Так, за правовим висновком ОСОБА_6 Верховного Суду пеня за прострочення сплати аліментів згідно з положеннями ст. 196 СК України, має розраховуватися виходячи з таких вимог закону.
Статтею 180 СК України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
Zp=(A1Х1%ХQ1)+(A2Х1%ХQ2)+……….(AnХ1%ХQn), де:
Zp - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Оскільки, позивач визначила суму пені за несвоєчасну сплату аліментів на дитину в розмірі 5 939 грн. 86 коп., то суд не може вийти за межі позовних вимог, а тому з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача пеня за прострочення сплати аліментів на дитину в розмірі, визначеному позивачем, тобто в межах заявлених позовних вимог.
При цьому, оцінюючи всі докази в їх сукуптності, суд приходить до висновку, що позивачем доведено обставини, на якій вона посилається як на пісдтаву своїх вимог, позовні вимоги є обгрунтованими, доведеними, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають до задоволення.
Доказів на підтвердження відсутності заборгованості по сплаті аліментів, а також заперечень щодо здійсненого позивачем розрахунку відповідач суду не надав.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимог позивача у заявленому неї розмірі.
На підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору на користь держави, тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача належить стягнути судовий збір на користь держави в сумі, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 704,80 грн.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача обгрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП - НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1, 37600) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП - НОМЕР_2, (адреса: вул. Воскресінська, 53, м. Миргород, Полтавська обл., 37600) 5 939 грн. 86 коп (п'ять тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять гривень вісімдесят шість копійок) неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП - НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1, 37600) судовий збір на користь держави у розмірі 704 грн. 80 коп.
Відповідач може подати письмову заяву про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О. А. Городівський